159

---

§ 5. Організація виконання військового обов’язку громадянами України

Конституція України (ст. 65) встановила, що першочерговим обов’язком громадян України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. порядок відбуття громадянами України військової служби визначається Законом України “про вій­ськовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р.

Військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних сил України та інших утворених відпо­відно до законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України.

Військовий обов’язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття та призов на військову службу;

проходження за призовом або добровільно військової служби;

виконання військового обов’язку в запасі;

дотримання правил військового обліку.

У воєнний час військовий обов’язок включає також загальне обов’язкове військове навчання громадян.

Слід зазначити, що військовий обов’язок не поширюється на іно­земців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні.

Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники — особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі.

До паспортів громадян України цих категорій вноситься відпо­відна відмітка.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військ

ової служби за станом здоров’я і віком, зобов’язані:

а) прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць для приписки, проходження медичного огляду, на­ правлення на підготовку з метою одержання військової спеці­альності, призову на військову службу або на збори;

б) проходити підготовку до військової служби, військову служ­бу і виконувати військовий обов’язок у запасі;

в) виконувати правила військового обліку.

Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, при­датні до проходження військової служби за станом здоров’я і віком, беруться на військовий облік. Вони зобов’язані прибувати за викликом до військового комісаріату для проходження медичного огляду і виконувати правила військового обліку.

У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які пере­бувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове на­вчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням пре­зидента України.

Військова служба у Збройних силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком гро­мадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. час проходження вій­ськової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Законом встановлюються такі види військової служби:

а) строкова військова служба;

б) військова служба за контрактом:

солдатів і матросів, сержантів і старшин;

прапорщиків і мічманів;

курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закла­дів, а також вищих навчальних закладів, які мають військо­ві навчальні підрозділи з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;

осіб офіцерського складу;

в) військова служба осіб офіцерського складу за призовом;

г) кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахо­ваних до Збройних сил України та інших військових форму­вань до запровадження військової служби за контрактом.

Громадяни, які призвані або добровільно вступили на військову службу, складають Військову присягу на вірність Українському на­роду. Військовозобов’язані, які раніше не склали Військову присягу, складають її під час зборів або мобілізації.

Усі громадяни, які призиваються, приймаються на військову службу або перебувають у запасі, проходять обов’язковий медичний огляд у порядку, затвердженому Міністром оборони України за пого­дженням з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

Збройні сили України, Державна прикордонна служба України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування

Комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріа­ти шляхом:

а) призову громадян на військову службу на підставі військово­го обов’язку;

б) прийняття громадян на військову службу за контрактом. для доукомплектування Збройних сил України, державної

Прикордонної служби України, військ Цивільної оборони України та інших військових формувань особовим складом підчас мобілізації проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується в за­пасі необхідна кількість військово-навчених громадян.

Генеральний штаб Збройних сил України проводить розпо­діл наявних призовних ресурсів за ступенями обмеження, станом здоров’я та рівнем освіти пропорційно між Збройними ?силами Укра­їни та іншими військовими формуваннями.

Підготовка громадян до військової служби включає допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціаль­ностей, підготовку у військових оркестрах, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які ма­ють військові навчальні підрозділи, військову підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освіт­ньої підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.

Порядок організації та проведення допризовної підготовки та підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей визна­чається положенням про допризовну підготовку та положенням про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, які за­тверджуються Кабінетом Міністрів України.

Допризовна підготовка включається до визначеної державою складової освіти вищих навчальних закладів I і II рівнів акредитації, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів та про­водиться за затвердженими відповідно до законодавства програмами, погодженими з Міністерством оборони України.

Відвідування громадянами, направленими військовими коміса­ріатами для проходження підготовки до військової служби, занять та інших заходів, що стосуються підготовки допризовників та призо­вників, є обов’язковим.

Приписка громадян до призовних дільниць проводиться з ме­тою взяття юнаків на облік та визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здо­бутої спеціальності і рівня фізичної підготовки.

Для проведення приписки громадян у районах (містах) утворю­ються призовні дільниці.

До призовних дільниць щороку протягом січня — березня при­писуються громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. приписка проводиться районними, міськими військовими комісаріа­тами за місцем проживання.

