Головне меню
Головна Підручники Конституційно-процесуальне право Конституційне та конституційно-процесуальне право § 15. Реалізація права вимоги референдуму. Порядок його призначення і проведення

§ 15. Реалізація права вимоги референдуму. Порядок його призначення і проведення

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
178

§ 15. Реалізація права вимоги референдуму. Порядок його призначення і проведення

У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референду­му досягли 18 років і постійно проживають відповідно на території України або села, селища, міста, району у місті, району чи області. У референдумах не беруть участі громадяни, визнані судом недієздат­ними.

Вимога депутатів, які становлять не менш як половину від за­гального складу відповідної ради про проведення референдуму, реа­лізується шляхом поіменного голосування на пленарному засіданні відповідної ради або шляхом збирання підписів депутатів.

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про прове­дення всеукраїнського референдуму належить громадянам України, які мають право на участь у референдумі, а під вимогою про призначення місцевого референдуму — громадянам України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право на участь у референдумі.

Збирання підписів організовують і здійснюють ініціативні групи референдуму. Ініціативна група всеукраїнського референду­му утворюється на зборах громадян України, в яких беруть участь не менш як 200 осіб, які мають право на участь у референдумі. Іні­ціативна група місцевого обласного, районного, міського (міст рес­публіканського і обласного підпорядкування), районного у місті референдуму утворюється на зборах за участю не менш як 200 гро­мадян України, а міського (міст районного підпорядкування), се­лищного і сільського референдуму — на зборах за участю не менш як 50 громадян України, які мають право на участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Перед початком зборів проводиться реєстрація

учасників збо­рів, складається їх список. На зборах обираються їх голова і секретар. подальший порядок денний повинен включати обговорення доціль­ності проведення референдуму та формулювання питання, що про­понується на нього винести. У разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, обира­ється ініціативна група, якій доручається організація збирання під­писів громадян.

Ініціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш як з 20 громадян України, які мають право брати участь у референдумі. ініціативна група місцевого референдуму складаєть­ся не менш як з 10 громадян України, які мають право брати участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Про проведення зборів складається відповідний протокол.

Ініціативні групи всеукраїнського референдуму реєструються Центральною виборчою комісією за поданням голів районних, місь­ких (міст республіканського та обласного підпорядкування) рад, на території яких проведено збори громадян, які обрали ініціативну гру­пу. ініціативні групи місцевого референдуму реєструються головами місцевих рад, у межах території яких пропонується провести місце­вий референдум.

Для реєстрації ініціативної групи голові відповідної ради пода­ються документи зборів громадян, зокрема протокол про їх прове­дення, а також підписане членами ініціативної групи зобов’язання про додержання ними законодавства України про референдум. У разі відповідності поданих документів вимогам закону голова відповідної місцевої ради у 10-денний строк подає документи щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму до Центральної виборчої комісії або реєструє ініціативну групу місцевого референдуму, після чого у триденний строк видає їй свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи. У разі відповідності поданих документів щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму вимогам зако­ну Центральна виборча комісія у 15-денний строк реєструє ініціатив­ну групу всеукраїнського референдуму, після чого у триденний строк видає їй свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи.

Загальна кількість створюваних ініціативних груп по кожному референдуму законом не обмежується.

Від дня одержання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів громадян на підписних листах під вимогою про проведен­ня референдуму. Загальний термін збирання підписів з питання про проведення всеукраїнського референдуму не повинен перевищувати трьох місяців, а місцевого референдуму — одного місяця від дня одер­жання свідоцтва про реєстрацію першої із створених по цьому рефе­рендуму ініціативних груп.

Протягом десяти днів від дня останнього за часом підпису гро­мадян на підписному листі і не пізніше зазначеного терміну збирання підписів під даною вимогою про проведення референдуму підписи членів ініціативної групи на підписному листі повинні бути засвід­чені посадовою особою, спеціально призначеною для цього головою районної, міської (міст республіканського та обласного підпорядку­вання) ради, на території якої проводиться збирання підписів ініціа­тивною групою всеукраїнського референдуму, або головою місцевої ради, що зареєструвала ініціативну групу місцевого референдуму.

