Головне меню

4. Маркетинг інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності - Кубах А.І. Право інтелектуальної власності
108

4. Маркетинг інтелектуальної власності

Маркетинг у перекладі з англійської означає "ринкова діяльність". Спочатку маркетинг розглядали як економічну діяльність, що полягає в просуненні товарів і послуг від виробника до споживача. У подальшому функції маркетингу значно розширилися і почали охоплювати процеси від виникнення ідеї нового товару чи послуги до післяпродажного їх обслуговування.

Комерціалізація ОПІВ на відміну від звичайного товару може бути здійснена або по закінченні стадії розробки шляхом уступки прав чи передачі прав на користування або у складі технології чи інноваційного товару, що виробляється за цією технологією. З економічного погляду значно вигіднішим є другий варіант комерціалізації.

Маркетинг інтелектуальної власності розпочинається з пошуку та відбору ідей, які могли би привести до комерційного успіху нового товару на майбутньому ринку. Стадія розроблення інноваційного .товару потребує значно більшого часу, ніж розроблення звичайного товару. Вона включає попередні маркетингові дослідження, патентні дослідження, науково-дослідні роботи, дослідно-конструкторські й технологічні роботи, набуття прав на ОПІВ, створення прототипу товару з використанням цих ОПІВ, а також його промислове освоєння. У кінці цієї стадії необхідно дати відповідь на принципове запитання, чи продати або передати права на ОПІВ, відмовившись від випуску цього товару, чи виробляти й просувати цей товар на ринок.

Якщо прийнято рішення про використання ОПІВ у виробництві й продажу товару, то на наступних стадіях необхідно подбати про подальше удосконалення існуючих і розробку нових ОПІВ, які могли б привести до покращення якості товару і тим самим забезпечити продовження його перебування на ринку. Кардинальним рішенням є перехід вже на цій стадії до розробки принципово нових ОПІВ, які дадуть змог

у вивести на ринок новий більш, конкурентноздатний товар.

Перш ніж прийняти нову інноваційну ідею для економічної оцінки, корисно просіяти зібрані попередньо ідеї крізь решето наступних запитань:

чи є дієздатною ідея з технічної точки зору?

які технологічні бар'єри необхідно подолати?

чи може майбутня технологія становити загрозу?

у чому полягає конкурентна перевага ідеї?

хто ще працює над подібними ідеями?

Процедура відбору ідей не потребує великих витрат, тому її застосування дозволить, з одного боку, не пропустити перспективну ідею, а з іншого -зменшити ризики й витрати на подальше просунення товару на ринок.

Оскільки конкурентноздатність товару визначається відношенням якість-ціна, а якість забезпечується технологією, яка, в свою чергу, залежить від "революційності" винаходів, що лежать в її основі, то прогнозування нових технологій слід вважати важливим елементом маркетингу.

Проведення всебічних маркетингових досліджень і прогнозування умов реалізації ОПІВ на внутрішньому ринку ліцензій і за кордоном є одним з найбільш важливих аспектів патентно-ліцензійної діяльності. Мета подібних досліджень полягає не тільки в обґрунтуванні висновків про доцільність продажу або закупки конкретних ліцензій, а й у визначенні тих оптимальних умов ліцензійних угод, при яких вони взаємовигідні як для продавця, так і для покупця прав на ОПІВ.

Перш ніж приступити до розробки інноваційного продукту - технології, товару чи послуги, необхідно визначити його ринковий потенціал. Для цього треба дослідити ринок, щоб:

визначити можливе застосування продукту;

визначити, що саме буде запропоновано для продажу і за якою ціною;

оцінити розмір ринку й перспективи його росту;

оцінити природу й силу конкурента;

оцінити межі сприйняття ринком даного продукту.

Загальний принцип такий - треба продавати не те, що вироблено, а виробляти те, що буде сприйняте ринком.

 

< Попередня   Наступна >