Відвідування лікувально-профілактичних і лікувальних за­кладів згідно з рішенням комісії з питань приписки для громадян-допризовників є обов’язковим.

Житлово-експлуатаційні організації, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності, які здійснюють експлуатацію будинків, власники будинків, органи міс­цевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, підрозділи по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, подають до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Для приписки до призовної дільниці громадяни зобов’язані при­бути до військового комісаріату в строк, зазначений у повістці, та по­дати необхідні документи.

Для проведення приписки у районних (міських) військових ко­місаріатах утворюються комісії з питань приписки у складі голови комісії — районного (міського) військового комісара, членів комі­сії — лікарів, які беруть участь у медичному огляді допризовників, та секретаря комісії. персональний склад комісії щороку затверджуєть­ся головою відповідної районної державної адміністрації (виконавчо­го органу міської ради).

Громадяни, приписані до призовних дільниць, вважаються при­зовниками, їм видаються посвідчення про приписку, роз’яснюються права і обов’язки, правила військового обліку, порядок проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей та інші, пов’язані з цим, питання.

На строкову військову службу в мирний час призиваються при­датні до неї за станом здоров’я і віком громадяни чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років. призов громадян на строкову військову службу проводиться на підставі Ука­зу президента України, що публікується у засобах масової інформа­ції не пізніш як за місяць до початку призову.

Зміна місця військового обліку призовниками, які дося­гли 18-річного віку і старшими, допускається до опублікування Ука­зу президента України про черговий призов. після цього зміна місця можлива лише за умови подання до військового комісаріату доку­ментів, які стверджували б, що призовник переведений на роботу в іншу місцевість, переїхав на нове місце проживання або прийнятий до навчального закладу і вибуває для продовження освіти або закін­чив навчальний заклад і за розподілом направляється на роботу.

У разі неявки громадянина без поважних причин за викликом військового комісаріату на призовну комісію він несе відповідаль­ність, встановлену законом. поважними причинами неявки визна­ються перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазна­чені пункт і строк, смерть або тяжка хвороба його близького родича.

У мирний час призову на строкову військову службу не підляга­ють громадяни:

а) звільнені від призову;

б) щодо яких проводиться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом — до прийняття відповідного рішення;

в) які були засуджені до позбавлення волі.

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільня­ються громадяни:

визнані за станом здоров’я непридатними до військової служ­би в мирний час;

які до дня відправки на строкову військову службу дося­гли?25-річного віку;

батько (мати), рідний брат чи сестра яких під час проходжен­ня військової служби загинули чи померли або стали інвалі­дами (призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати);

які пройшли військову службу в інших державах.

Від призову звільняються також громадяни, які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу або прапорщиків у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ Украї­ни, служби безпеки України, інших військових формувань та мають військові або спеціальні звання.

Для проведення призову громадян на строкову військову служ­бу в районах (містах) утворюються призовні комісії в складі голови комісії — заступника голови районної державної адміністрації (вико­навчого органу міської ради), членів комісії — районного (міського) військового комісара, заступника начальника районного (міського) управління (відділу) внутрішніх справ, лікаря, який організовує ро­боту медичного персоналу щодо медичного огляду призовників, фа­хівця з фізичного виховання (фізичної підготовки), представників Збройних сил України, інших військових формувань, товариства сприяння обороні України, підприємств, установ і організацій за по­переднім узгодженням з головою комісії, секретаря комісії.

Для керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій в Автономній республіці Крим та областях, містах Києві і Севастополі утворюються призовна комісія автономної рес­публіки Крим, обласні, Київська та севастопольська міські призовні комісії відповідно.

Призовні комісії автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя мають право скасовувати та змінювати рішення відповідних районних (міських) призовних комісій.

Відповідно до результатів медичного огляду призовника, мо­ральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім’ї районна (міська) призовна ко­місія виносить і оголошує призовниковірішення про:

??? придатність до військової служби і призов на військову служ­бу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил Укра­їни чи інших військових формувань;

??? тимчасову непридатність до військової служби і надання від­строчки за станом здоров’я;

??? надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу;

??? непридатність за станом здоров’я до військової служби в мир­ний час, обмежену здатність до військової служби у воєнний час і зарахування в запас;

??? непридатність до військової служби з виключенням з військо­вого обліку;

??? зняття з військового обліку призовників, які втратили грома­дянство України.