Під час збирання підписів голова відповідної місцевої ради, де за­свідчуються підписи членів ініціативної групи, організовує перевірку зазначених у підписних листах відомостей. У разі виявлення пору­шень порядку збирання підписів та оформлення підписних листів голова районної, міської (міст республіканського і обласного підпоряд­кування) ради, на території якої здійснюється діяльність ініціативної групи всеукраїнського референдуму, вносить відповідне подання до Центральної виборчої комісії.

Центральна виборча комісія після розгляду подання у 10-денний строк може прийняти рішення про припинення діяльності членів іні­ціативної групи, які допустили порушення, визнання недійсними їх посвідчень, а також підписних листів або підписів окремих громадян, внесених до підписних листів з порушенням передбаченого законом порядку.

Якщо порушення допущено під час збирання підписів для про­ведення місцевого референдуму, рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, визнання недійсними посвідчень, підпис­них листів та підписів окремих громадян приймається у 10-денний строк головою тієї місцевої ради, де зареєстрована ініціативна група місцевого референдуму.

Після завершення збирання підписів ініціативна група у триден­ний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається за­гальна кількість підписів громадян, зібраних на території відповідної місцевої ради. група всеукраїнського референдуму у тижневий строк передає підсумковий протокол та акт разом з вимогою про проведен­ня референдуму до Центральної виборчої комісії.

Центральна виборча комісія забезпечує реєстрацію документів, надісланих усіма ініціативними групами всеукраїнського референду­му з даного питання; протягом одного місяця від дня надходження від­повідних документів проводить вибіркову або повну перевірку віро­гідності надісланих документів; підбиває загальні підсумки збирання підписів в цілому по Україні, про що складає відповідний протокол.

Протокол та документи перевірки у триденний строк передають­ся Центральною виборчою комісією з всеукраїнського референдуму до Верховної ради України або президента України, що розглядають їх у двотижневий строк від дня надходження.

У тому разі, коли у визначений законом строк під вимогою про проведення референдуму не зібрано достатньої кількості підписів громадян України, всеукраїнський або місцевий референдум не про­водиться.

Для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму в Україні утворюються комісії з референдуму. Комісії з референдуму можуть бути утворені на основі існуючих виборчих комісій. У разі оголошення і проведення одночасно двох або кількох референдумів комісії, утворені в передбаченому законом порядку, є спільними для всіх одночасно оголошуваних референдумів. У разі, якщо референ­дум проводиться одночасно з президентськими чи парламентськими виборами, може бути утворено спільні комісії з референдуму та ви­борів.

У бюлетені для голосування вміщується назва проекту (проек­тів) закону, рішення, що виноситься на референдум, і пропонується громадянину відповісти “так” або “ні” на питання про прийняття або відхилення цього проекту (проектів). У разі винесення на референ­дум двох або кількох питань для кожного з цих питань встановлюєть­ся окремий бюлетень. при цьому зміст бюлетеня не може суперечити суті формулювання питання, визначеного у вимозі про проведення референдуму.

Громадянам, політичним партіям та громадським організаціям, масовим рухам і трудовим колективам надається право безпере­шкодної агітації за пропозицію про оголошення референдуму, за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референ­дум, а також проти пропозиції про оголошення референдуму, при­йняття закону чи рішення. для реалізації цього права зацікавленим особам і організаціям надаються приміщення для зборів, забезпечу­ється можливість використання засобів масової інформації. Винесе­ний на референдум проект закону, рішення обговорюється в межах України або тієї адміністративно-територіальної одиниці, де прово­дитиметься референдум.

Громадянин під час заповнення бюлетеня викреслює в ньому одне з двох слів: “так” або “ні”. У разі проведення одночасно двох чи кількох референдумів або винесення на референдум двох чи кількох питань громадянин одержує і заповнює бюлетені окремо по кожному з референдумів та питань.

Проект закону, рішення вважається схваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі. сам референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини грома­дян, внесених у списки для голосування. Повідомлення про результа­ти референдуму публікуються відповідною комісією не пізніш як на десятий день після референдуму.

