224

---

§ 2. Процедура внесення змін і доповнень до Конституції України ініціювання внесення змін до Конституції

Суб’єктами права подання до Верховної ради України законо­проектів про внесення змін до Конституції України, пропозицій і по­правок до таких законопроектів є президент України та народні де­путати України (не менш як дві третини від конституційного складу Верховної ради щодо законопроектів про внесення змін до розділів і, ііі і Хііі Конституції і не менш як одна третина щодо усіх інших законопроектів).

Ініціатор подання до парламенту законопроектів про внесення змін до основного Закону, пропозицій та поправок до нього подає їх до Верховної ради із письмовим поданням за своїм підписом (підпи­сами), при цьому підпис народного депутата не відкликається.

Варто наголосити, що законопроект про внесення змін до роз­ділу I “Загальні засади”, розділу III “Вибори. референдум” і розді­лу XIII “Внесення змін до Конституції України” не повинен містити положень про внесення змін до інших розділів Конституції України, за винятком лише редакційно уточнюючих змін, які викликані відпо­відними змінами норм розділів I, III, XIII Конституції. Затвердження всеукраїнським референдумом таких редакційно уточнюючих змін не виключає прийняття в майбутньому Верховною радою змін до тих же положень відповідно до ст. 155 тач. 2 ст. 158 Конституції України. так само законопроект про внесення змін до інших розділів Конституції, окремо поданий до Верховної ради, не повинен містити положень, які у зв’язку із системною єдністю норм основного Закону зумовлюють необхідність внесення змін до розділів і, ііі і Хііі Конституції. У разі виникнення необхідності одночасного комплексного внесення змін як до розділів Конституції України, зазначених у ст. 155, так і до розділів, зазначених у ч. 1 ст. 156 основного Закону, ініціатор подання таких змін подає до Верховно

ї ради одночасно два окремих законопроек­ти (пов’язані законопроекти). такі законопроекти повинні містити також положення, які передбачають поєднане та узгоджене в часі на­брання ними чинності, та згідно з якими в разі неприйняття Верхо­вною радою чи незатвердження всеукраїнським референдумом одного із них інший, пов’язаний з ним, не набирає чинності.

Подання до парламенту законопроекту про внесення змін до роз­ділів I, III, XIII Конституції супроводжується одночасним поданням і законопроекту, яким передбачається виділення коштів з державно­го бюджету на проведення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції.

Пояснювальна записка до законопроекту про внесення змін до основного Закону, крім загальних положень, повинна висвітлювати також питання:

щодо того, чи прийняття поданого відповідно до ст. 154 Кон­ституції України законопроекту не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділів Конституції України, зазначених у ст. 156 Конституції України;

щодо відповідності поданого законопроекту вимогам ч. 2 ст. 156 Конституції України;

про те, чи прийняття запропонованих у законопроекті змін до Конституції України не призведе до порушення міжнародних зобов’язань України;

щодо політичної, соціальної, економічної доцільності (чи не­обхідності) прийняття такого законопроекту взагалі;

про наявність чи відсутність у законопроекті таких положень (або подібних до них), які в раніше наданих висновках та при­йнятих рішеннях Конституційного суду України визнава­лися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалеж­ності чи на порушення територіальної цілісності України;

стосовно того, чи існують сумніви щодо відповідності законо­проекту вимогам ст.ст. 157 і 158 Конституції України;

про наявність раніше наданого висновку Конституційного суду України щодо відповідності законопроекту вимогам ст.ст. 157 і 158 Конституції України, якщо законопроект по­вторно подано до Верховної ради в незмінній редакції його положень;

стосовно правових наслідків для суб’єктів правовідносин, які можуть настати у зв’язку з внесенням до чинної Конституції України запропонованих у законопроекті змін;

щодо повноти, чіткості, несуперечливості та системності регу­лювання положеннями запропонованого законопроекту від­повідних суспільних відносин на конституційному рівні, та чи потребуватиме поданий законопроект прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційно уточнюючого характеру;

про виділення коштів з Державного бюджету України на про­ведення всеукраїнського референдуму щодо змін до Консти­туції України.

Альтернативні законопроекти подаються до Верховної ради лише протягом 14 днів після надання народним депутатам законо­проекту про внесення змін до Конституції. У разі підписання народ­ним депутатом письмового подання про внесення двох і більше аль­тернативних законопроектів його підпис у поданнях щодо внесення другого і наступних за часом таких законопроектів не підлягає вра­хуванню.

За письмовим зверненням ініціатора подання до Верховної ради законопроекту про внесення змін до Конституції або за письмовою вмотивованою пропозицією народного депутата Верховна рада може відкликати із Конституційного суду України своє звернення про на­дання висновку останнім щодо відповідності цього законопроекту вимогам ст.ст. 157 і 158 Конституції України у будь-який час до дня його першого розгляду на пленарному засіданні Конституційного суду. постанову про відкликання свого звернення Верховна рада приймає більшістю голосів народних депутатів від її конституційно­го складу. Щодо конкретного законопроекту це питання у парламенті може порушуватися лише один раз.

 

< Попередня   Наступна >