Рішення призовної комісії може бути оскаржене до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, визначеному законом.

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії у ви­падках, передбачених законом. призовники, яким надано відстрочку, зобов’язані щорічно до 1 жовтня подавати у військові комісаріати до­кументи, що підтверджують їх право на відстрочку. призовники, які втратили підстави для надання відстрочки, а також особи, які не ма­ють права на відстрочку або підстав для звільнення від призову, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, мають бути призвані під час здійснення чергового призову.

На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які відповідають вимогам проходження військової служби, встанов­леним законом. Форма, порядок і правила укладення контракту з громадянином, припинення (розірвання) контракту та наслідки при­пинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військо­вослужбовців.

Строки військової служби для осіб офіцерського складу, які пе­ребувають на кадровій військовій службі, обмежуються граничним віком перебування на військовій службі, встановленим законом.

Строки військової служби в календарному обчисленні встанов­люються:

1) щодо строкової військової служби:

для солдатів і сержантів, які проходять строкову військо­ву службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях, — до 12 місяців;

для матросів і старшин, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойово­го забезпечення Військово-Морських сил України, в мор­ських частинах інших військових формувань, — до 18 мі­сяців;

для осіб, які мають вищу освіту заосвітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, — до 9 місяців;

2) щодо військової служби за контрактом:

для солдатів і матросів, сержантів і старшин з числа вій­ськовослужбовців строкової військової служби, жінок і військовозобов’язаних, прийнятих на військову службу за контрактом, — не менше 3 років;

для курсантів вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, — від 3 до 5 років;

для прапорщиків і мічманів — не менше 5 років;

для офіцерів, прийнятих на військову службу за контрак­том, — від 5 до 10 років;

для офіцерів запасу, призваних на військову службу, — не менше 2 років.

Після закінчення строків військової служби за контрактом вона може бути продовжена за новим контрактом на строк від 3 до 5 років що­разу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військово­го обліку), зараховуються в запас. Виконання військового обов’язку в запасі у мирний час полягає у дотриманні порядку і правил вій­ськового обліку, проходженні зборів, збереженні та вдосконаленні військовозобов’язаними знань, навичок і умінь, необхідних для ви­конання ними обов’язків військової служби у воєнний час відповідно до військово-облікових чи цивільних спеціальностей.

Військовозобов’язані, які перебувають у запасі, призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори. Військовозобов’язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служ­би у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Усі військовозобов’язані та призовники підлягають військовому обліку. Загальне керівництво роботою, пов’язаною з організацією та проведенням військового обліку, контроль за станом цієї роботи здій­снює генеральний штаб Збройних сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, служби безпеки України, місцевими державними адміністраціями, органами місцево­го самоврядування, міністерствами та іншими центральними органа­ми виконавчої влади.

Військовий облік усіх військовозобов’язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання. Військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном, проводиться дипломатичними і консульськими представництвами України. дипломатичні та кон­сульські представництва зобов’язані забезпечити прибуття громадян України чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, до військових комісаріатів за місцем постійного проживання для проходження при­зовної комісії. особливості ведення військового обліку та здійснення призову громадян, які перебувають за кордоном, визначаються Кабі­нетом Міністрів України.

Взяття на військовий облік призовників здійснюється з моменту приписки громадян до призовних дільниць. Військовозобов’язані та призовники після прибуття на нове місце проживання зобов’язані у семиденний строк стати на військовий облік. для постановки на вій­ськовий облік усі військовозобов’язані повинні у семиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем по­стійного або фактичного проживання.

У воєнний час виїзд військовозобов’язаних і призовників з місця постійного проживання без дозволу районного (міського) військово­го комісаріату забороняється.

Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах під­лягають громадяни:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) які припинили громадянство України;

г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів;

д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеці­альності або спорідненої з нею;

е) які померли.

Призову на військову службу під час мобілізації підлягають гро­мадяни, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Наступні призови у воєнний час про­водяться на підставі відповідних указів президента України. грома­дяни, які перебувають у запасі та не призвані на військову службу під час мобілізації, можуть використовуватися для роботи на посадах працівників Збройних сил України та інших військових формувань відповідно до законодавства України. Військовослужбовці у разі ого­лошення мобілізації продовжують проходити військову службу, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 ро­ків, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу.