Якщо підчас проведення всеукраїнського або місцевого референ­думу було допущено грубі порушення вимог закону, Верховна рада України у місячний строк, а відповідна місцева рада — у 15-денний строк можуть призначити повторний всеукраїнський або місцевий референдум на всій території України, відповідної адміністративно-територіальної одиниці або її частини. У такому випадку може бути прийнято рішення про утворення комісій з референдуму в новому складі.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, оприлюднюють­ся у встановленому законодавством України порядку опублікування правових актів Верховної ради України та місцевих рад і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший строк. датою ж прийняття закону, рішення вважа­ється день проведення референдуму.

Варто додати, що окрім імперативного в Україні передбачено можливість проведення консультативного референдуму, тобто до­радчого опитування громадян з метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значен­ня. результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.

Слід наголосити, що опитування громадської думки, які прово­дяться в іншому порядку, ніж це передбачено законом, або з питань, які відповідно до закону не можуть виноситися на всеукраїнський та місцевий референдуми, не мають статусу дорадчого опитування грома­дян і не тягнуть за собою правових наслідків, що з нього випливають.

Запитання для самоконтролю

Назвіть основні етапи державотворчого процесу в Україні та визначте, який з них, на Вашу думку, мав найбільше значення для державного будівництва суверенної Української держави.

Розкрийте поняття виборчого права в об’єктивному та суб’єктивному значеннях. проведіть умовну паралель між ак­тивним і пасивним виборчим правом; беручи за основу різні види виборчих цензів, поміркуйте над тим, становлення якого з них — активного чи пасивного — справило більший вплив на становлення в молодих демократіях світу громадянського суспільства.

Які вибори та за якою виборчою системою проводяться в Україні? Зіставте переваги й недоліки кожної з відомих Вам виборчих систем і встановіть, яка виборча модель, на Вашу думку, найбільш відповідає умовам представницької демо­кратії в сучасній Україні.

На яких загальних принципах базується виборче право? чи всі вони належним чином закріплені у виборчому законо­давстві України?

Розкрийте зміст основних засад виборчого процесу і до­ведіть або спростуйте, що всі вони реалізуються на кожній його стадії.

Перелічіть основні етапи виборчого процесу та спробуйте в межах кожного з них виокремити ті виборчі дії і процедури, без яких перехід від одного етапу виборчого процесу до іншо­го буде неможливим.

В чому полягають основні відмінності у територіальній орга­нізації місцевих виборів і виборів президента України та на­родних депутатів?

Які методи організації й адміністрування виборів Ви знаєте? який з них застосовується в Україні? В чому полягають від­мінності у правовому статусі Центральної виборчої комісії і виборчих комісій нижчих рівнів?

Назвіть умови, за яких рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій можуть бути оскаржені суб’єктами виборчого проце­су, і охарактеризуйте порядок такого оскарження, передбаче­ний чинним законодавством України.

Що таке державний реєстр виборців? які відомості до ньо­го заносяться? якими правами при його складанні і веденні користується виборець, яким чином та за яких умов він може ними скористатися?

Виконання яких організаційно-правових дій передбачає спра­ва із ведення реєстру виборців? Хто і яким чином може здій­снювати його публічний контроль?

Яким чином відбуваються вибори президента України і на­родних депутатів? У чому схожість і відмінність їх виборчих стадій?

Розкрийте поняття “виборчий поріг” (“виборчий бар’єр) і “ви­борча квота”. Яким чином розподіляються депутатські мандати на виборах до Верховної ради України між політичними партіями і виборчими блоками політичних партій, які взяли у них участь?

В чому полягають особливості проведення позачергових і повторних позачергових виборів народних депутатів? В які строки і за яких умов вони відбуваються?

За якими принципами визначається загальна кількість депу­татів місцевих рад?

Скільки підписів необхідно зібрати на підтримку кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посади відповідно сільського, селищного, міського голови? Яким чином має від­буватися збір цих підписів?

Які порушення виборчого законодавства Визнаєте? які види юридичної відповідальності можуть наставати за ці по­рушення?

Дайте визначення поняттю “референдарний процес”. чим ви­борчий процес відрізняється від процесу організації і прове­дення загальнодержавних і місцевих референдумів?

Хто може висувати вимоги щодо призначення та проведення референдуму? яким чином відбувається реалізація права на таку вимогу?

Проаналізуйте положення норм Закону України “про всеу­країнський і місцеві референдуми”. які з них прямо чи опо­середковано суперечать чинній Конституції?

 

< Попередня   Наступна >