Посилення політичних, економічних і культурних зв'язків русів-полян та їхньої столиці Києва з іншими народами

У басейнах трьох річок — Росі, Росави і Роставиці, на пра­вому березі Дніпра виник полянський союз племен, який пізніше став центром об'єднання слов'ян. Найімовірніше, корінь вищезгаданих гідронімів дав назву держави «Русь».

Консолідація слов'янських княжінь навколо Києва спри­чинила появу нової держави — Русі. Політична назва «Київ­ська Русь» з'явилася значно пізніше. Сучасники ж називали свою державу «Руською землею» або «Руссю», а з XII ст. — «Вкраїною».

Україна виникла в тій частині території Європи, яка межує з Азією, що значною мірою зумовило її історичну долю — трагічну й суперечливу, а також тип держави і права.

Упродовж VI — Х ст. слов'янські княжіння полян, древлян, уличів, тиверців, дулібів, бужан, волинян, хорватів, сіверян, в'ятичів, радимичів, дреговичів, кривичів, ільменських словен увійшли до Руси-України. Історик права М. Ф. Владимирський-Буданов зазначав, що прийшлі варяги-князі Застали тут готовий державний устрій. Місцеві князі платили київським данину. З кінця Х — першої половини XI ст. удільні князі почали усуватися від політичного управління, а влада в цих землях переходила до молодших членів родини Рюриковичів.