90

---

§ 1. Поняття кримінального права

Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має низку ознак, як загальних для всіх галузей права, так і специ­фічних тільки для неї. Виходячи з цього, кримінальне право:

1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (пра­вил поведінки), встановлених у суспільстві. Норми кримінального права – це узагальнені правила, що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій, індивідуальних випадків. На­приклад, норми про відповідальність за умисне вбивство пе­редбачають всі можливі в реальному житті конкретні випадки вбивств, як би вони один від одного не відрізнялися. Норми кримінального права, призначені на загальну дію, крім того, є загальнообов’язковими до виконання, маючи тим самим озна­ку загальнообов’язкової нормативності. Ці норми здебільшого виступають як норми-заборони. Вони забороняють певні вчин­ки людей, а саме злочинні дії або злочинну бездіяльність під погрозою застосування за них особливих примусових заходів – кримінального покарання;

2) норми (правила поведінки) кримінального права вста­новлюються лише вищими органами законодавчої влади й дістають закріплення у відповідних законах. Це так зване по­зитивне право, або інакше, чинне право. Саме тому криміналь­не право має формальну визначеність – воно точно фіксує в законах у гранично формалізованому вигляді в письмовій формі ознаки злочинів і покарань за них, тобто вимоги, які висунуто до поведінки людей, рамки й умови їх вчинків, на­слідки протизаконних дій або бездіяльності. Треба спеціально зазначити, що формальна визначеність кримінального права це не тільки гарантія законності й однаковості застосування його норм, а й одне з невід’ємних прав людини. Визначеність пра­вових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чітко окреслює тим самим можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідн

о до закону, чітко уявляти собі, що дозволено, а що заборонено кримінальним законом.

Відповідно до Конституції України кримінальні закони видає лише Верховна Рада України. Ніякі інші органи держа­ви або посадові особи (навіть Президент України) неправо­мочні на видання норм кримінального права1. Цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (на­приклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного права – навіть органами вла­ди на місцях). Отже, кримінальне право дістає вираження тільки в законах. Основним джерелом кримінального права, таким чином, є кримінальний закон;

3) кримінальне право відрізняється також своїм предметом і методом правового регулювання. Норми кримінального пра­ва встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочина­ми і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що вчи­нили ці злочини (ч. 2 ст. 1 Кримінального кодексу України)2. Злочин і покарання — це ті суспільні явища, що визначаються нормами кримінального права. Саме відносини, що виникають у зв’язку зі вчиненням злочину і застосуванням за нього пев­них покарань, і є предметом кримінального права. Оскільки злочини становлять собою підвищену суспільну небезпечність для встановлених в Україні суспільних відносин і правопоряд­ку, держава застосовує за їх вчинення і найбільш гострі при­мусові заходи – кримінальні покарання. Застосування пока­рання – це метод правового регулювання відносин, що вини­кають у зв’язку з вчиненням злочину.

У покаранні, що визначається судом від імені держави за вчинений злочин, як санкція за порушення кримінально-пра­вової заборони, що передбачена в законі, виявляється і така вла­стивість кримінального права як його державна забезпеченість.

У підсумку можна зазначити, що кримінальне право як си­стема норм (законів) має такі ознаки: загальнообов’язкову нор­мативність, формальну визначеність і державну забезпе­ченість, а також властивий йому предмет і метод правового регулювання. Ці ознаки, властиві праву взагалі, щодо кримі­нального виступають дуже чітко і своєрідно, відображаючи особливості цієї галузі права.

Отже, кримінальне право як галузь права – це система, (су­купність) юридичних норм (власне, законів), прийнятих Вер­ховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небез­печні діяння є злочинами, і які покарання підлягають застосу­ванню до осіб, що їх вчинили.

У цьому визначенні вказано основні ознаки кримінального права, що відрізняють його від інших галузей права. Звичайно, кримінальне право передбачає підстави, умови кримінальної відповідальності, випадки звільнення від кримінальної відпові­дальності та покарання, звільнення від відбування вже призна­ченого покарання, погашення і зняття судимості. Однак усі ці норми і відносини, що ними врегульовано підкоряються загаль­ним, вихідним інститутам кримінального права – злочину і по­каранню, визначаються ними. Значення цих понять, їх ключова роль є настільки великою, що навіть найменування цієї галузі права в багатьох мовах, у тому числі й українській, пов’язується з ними. Кримінальне право – від латинського «crimen» – зло­чин. В українській мові іноді цю галузь права іменують «карне право», від кара — покарання. Також і відповідний Кодекс на­зивають Кримінальним (Кодекс про злочини) чи Карним (Ко­декс про покарання).

 

1 Прийняття кримінальних законів в Україні можливе шляхом всенарод­ного референдуму, однак цю норму правотворчості до теперішнього часу використано не було.

2 Тут і далі посилання, якщо не зазначено інше, на статті кримінального кодексу 2001 р. (КК).

 

< Попередня   Наступна >