67

---

§ 3. Виборча система

Конституційними принципами виборчої системи КНР є: за­гальне, рівне, активне та пасивне виборче право (ст. 34); обов’яз­кове представництво всіх національних меншин в органах дер­жавної влади різних ступенів (статті 59, 113); обрання всіх пред­ставницьких органів державної влади демократичним шляхом, їх відповідальність перед народом та підпорядкованість народу (ст. 3); підпорядкованість депутатів органам, що їх обрали, право відкли­кання та заміни депутатів органами, що їх обрали (статті 77, 102).

У Законі про вибори закріплено принцип рівного виборчого права. Його гарантією є надання кожному виборцю одного голо­су (ст.4). Проте необхідність забезпечення інтересів різних со­ціальних прошарків (місцевих жителів, військовослужбовців, ре­емігрантів) і національних меншин, запровадження виборчої сис­теми з нерівною вагою кожного голосу.

Відповідно до Закону про вибори, кількість сільських виборців, висунутих одним депутатом, у Зборах народних представників по­віту (або автономного повіту) повинна бути в чотири рази більшою порівняно із селищами міського типу. Проте у здійсненні програ­ми форсованого економічного будівництва значна кількість жителів сіл стала перемішуватися в селища міського типу. Спостерігається таке, що робочі та службовці, що працюють на промислових підприємствах на території повіту, складають значну частину всього його населення. Тому згідно з поправкою до Закону про вибори, що внесена в 1986 р., у таких випадках норма представництва від сіл та селищ міського типу може бути змінена аж до повного їх зрівняння. Проте при цьому кожного разу для застосування зазна­ченого положення Закону потрібна згода Постійного комітету Зборів народних представників провінції, автономного району або міста центрального підпорядкування. Але це правило не відміняє загального положення закону, згідно з яким но

рма представницт­ва міського населення повинна бути вищою, аніж сільського. Прак­тика проведення виборів до Зборів народних представників повіто­вої ланки свідчить про те, що цього положення дотримуються.

Норми представництва національних меншин до Всекитайських зборів народних представників за законом встановлюються Постійним комітетом залежно також від кількості їх населення. Нечисленні національності також направляють щонайменше од­ного депутата. 1982 р. до Закону КНР про вибори було внесено зміни стосовно норм представництва до місцевих Зборів народ­них представників від національних меншин. Згідно з законом 1979 р., якщо загальна кількість жителів однієї національності даного району не перевищує 10% населення, то норма представ­ництва для неї могла б бути підвищеною, але не більше ніж на 50% порівняно із звичайною. При застосуванні цього положення представництво деяких, особливо нечисленних національностей, було незначним. Тому до Закону було внесено зміну, згідно з якою кількість жителів, висунутих одним депутатом від здійснюючої автономію національності, що становить менше 15% населення даного району, може бути знижена більш як наполовину порівня­но з кількістю виборців, які висуваються одним депутатом у місце­вих Зборах народних представників.

У подальшому, 1986 р., у ст. 16 Закону про вибори було дода­но положення про представництво національних меншин у місцях їх компактного проживання. Якщо чисельність національної меншини в даній місцевості становить 15–30% усього населення, то норма представництва від неї може бути зменшена. Однак кількість депутатів, що висувають її, не повинна перевищувати 30% чисельності всіх депутатів від даного району.

Згідно із Законом про вибори 1979 р. (ст. 6), порядок прове­дення виборів депутатів від реемігрантів визначається особливо. При внесенні до нього змін 1982 р. було вирішено відмовитися від проведення окремих виборів депутатів від цієї соціальної гру­пи з фіксованою кількістю депутатів, а представників реемігрантів до Всекитайських зборів народних представників та місцевих зборів обирати шляхом звичайних виборів у районах з порівняно великою їх кількістю. Тим самим фактичне представництво рее­мігрантів в органах державної влади КНР могло б бути більшим, ніж передбачалося першим виборчим законом 1953 р. (30 осіб), і визначатися припливом у КНР реемігрантів із країн їхнього роз­селення. Згідно з прийнятою Всекитайськими зборами народних представників 10 грудня 1982 р. Постановою з питань про норми представництва, у ВЗНП знову була введена квота (тимчасова) кількості депутатів Всекитайських зборів народних представників від реемігрантів, що переїхали до Китаю – 35 чоловік (тобто більше, ніж 1953 р.). Від Тайваню, якому передбачалося надати статус особливого адміністративного району, тимчасово обира­ються 13 депутатів вихідцями з цієї провінції, що проживають у континентальній частині КНР.

