Головне меню
Головна Підручники Кримінальне право Кримінальне право України: Особлива частина РОЗДІЛ XІV ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ // § 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення

РОЗДІЛ XІV ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ // § 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення

Кримінальне право - Кримінальне право України: Особлива частина
394

РОЗДІЛ XІVЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ§ 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров’я. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення. Злочини, передбачені розділом XІІІ Особливої частини КК, посягають на здоров’я населення, яке є родовим об’єктом цих злочинів. Він охоплює собою безпеку біо-фізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів1, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Обов’язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за ви­нятком порушення правил боротьби з епідеміями — ст. 325), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров’я людей. Вони виступають як предмети або як засоби здійснення цих злочинів. Такими предметами є:

наркотичні засоби (статті 305—309, 313—320);

психотропні речовини (статті 305—309, 313—314, 315, 317—320);

прекурсори (статті 305, 306, 311, 312, 318, 320);

Далі, якщо не обумовлено інше, наркотичних засобів.

аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин (статті 305—309, 313— 315, 317, 320);

снодійний мак і коноплі (ст. 310);

отруйні та сильнодіючі речовини (ст. 321);

одурманюючі засоби (статті 322, 324);

мікробіологічні та інші біологічні агенти

(ст. 326);

токсини (ст. 326);

допінг (ст. 323);

радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327).

Поняття та ознаки перших чотирьох видів вказаних пред­метів даються в Законі України «Про обіг в Україні наркотич­них засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» в редакції від 8 липня 1999 р.1 При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психо­тропних речовин і прекурсорів (далі — Перелік), який складе­ний відповідно до законодавства і міжнародних зобов’язань України і затверджений постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 6 травня 2000 р. №7702. Перелік складається з чоти­рьох таблиць (Таблиця І, ІІ, ІІІ і ІV), кожна з яких містить Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І — ще й Список № 3. У цих списках — переліки наркотичних засобів, психотропних речо­вин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонено (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці І), або обмежено, але щодо якого встановлюються заходи контролю різної суворості.

Наркотичні засоби — це включені до Переліку речовини при­родного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживан­ня ними. Наркотичні засоби рослинного походження — похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики — це наркотики, син­тезовані в хімічних лабораторіях (часто в кустарних) із різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та інші).

Психотропні речовини — це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити де­пресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову си­стему або зумовити порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

До психотропних речовин належать мескалін, амфетамін, барбітал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.

Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин (далі — прекурсори) — це речовини та їх солі, що використо­вуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку. Зокрема, до пре­курсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірча­ну кислоту, толуол.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин — це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синте­тичного походження, не включені до Переліку, хімічна структу­ра і властивості яких подібні до хімічної структури та властиво­стей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Зазвичай виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацев­тичного препарату, в ході якого визначають і вивчають низку речовин, які мають порівнянні властивості, але дещо відрізня­ються своєю молекулярною структурою.

Мак снодійний чи опійний — це різні сорти маку, які містять алкалоїди опіуму (морфін, кодеїн, тебаїн тощо). Поширеним є виготовлення макової соломки. Це зібрані будь-яким способом стебла і коробочки будь-якого сорту снодійного маку (за винят­ком власне макового насіння) в цілому вигляді або подрібнені аж до порошкоподібного вигляду. Нерідко з макової соломки різними способами (наприклад шляхом виділення наркотично активних алкалоїдів водою або органічними розчинниками) отримують опій екстракційний у розчиненому, смолоподібному або твердому стані.

Коноплі (каннабіс) (поширені назви — посівні (звичайні, культурні), іноді — індійські) — однорічна рослина, в якій пло­доносні та квітучі верхівки (суцвіття), пилок і смола містять тетрагідроканнабінол — наркотично активний алкалоїд. Нар­котичні засоби конопляної групи — марихуана, гашиш, смола каннабісу, гашишне масло, всі ізомери тетрагідроканнабінолу.

Отруйні речовини — це речовини рослинного, тваринного і мінерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм спричинити гостре або хронічне отруєння чи смерть. Такі речовини медичного при­значення віднесено Державною Фармакопеєю України до спис­ку «А». До отруйних речовин належать ангідрид оцтової кисло­ти, зміїна отрута, миш’як, метиловий спирт, обчищена бджоли­на отрута, ціаністий калій, стрихнін, сулема, атропіну сульфат, різні поєднання ртуті тощо.

Сильнодіючі речовини — це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, що заподію­ють небезпечний вплив на організм людини, і можуть завдати тяжку шкоду її здоров’ю та життю при прийомі їх не в медич­них цілях або з порушенням норм дозування. Перелік сильно­діючих речовин медичного призначення встановлюється Фар­макологічним і Фармакопейним Комітетом Міністерства охо­рони здоров’я України. Це транквілізатори (наприклад седуксен), ефедрин і псевдоефедрин, синтетичний етиловий спирт тощо.

Одурманюючі речовини — це засоби, що спричиняють одур­манюючий ефект, який, зокрема, змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин. До одурманюючих засобів належать клофелін, алкогольні суміші з будь-яким вмістом кло-феліну, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, що містять алкалоїди тропанової групи, барбитурато-алкоголь-ну суміш, суміш димедрола з алкоголем, деякі сильнодіючі ліки, газоподібні речовини, лаки, фарби тощо.