З метою підготовки необхідного контингенту для комплектуван­ня Збройних сил України та інших військових формувань у воєн­ний час за рішенням Кабінету Міністрів України запроваджується обов’язкове для всіх громадян військове навчання: чоловіків — віком від 15 до 50 років, жінок — віком від 18 до 40 років, які мають дітей віком понад 8 років або не мають їх. Військове навчання громадян здійснюється за місцем роботи, навчання або проживання без відриву від виробництва та навчання.

Організація і керівництво військовим навчанням покладаються на Міністерство оборони України, інші центральні органи виконав­чої влади, місцеві державні адміністрації і органи місцевого само­врядування. Вони створюють необхідну навчально-матеріальну базу, забезпечують добір і підготовку керівників військового на­вчання. порядок проведення військового навчання і категорії гро­мадян, які звільняються від нього, визначаються Кабінетом Міні­стрів України.

Громадяни України мають право на заміну військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою відповідно до Конститу­ції та Закону України “про альтернативну (невійськову) службу” від 12 грудня 1991 р.

Альтернативна служба є державною службою поза Збройними силами та іншими військовими формуваннями, що запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті ви­конання обов’язку перед суспільством.

Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним пере­конанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає корис­тування зброєю.

На альтернативну службу направляються громадяни, які підля­гають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігій­ним переконанням, документально або іншим чином підтвердили іс­тинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни:

а) звільнені відповідно до законодавства від призову на строко­ву військову службу;

б) яким відповідно до законодавства надано відстрочку від призову на строкову військову службу (на строк дії відстрочки).

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній або комунальній власності, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населен­ня, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також в патронажній службі в організаціях товариства червоного Хреста України.

Для вирішення питань проходження альтернативної служби утворюються комісії у справах альтернативної служби України, ав­тономної республіки Крим, обласні, Київська та севастопольська міські, а в разі необхідності — районні і міські комісії.

Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадяни, які мають право на альтернативну службу, піс­ля взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду проведен­ня призову на строкову військову службу, особисто подають до ко­місії за місцем проживання мотивовану письмову заяву. така заява розглядається комісією протягом календарного місяця після її? над­ходження до комісії, а заява про звільнення від призову на військові збори — протягом чотирнадцяти календарних днів.

Рішення про направлення громадянина на альтернативну служ­бу або звільнення від призову на військові збори приймається комісі­єю у разі встановлення істинності релігійних переконань.

Запитання для самоконтролю

Розкрийте зміст інституту громадянства. За яких умов мож­ливе набуття і припинення громадянства України?

Які органи влади України беруть участь у вирішенні питань українського громадянства? проходження яких процедур ви­магає чинне законодавство для набуття особою громадянства України?

Доведіть або спростуйте, що громадянин України втрачає громадянство України з підстав, передбачених чинним законодавством, навіть якщо він стає внаслідок цього особою без громадянства.

У яких формах реалізується політичне право громадян на свободу об’єднання? У які способи може бути здійснено лега­лізацію діяльності об’єднань громадян?

Якими правами наділяються політичні партії, зареєстровані в установленому законом порядку? Що включає в себе поняття гарантованої їм свободи опозиційної діяльності?

На яких підставах може бути здійснено припинення діяль­ності об’єднання громадян? У яких випадках відбувається його примусовий розпуск (ліквідація)?

Які рішення, дії чи бездіяльність органів публічної влади, їх посадових і службових осіб можуть стати юридичною підста­вою для оскарження їх у суді чи в інших державних органах? За якої умови відмова в прийнятті і розгляду звернення гро­мадян може бути законною?

У яких формах можуть подаватися звернення громадян до ор­ганів влади та їх посадових і службових осіб? Якими правами наділяються ті громадяни, які подали відповідне звернення?

Які процесуально-правові гарантії забезпечення і захисту прав і свобод громадян Ви знаєте? Наскільки чітко вони ви­значені і чи визначені вони взагалі у чинному законодавстві?

 

< Попередня   Наступна >