Особливістю виборчої системи Китаю є те, що правове регу­лювання реалізації виборчого права цією соціалістичною групою громадян КНР здійснюється не загальним Законом про вибори, а спеціальною Постановою «Про порядок проведення виборів де­путатів від Народно-визвольної армії Китаю до Всекитайських зборів народних представників і місцевих Зборів народних пред­ставників різних ступенів», прийнятих Постійним комітетом ВЗНП 10 червня 1981 р. на основі ст. 5 Закону про вибори до Все-китайських зборів народних представників і місцевих Зборів на­родних представників (1979 р.). Відповідно до цієї постанови ак­тивним і пасивним виборчим правом при проведенні виборів до ВЗНП і місцевих ЗНП користуються військовослужбовці, які проходять дійсну військову службу, робітники військових про­мислових підприємств, що перебувають в адміністративному підпорядкуванні військових відомств, штатні та позаштатні працівники і службовці Збройних сил, члени сімей військовослуж­бовців, що проживають разом із ними. Отже, до виборчого корпу­су від Збройних сил входять не тільки військовослужбовці, а й широкий контингент цивільних осіб.

Останнім часом укріпилася практика установлення квот при виборах до Всекитайських зборів народних представників для армії (як і для інших специфічних груп виборців) не законом, а рішенням останньої сесії ВЗНП даного скликання.

Діюче виборче законодавство не фіксує й визначеної норми представництва від різних частин Народно-визвольної армії Ки­таю. Вони установлюються виборчою комісією армії, що перед­бачено п. 1 ст. 4 Постанови про порядок проведення виборів де­путатів ВЗНП і місцевих Зборів народних представників від На­родно-визвольної армії.

Щодо виборів до місцевих Зборів народних представників різних ступенів, то згідно з названою Постановою норми пред­ставництва для розташованих у даній адміністративній одиниці військових формувань установлюються постійними комітетами ЗНП відповідного ступеня (ст. 4, п. 2).

Особливістю виборчої системи КНР є також своєрідний ха­рактер прояву принципу прямого і непрямого виборчого права. Принцип прямого виборчого права застосовується тільки при виборах до низової та повітової ланок системи органів державної влади, тобто до Зборів народних представників волостей, націо­нальних волостей, селищ, міських районів, міст без районного поділу, повітів, хошунів, автономних повітів та автономних хошунів. Депутати Зборів народних представників провінційної ланки (провінцій, автономних районів, міст центрального підпо­рядкування), а також Всекитайських зборів народних представ­ників обираються нижчестоящими ЗНП.

Особливо складна багатоступенева система виборів передба­чена для Народно-визвольної армії Китаю. На зборах рот та за­водських цехів військовослужбовців у полісах та відповідних ним одиницях, військових підокругах, гарнізонах, провінційних війсь­кових округах, корпусах та відповідних їм одиницях обираються делегати до вищестоящих зборів представників військовослуж­бовців і делегати до місцевих Зборів народних представників різних ступенів. Депутатів до Всекитайських зборів народних представників від Народно-визвольної армії Китаю обирають представники військовослужбовців Генерального штабу, великих військових округів, родів військ; Державного науково-технічно­го комітету оборони, Канцелярії оборонної промисловості, Ака­демії військових наук, Військової академії, Військово-політичної академії та Академії тилу (ст. 4, п.1 Постанови Постійного комі­тету Всекитайських зборів народних представників про порядок проведення виборів депутатів Народно-визвольної армії Китаю).

Багатоступеневі вибори до Всекитайських зборів народних представників від армії проводяться знизу доверху через один ступінь: ротна ланка обирає полкову, остання – корпусну тощо. У результаті депутатів Всекитайських зборів народних представ­ників безпосередньо обирають фактично вищі офіцерські кадри, керівники військових закладів, підприємств, навчальних закладів.

Характеризуючи в загальних рисах принципи виборчої систе­ми, діюча Конституція КНР (ст. 3) зазначає, що Всекитайські збо­ри народних представників та місцеві збори різних ступенів «оби­раються демократичним шляхом, відповідають перед народом і перебувають під його контролем».

Отже, можна виділити такі особливості Китайської виборчої системи:

а) суб’єктивне виборче право нерівне;

б) депутати Веекитайських зборів народних представників, вищого органу державної влади, обираються шляхом непрямих виборів;

в) виборче законодавство визначає специфічний режим форму­вання депутатського корпусу від Народно-визвольної армії Китаю.

 

< Попередня   Наступна >