РОЗДІЛ ХV

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Родовим об’єктом цих злочинів є сукупність суспільних відно­син, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність та недоторканність. Важливість цього об’єкта зумовлено тим, що відповідно до ст. 17 Конституції України «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпе­чення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу».

Водночас злочини, об’єднані зазначеним родовим об’єктом, мають різні безпосередні об’єкти. Виходячи з цього, можна ви­значити таку систему цих злочинів:

I. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони дер­жавної таємниці або конфіденційної інформації: розголошення державної таємниці (ст. 328); втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329); передача або збирання відомос­тей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).

II. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України1: незаконне переправлення осіб через держав­ний кордон України (ст. 332); порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному екс­портному контролю (ст. 333); порушення правил міжнародних польотів (ст. 334).

III. Злочини, які порушують порядок комплектування зброй­них сил України: ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335); ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336); ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).

1 Статтю 331 вилучено з КК України згідно із Законом від 18 травня 2004 р.