44

---

Скіфія

Скіфія (Скитія) — велике суспільно-політичне об'єднання племен. Грецький історик Геродот писав, що ця країна має ви­гляд квадрата, кожна із сторін якого дорівнює близько 700 км. Одна з цих сторін на заході починається від Дунаю, а проти­лежна на сході сягає Дону. Південна сторона впирається в Чорне море, а протилежна на півночі закінчується зоною лісів (нинішнє Полісся).

Цей квадрат населяли різні етноси, чи племена. За тим-таки Геродотом, на заході, північніше Ольвії, жили каллініди й алазони; між Дністром і Дніпром (Борисфеном) — скіфи-орачі; на схід від Дніпра — осілі землеробсько-скотарські пле­мена, або скіфи-землероби; на схід від нижньої течії Дніпра — степові кочовики-скотарі, чи царські скіфи і скіфи-кочовики. Ці останні відігравали панівну роль. Залежне від них осіле на­селення сплачувало данину.

За легендою, наведеною Геродотом у IV книзі «Історії», Скіфія поділялася на племінні групи — авхатів, катіарів, тресніїв і каралатів, назви яких походили від синів предтечі цього народу — царя Таргітая. Згадані групи, очевидно, входи­ли до ще більшого скіфського об'єднання.

Крім того, як свідчить Геродот, Скіфія поділялася на адмі­ністративно-політичні території (області), в округах кожної з яких було святилище бога війни Ареса (Арея), а також на адмі­ністративно-територіальні одиниці (номи) на чолі з посадови­ми особами (номархами).

І насамкінець, за Геродотом, уся Скіфія була поділена ца­рем Колоксаєм на царства між його трьома синами.

Отже, як бачимо, Скіфія складалася із царств, а ті, своєю чергою,— з областей і номів. Але, на жаль, ці скупі відомості про адміністративно-територіальний поділ не дають нам пов­ної уяви про Скіфію як політичне об'єднання племен.

Царські

скіфи, перебуваючи на останньому щаблі первіс­нообщинного ладу й відіграючи панівну роль серед племен, утворили свою державу, засновану на військовій демократії.

 

< Попередня   Наступна >