78

---

§ 5. Судова система Канади

У Канаді існує традиційна англосаксонська правова система, де галузі права формуються за наявності визначеної кількості норм, що регулюють подібні відносини. У сучасному загальному праві поряд із традиційними галузями (цивільне право і процес, кримінальне право і процес, конституційне право) значно збільшується перелік галузей – дитяче право, залізничне право, право охорони навколишнього середовища, право, що регулює планування міст і зонування. Багато галузей одержали подаль­ший розвиток. Наприклад, новим змістом наповнився договір купівлі-продажу в зв’язку з розвитком нових форм торгівлі.

Вищою судовою інстанцією Канади є Верховний суд країни, який був створений 1875 р. Він складається з дев’яти суддів, з яких троє повинні представляти Квебек. Суддів довічно признає Гене­рал-губернатор. На засіданні суду для ухвалення рішення, як пра­вило, досить участі п’яти його членів. Суд розглядає скарги на по­станови з цивільних і кримінальних справ, винесені вищими судо­вими інстанціями провінцій і Федеральним судом, і приймає остаточні рішення. Скарги на рішення судів з цивільних справ мо­жуть бути подані лише з дозволу судів, що їх винесли, або самого Верховного суду, якщо той вважає, що при розгляді справи виник­ли питання, які «виходять за рамки безпосередніх інтересів сторін».

Верховний суд розглядає скарги лише у справах про більш тяжкі злочини, якщо початковий виправдувальний вирок був відмінений вищестоящим судом або якщо при розгляді справи виникла супе­речка з питання права. На прохання Генерал-губернатора або уря­ду Верховний суд може як консультативний орган розглядати пи­тання, пов’язані з тлумаченням конституційних актів, перевіркою конституційності законів, прийнятих парламентом і законодавчи­ми зборами провінцій, і суперечки між ними про компетенцію.

Фед

еральний суд Канади, створений 1970 р. замість колишніх установ, містить у собі судове відділення (13 суддів) і апеляційне відділення (9 суддів). Він очолюється головою і його заступни­ком. Весь склад суду призначається довічно Генерал-губернато­ром. У судовому відділенні розглядаються цивільні позови до федеральної влади і від їх імені, суперечки про громадянство, скар­ги з питань податків, патентів і торгових марок, суперечки між федеральним урядом і органами виконавчої влади провінцій тощо. Це єдиний суд у Канаді, діяльність якого обмежується застосу­ванням лише федеральних законів. Усі інші суди застосовують як закони федерації, так і закони провінцій.

Верховний суд кожної з 10 провінцій виступає як суд першої інстанції у найбільш важливих і кримінальних справах, а також розглядає апеляційні скарги на постанови нижчестоящих судів провінцій по всіх категоріях справ.

Суди графств (у деяких провінціях – округів, у Квебеку – Провінційні суди) розглядають у першій інстанції цивільні спра­ви, як правило, із сумою позову від 300 до 3000 доларів, а також кримінальні справи про злочини середньої тяжкості (крадіжки, автодорожні злочини тощо). Цивільні справи у позовах на суму до 300 доларів розглядаються в судах з дрібних позовів (у деяких провінціях – з дрібних боргів). Кримінальні справи про найменш тяжкі злочини, переслідувані в сумарному порядку, а також про деякі злочини, переслідувані за обвинувальним актом, розгляда­ються магістратськими суддями (у Квебеку – світовими сесійни­ми судами). Обвинувачуваний вправі вимагати, щоб його справа була розглянута за участю суду присяжних. Однак на практиці більшість обвинувачуваних відмовляється скористатися з цього права. Законодавство передбачає розгляд і деяких категорій ци­вільних справ за участю суду присяжних. Журі присяжних з кри­мінальних справ складають 12 (у провінції Альберта – 6) членів, і при винесенні вердикту, зазвичай, потрібна їх одностайність. З цивільних справ журі складають від 5 до 12 присяжних, і рішення приймається більшістю голосів.

У деяких провінціях Канади є роздільні суди із справ непов­нолітніх (розглядають обвинувачення у злочинах і дрібних пра­вопорушеннях) і сімейні суди (суперечки про дітей, позови про сплату аліментів тощо). В інших провінціях вони об’єднані в суди, що розглядають обидві категорії справ. Відповідно до прийнято­го 1982 р. Закону про неповнолітніх правопорушників справи про злочини підлітків у віці 12–18 років повинні розглядатися у на­званих судах за правилами процедури загальних судів, із залу­ченням адвоката і дотриманням інших гарантій прав обвинува­чуваного. У Канаді немає системи адміністративних судів: скар­ги на дії адміністративних органів розглядаються, як правило, загальними судами (провінцій і федерації) на підставі спеціально виданих законів (наприклад, Закон провінції Онтаріо про проце­дуру судового розгляду адміністративних скарг 1971 р.).

На свої посади усі судді призначаються федеральною владою, за винятком магістратських суддів, призначуваних владою провінцій. Усунення судді з його посади може бути зроблено Ге­нерал-губернатором лише на настійну вимогу федерального пар­ламенту.

Розслідування кримінальних справ проводиться, головним чином, поліцією. Обвинувачення у суді магістратів можуть підтри­мувати приватні особи, однак генеральні атторнеї федерації або провінції вправі на будь-якій стадії судового розгляду призупи­нити розгляд обвинувачення, пред’явленого приватною особою. Обвинувачення в судах більш високих інстанцій підтримується представником Генерального атторнея провінції. Ним може бути як постійно виступаючий у такій якості юрист, так і приватно практикуючий адвокат, якому доручається ведення конкретного процесу. Генеральний атторней Канади очолює Міністерство юс­тиції. Його представники можуть підтримувати обвинувачення у будь-яких судах. Захист у кримінальних справах і представницт­во інтересів сторін у цивільних справах здійснюють лише адвока­ти, що є членами корпорацій юристів відповідних провінцій.

 

< Попередня   Наступна >