106

---

§ 3. Політичні партії та партійна система

Британські політичні партії займають дуже суттєве місце в суспільно-політичному житті країни. Практика свідчить, що зви­чайні британці на парламентських виборах, як правило, підтри­мують партійних кандидатів. Так, на виборах у червні 2001 р. з 659 мандатів Палати громад лише 1 «позапартійний» кандидат став членом цієї Палати. Водночас у зв’язку з тим, що у Велико­британії історично склалася двопартійна система, тільки дві го­ловні політичні партії мають можливість приймати активну участь у формуванні органів влади. Британська двопартійна система сформувалася наприкінці XVII ст., коли були утворені партії торі (лояльних до короля-католика консервативних сил) та партія вігів (лібералів, які виступали проти короля). Потім на базі партії торі була сформована Консервативна партія, а на основі партії вігів — Ліберальна партія. Подальший розвиток капіталістичної систе­ми Великобританії викликав до появу нової Лейбористської партії (робочої партії), яка поступово змінила на політичній арені Лібе­ральну партію.

Сьогодні провідну роль у політичній системі Великобританії грають Лейбористська та Консервативна партії. Таке домінуван­ня двох партій у політичному житті Великобританії протягом три­валого часу пов’язане, з одного боку, політичними традиціями та консерватизмом британців, а з іншого боку, бажанням зберегти стабільність у суспільстві та державі. Ліберально-демократична партія, Соціал-демократична партія, партія Вільний Уельс,

Шотландська національна партія та інші політичні партії Британії знаходяться на другорядних позиціях. Результати останніх пар­ламентських виборів 2001 р. яскраво відображають сучасний роз­клад політичних сил у суспільстві: лейбористи отримали 412 місць у Палаті громад, 166 місць – консерватори, 52 місця – представ­ники Ліберально-демократичній партії.

="text-align: justify;">Проаналізуємо статус двох основних політичних партій Вели­кобританії – Лейбористської та Консервативної. На сучасному етапі Лейбористська партія є першою за значенням у країні. У 1997 та 2001 рр. лейбористи сформували парламентську більшість, під керівництвом лейбориста Ентоні Блера був утворений уряд. Лейбористська партія створена у 1900 р. за ініціативою проф­спілок та низки соціалістичних організацій з метою підтримки об­рання представників робочих до парламенту. Лейбористська партія нараховує близько 7 млн членів. Соціальну основу партії складають працівники з середнім рівнем доходів різних секторів економіки.

Порівняно з Консервативною структура Лейбористської партії більш децентралізована. І навпаки роль партійної конференції у лейбористів вище, ніж у торі. У Лейбористській партії існує інди­відуальне та колективне членство, партія має свій статут. Водно­час постійної партійної програми партія не має. Програмні поло­ження формулюються у період передвиборних кампаній та базу­ються на цілях діяльності лейбористів. Британські лейбористи виступають за збереження державного регулювання економіки, розширення програми соціальних послуг, залучення профспілок до управління підприємствами, конституційних реформ, які спря­мовані на децентралізацію влади, тощо.

Консервативна партія офіційно сформувалася у 1867 р. та пред­ставляла інтереси поміщиків і вищого духовенства. Консерватив­на партія нараховує у своєму складі близько 2 млн постійних при­бічників. Соціальну основу партії складають крупні фінансові, земельні та промислові власники, частина державних службовців, інтелігенція. Ця партія організаційно не оформлена: членські квітки не виписуються та членські внески не сплачуються. Партія не має постійної програми та статуту. Як правило, партійна про­грама знаходить вираження у передвиборних маніфестах, які скла­даються з програмних положень консерваторів на наступних виборах. Наприклад, торі тетчерівського періоду виступали за розви­ток особистої ініціативи та приватного підприємства, обмеження державного регулювання, забезпечення правопорядку та закон­ності. Консервативний уряд під керівництвом М. Тетчер здійснив часткову децентралізацію, в два рази зменшив максимальний рівень податків (з 83 % до 40 %), провів розпродаж частини му­ніципальних приміщень.

У Великобританії конституційно-правове регулювання діяль­ності політичних партій має свої особливості. Політичні партії діють на основі конституційної угоди. Водночас фінансовий бік функціонування політичних партій регламентується низкою пар­ламентських законів, зокрема Актом про внески компаній на пол­ітичні цілі 1967 р., Актом про профспілки 1984 р. Законодавством дозволяється фінансування виборчої кампанії політичної партії із-за кордону в сумі, що не перевищує 200 фунтів стерлінгів для однієї особи. У свою чергу, держава здійснює державні виплати опозиційним партіям у Парламенті, що символізує їх фінансову незалежність, а також виплачує по 3 фунти стерлінгів за кожні 200 голосів, які отримала партія на останніх виборах.

 

< Попередня   Наступна >