203

---

6.9. Правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

У Законі України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23 грудня 1997 р. встановлюються правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулюються відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продав­цями (постачальниками) і споживачами під час розроблення, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, викорис­тання, споживання та утилізації харчових продуктів і продоволь­чої сировини. Законодавство України про якість та безпеку хар­чових продуктів і продовольчої сировини складається із зазначе­ного Закону та інших нормативно-правових актів України. Дія зазначеного Закону не поширюється на харчові продукти та про­довольчу сировину, що містять генетично модифіковані ком­поненти, а також на тютюн і тютюнові вироби. Наведемо термі­нологію, що використовується в цьому Законі.

Безпека харчових продуктів — відсутність загрози шкідли­вого впливу харчових продуктів, продовольчої сировини та супут­ніх матеріалів на організм людини.

Біологічно активна харчова добавка — спеціальний харчо­вий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продук­тів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення по­рушених функцій організму людини.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза — вид про­фесійної діяльності органів та установ державної санітарно-епі­деміологічної служби, що полягає в комплексному вивченні но­вої продовольчої продукції, технологій, технологічного облад­нання, а також підприємств, що її виробляють

, з метою вияв­лення небезпечних факторів у цій продукції, оцінки їх можливо­го шкідливого впливу та визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я і життя людини; обґрунтуванні застосуван­ня відповідних санітарних норм або технічних регламентів щодо її виробництва, введення в обіг, споживання з метою попере­дження, зменшення та усунення цього шкідливого впливу; вста­новленні відповідності продукції вимогам безпеки для здоров'я і життя людини.

Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи — нормативний документ встановленої форми, в якому визначені ви­моги щодо безпеки для здоров'я і життя людини продовольчої про­дукції та засвідчена її безпека за умови дотримання цих вимог.

Енергетична цінність — показник, який характеризує част­ку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини.

Ідентифікація — процедура, під час якої за документами, мар­куванням, органолептичними, фізико-хімічними показниками, специфічними для цього виду продукції характеристиками і озна­ками встановлюється відповідність продукції відомостям та влас­тивостям, зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах або нормативно-правових актах, а також узвичаєній загальній назві цього виду продукції.

Продовольча сировина — продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів.

Спеціальні харчові продукти — дієтичні, оздоровчі, профі­лактичні харчові продукти та біологічно активні харчові добав­ки, продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо.

Супутні матеріали — матеріали, які використовуються у про­цесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, па­кування та маркування харчових продуктів і безпосередньо кон­тактують з цими продуктами, але самі не придатні для спожи­вання; термін придатності харчового продукту — визначений виробником цього продукту проміжок календарного часу, протя­гом якого за додержання відповідних умов зберігання якісні по­казники та показники безпеки цього продукту повинні відпові­дати вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів.

Харчова добавка — природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться в харчовий продукт для надання йому ба­жаних властивостей.

Харчовий продукт — будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною у їжу або для пиття.

Якість харчового продукту — сукупність властивостей хар­чового продукту, що визначає його здатність забезпечувати по­треби організму людини в енергії, поживних та смакоароматич-них речовинах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності.

Харчова цінність харчового продукту — провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповід­ності оптимальним потребам людини в основних харчових речо­винах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи тощо).

Продовольча продукція — харчові продукти, продовольча си­ровина та супутні матеріали.

Показники безпеки продовольчої продукції — науково обґрун­товані показники вмісту (гранично допустимі межі впливу) у зазначеній продукції шкідливих для здоров'я і життя людини компонентів чи речовин хімічного, біологічного, радіаційного та будь-якого іншого походження, недотримання яких призводить до шкідливого впливу на здоров'я людини.

Показники якості харчових продуктів і продовольчої сиро­вини — комплекс ознак і властивостей, притаманних кожному виду харчового продукту чи продовольчої сировини, що визнача­ють його харчову цінність і споживчі властивості та дають мож­ливість ідентифікувати конкретний харчовий продукт чи продо­вольчу сировину.

Нові харчові продукти (нова продовольча сировина) — харчові продукти та продовольча сировина, які вперше розроблені (отри­мані) в Україні і для яких ще не встановлено показників якості та безпеки; виготовлені з використанням харчових компонентів, що раніше в аналогічному харчовому продукті не використовува­лися, або склад таких компонентів змінено, у тому числі метода­ми генної інженерії; вироблені за новою технологією, що істотно змінює їх фізико-хімічні, органолептичні показники та/або хар­чову цінність; вперше ввозяться на митну територію України.

Фальсифікована продовольча продукція — харчові продукти чи продовольча сировина, яким з корисливою метою надано зов­нішнього вигляду та/або окремих властивостей певного виду продукції і які не можуть бути ідентифіковані як такі, за які видаються.

Неякісна продовольча продукція — продовольча продукція, якісні показники та споживчі властивості якої не відповідають зазначеним у декларації про відповідність, нормативних докумен­тах чи нормативно-правових актах, а також продовольча про­дукція, якість якої не може задовольнити потреби споживача в задекларованому обсязі.

Небезпечна продовольча продукція — продовольча продук­ція, показники безпеки якої не відповідають встановленим в Україні для такого виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах та нормативно-пра­вових актах, а також продовольча продукція, споживання (ви­користання) якої пов'язане з підвищеним ризиком для здоров'я і життя людини.

Неправильно маркована продукція — харчові продукти і про­довольча сировина, щодо яких порушено встановлені законодав­ством вимоги маркування.

Санітарно-епідеміологічний сертифікат — разовий документ, виданий органами та установами державної санітарно-епідеміо­логічної служби, що підтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих партій (одиниць) харчових продуктів та продо­вольчої сировини.

Технічний регламент — затверджений Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, в якому для конкретного виду продовольчої продукції встановлюються показники якості та показ­ники безпеки для здоров'я і життя людини, тварин або рослин та охорони довкілля, правила маркування і введення продукції в обіг, а також порядок підтвердження відповідності та визначені повноваження органів, які здійснюють контроль за продукцією.

У ст. 3 Закону України "Про якість та безпеку харчових про­дуктів і продовольчої сировини" регламентовано основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини. Так, основними є такі засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчо­вих продуктів і продовольчої сировини: • пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання права людини на якість та безпеку харчових продук­тів і продовольчої сировини;

створення гарантій безпеки для здоров'я людини під час виго­товлення, ввезення, транспортування, зберігання, реалізації, використання, споживання, утилізації або знищення харчових продуктів і продовольчої сировини;

державний контроль і нагляд за виробництвом харчових про­дуктів і продовольчої сировини, переробкою, транспортуван­ням, зберіганням, реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням, що забезпечують збереження довкілля, а та­кож ввезенням в Україну;

стимулювання впровадження нових безпечних науково обґрун­тованих технологій виготовлення (обробки, переробки) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, розробки та виробництва нових видів спеціальних та екологічно чистих харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

підтримка контролю якості харчових продуктів з боку громад­ських організацій;

координація дій органів виконавчої влади при розробці та реалізації політики щодо забезпечення якості та безпеки харчо­вих продуктів і продовольчої сировини; встановлення відпові­дальності виробників, продавців (постачальників) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів за забез­печення їх якості та безпеки для здоров'я людини при виготов­ленні, транспортуванні, зберіганні та реалізації, а також за реалізацію цієї продукції в разі її невідповідності стандартам, санітарним, ветеринарним та фітосанітарним нормам.

 

< Попередня   Наступна >