Допінг — це речовини і методи, які використовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпеч­ними для здоров’я і заборонені для вживання антидопінговим кодексом Олімпійського руху і компетентними органами відпо­відних спортивних організацій2. До заборонених речовин нале­жать стимулятори, наркотики, анаболіки, диуретики, пептидні та гликсопротеїдні гормони та їх аналоги тощо. Очевидно, що ці речовини належать до різних фармакологічних груп, однак вони об’єднані в допінги з позицій цілей їх застосування — штучне створення фізичного стану спортсмена, сприятливого для до­сягнення ним спортивних цілей.

Мікробіологічні та інші біологічні агенти — це предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, віруси, бактеріальні речовини, будь-яка інфекційна речовина або її носії, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей. До біологічних агентів належать, наприклад, штами мікроорганізмів, речовини для обробки зерна, інші біо­логічно активні речовини і предмети — продукти біотехнологій.

Токсини — це сполуки (частина білкової природи) бактерій­ного, рослинного або тваринного походження, здатні при по­траплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особли­ву небезпеку для здоров’я населення становлять токсичні речо­вини, які при проникненні в організм людини через органи ди­хання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні або хронічні, включаючи ракові, захворювання.

Продукти харчування чи інша продукція, радіоактивно заб­руднена понад допустимі рівні, — це продукти рослинного або тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, що призначена для вживання худобою або для використання у промисловості чи у медицині, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітинах рослин або тварин понад допустимі рівні.

Низка складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотич­них засобів як кваліфікуючі ознаки передбачає здійснення не­законних дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні нар­котичні засоби і психотропні речовини, а також наркотичні за­соби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори у великих і особливо великих розмірах.

Назви (міжнародні незареєстровані та хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин по­дані відповідно в списках № 1 і 2 Таблиці І зазначеного вище Переліку. Зокрема, до особливо небезпечних наркотичних за­собів віднесено, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макову соломку (концентрат із макової соломки), ефедрин, опій.

Своєю чергою, особливо небезпечними психотропними речо­винами визнано, наприклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.

Визначення невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що перебувають у незаконному обігу, проводиться на підставі на­казу Міністра охорони здоров’я України від 1 серпня 2000 р. № 188, яким затверджено Таблиці (1, 2 і 3). Наприклад, неза­конний обіг героїну у великих розмірах визнається, якщо вага його становить від 1,0 до 10 г, в особливо великих — від 10,0 і більше; макової соломки висушеної — у великих розмірах від 1 кг до 5 кг, в особливо великих — від 5 кг і більше; опію екстракційно­го — у великих розмірах від 50 г до 250 г, в особливо великих — від 250 г і більше. Так само визначено великі та особливо великі роз­міри незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів.

Об’єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здо­ров’ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов’язки держав переслідувати осіб, винних у незаконному обі­гу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров’я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них нале­жать Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р.3, Конвен­ція про психотропні речовини 1971 р.4, Конвенція ООН про бо­ротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психо­тропних речовин 1988 р.3

Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них — і бездіяльності (наприклад, порушення правил зберігання та обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіологічних та інших біологічних агентів або токсинів).

Прості (основні) склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виняток становить заволодіння наркотичними засобами шля­хом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров’я населення мають матеріальні склади (статті 325—327), які передбачають два види наслідків: 1) створення загрози запо­діяння шкоди здоров’ю населення і 2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з ква­ліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприк­лад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкоджен­ня потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320), спонукання неповнолітніх до застосування допін­гу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 323).

Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслідок у вигляді створення загрози заподіяння шкоди здоро­в’ю населення, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок. При наслідках у вигляді фактичного запо­діяння шкоди необхідно встановити, що саме це діяння, перед­бачене диспозицією статті, перебуває у причинному зв’язку з наслідком як необхідним і закономірним його результатом.

Суб’єктивна сторона злочину з формальним складом харак­теризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфі­кації злочину при цьому має встановлення наявності або відсут­ності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забрудне­них продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів із матеріальним складом вина є тільки умисною (наприклад, викрадення, привласнення нар­котичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем). Разом із тим, для таких злочинів, як порушення правил бороть­би з епідеміями, порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами, заготівля, перероблення або збут ра­діоактивно забруднених продуктів харчування характерна необережна форма вини до наслідків, хоча самі дії (без­діяльність) у вигляді порушення правил можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.

Суб’єкт цих злочинів, як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачено відпові­дальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб’єктом можливе вчинення таких злочинів, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушення правил поводжен­ня з наркотичними засобами, отруйними і сильнодіючими ре­човинами, біологічними агентами чи токсинами.

Таким чином, злочини проти здоров’я населення — це перед­бачені кримінальним законом винні, суспільно небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фак­тичну шкоду здоров’ю невизначеного кола осіб.

Частина 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309 і ч. 4 ст. 311 закріплюють заохо­чувальні норми, які передбачають обов’язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних передумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звернення до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).

Види злочинів проти здоров’я населення. Залежно від безпо­середнього об’єкта, особливостей предмета та об’єктивної сторони злочини проти здоров’я населення можна поділити на такі групи:

злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних за­собів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення (статті 305—307, 309—311, 320 і 321);

злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотич­ними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виго­товлення (статті 308, 312, 313, 318 і 319);

злочини, пов’язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (статті 314—317, 322—324);

інші злочини проти здоров’я населення (статті 325—327).

 

1 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 36. — Ст. 317. Офіційний вісник України. — 2000. — № 19. — Ст. 789.

2 Див.: Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті» від 5 квітня 2001 р.

3 Україна в міжнародно-правових відносинах. — К.: Юрінком, 1996.

4 Там само. Там само.

 

 

< Попередня   Наступна >
 

Додати коментар