Парламентський контроль за обігом бюджетних коштів
Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право |
Парламентський контроль за обігом бюджетних коштів
Контроль за виконанням державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів, здійсненням фінансування загальнодержавних програм, збереженням і використанням майна, що є об’єктами права державної власності, організується і проводиться Рахунковою палатою. Він здійснюється на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням усіх видів й напрямів діяльності рахункової палати та конкретних доручень Верховної ради України і її профільних комітетів.
До плану роботи рахункової палати обов’язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної ради. при формуванні планів роботи рахункової палати враховується обов’язковий розгляд звернень та пропозицій президента України та Кабінету Міністрів України.
Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної ради України, звернень парламентських комітетів та запитів народних депутатів, по яких Верховна рада приймає рішення.
Рахункова палата здійснює перевірки та ревізії відповідно до своїх функцій, визначених законом. У ході перевірок та ревізій на основі документального підтвердження їх результатів, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об’єкта, що перевіряється, і державного бюджету України. якщо перевірка чи ревізія належить до компетенції як рахункової палати, так й іншого державного контрольного органу, вона повинна проводитись ними спільно. За підсумками проведених перевірок і ревізій складаються звіти, за достовірність яких відповідні посадові особи рахункової палати несуть персональну відповідальність.
Про виявлені факти порушення закону, а також заподіяння державі шкоди рахункова палата інформує парламент України, а у разі виявлення фактів привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також фактів корупції та інших зловживань, що тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, за рішенням Колегії негайно передає відповідні матеріали до правоохоронних органів та повідомляє про це Верховну раду України.
Посадовим особам рахункової палати забороняється втручатися в оперативну діяльність об’єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок чи ревізій та оформлення їх результатів актом, який затверджується Колегією рахункової палати. Відомості, що надаються посадовим особам рахункової палати в ході перевірок та ревізій, не можуть бути використані з іншою метою або в іншому випадку, ніж це передбачено законом.
Рахункова палата, здійснюючи свою діяльність, зобов’язана за дорученням Верховної ради України проводити експертизу і давати висновки щодо:
проекту державного бюджету України, обґрунтованості його дохідної та видаткової частин щодо обсягів державного внутрішнього і зовнішнього боргу та дефіциту державного бюджету України, затверджених законом;
окремих напрямів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної політики, а також окремих питань бюджетного процесу за прямими дорученнями Верховної ради України;
проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань бюджетно-фінансової та грошово-кредитної систем у разі, якщо вони направлені Верховною радою України на експертизу у встановленому порядку і повинні бути внесені на її розгляд;
проектів загальнодержавних цільових програм, які фінансуються з бюджетів або на які передбачено додаткове фінансування з Державного бюджету України;
проектів програм Кабінету Міністрів України, на фінансування яких використовуються кошти державного бюджету України;
проектів міжнародних договорів України, що стосуються витрат з Державного бюджету України.
З усіх інших питань, віднесених до функцій рахункової палати, рахункова палата дає висновки або письмові відповіді за рішенням Колегії рахункової палати про прийняття до виконання запиту і підготовку висновку на підставі доручень парламентських комітетів, звернень президента, депутатських запитів і звернень народних депутатів, запитів Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів України.
У разі неможливості виконання доручень, звернень та запитів голова рахункової палати повертає їх з обґрунтованою письмовою відповіддю, в якій з посиланням на чинне законодавство України зазначається причина невиконання доручення, звернення та запиту.
Висновки рахункової палати не можуть містити політичних оцінок рішень, які приймаються Верховною радою України та органами виконавчої влади в межах їх компетенції.
Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві. Ці постанови та висновки повинні бути розглянуті у встановлений Колегією рахункової палати термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання. про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегія рахункової палати повідомляється негайно.
Рахункова палата систематично аналізує підсумки планових і поточних контрольних заходів, узагальнює та досліджує причини і наслідки виявлених відхилень і порушень у процесі формування доходів та витрачання коштів Державного бюджету, зберігання та використання майна, що є об’єктами права державної власності, надання валютних і кредитно-фінансових ресурсів за їх цільовим призначенням. У ході аналізу і узагальнення інформації, яку отримує Рахункова палата під час здійснення перевірок, ревізій та обслідувань, вона розробляє і подає Верховній раді України пропозиції про удосконалення законодавчих актів, що регулюють бюджетні, фінансово-кредитні та цивільно-правові відносини.
< Попередня Наступна >