Головне меню
Головна Підручники Господарське право Господарське право України 16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію

16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію

Господарське право - Господарське право України
206

16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію

Основною функцією органів, що здійснюють державний кон­троль за дотриманням антимонопольного законодавства та еконо­мічної конкуренції, є розгляд справ про його порушення. Така діяльність Антимонопольного комітету здійснюється відповідно до Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонополь­ного законодавства України, затверджених Антимонопольним ко­мітетом України 19 квітня 1994 р. Ці Правила визначають порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його терито­ріальними відділеннями справ про порушення положень законів України “Про обмеження монополізму та недопущення недобро­совісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, “Про захист економічної конкуренції” та “Про Антимонопольний комітет Ук­раїни”. Такі справи у межах компетенції розглядаються:

– Комітетом;

– постійно діючою адміністративною колегією;

– тимчасовою адміністративною колегією;

– державним уповноваженим;

– головою відділення.

Голові відділення Антимонопольного комітету підвідомчі спра­ви про:

– зловживання монопольним становищем, неправомірні уго­ди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію на відповідному регіональному ринку;

– дискримінацію підприємців місцевими органами держав­ної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, регіональними органами управління гро­мадських організацій та об’єднань підприємців;

– неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо не­достовірної інформації;

– ухилення від виконання або несвоєч

асне виконання рішень посадових осіб відділення;

– адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 164-3, 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4 Кодексу України про адмініст­ративні правопорушення.

Державному уповноваженому підвідомчі справи про:

– зловживання монопольним становищем, неправомірні уго­ди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію на за­гальнодержавному ринку;

– примусовий поділ монопольних утворень регіонального ринку;

– ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Комітету;

– ухилення від виконання вимог нормативних актів Комітету підприємцями в частині питань, що відносять до компе­тенції Комітету, адміністративних колегій чи державного уповноваженого;

– неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації до Комітету;

– адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.164, 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення. Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на державному ринку.

Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про:

– дискримінацію підприємців посадовими особами цент­ральних органів державної виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій, їх керівниками та місцевими Радами, центральни­ми органами управління всеукраїнських громадських організацій; – ухилення від виконання вимог нормативних актів Комітету центральними органами державної виконавчої влади, об­ласними, Київською та Севастопольською міськими дер­жавними адміністраціями, їх керівниками та Радами, цент­ральними органами управління загальноукраїнських гро­мадських організацій. Варто відмітити, що комітет може прийняти до свого провад­ження і розглянути будь-яку справу про порушення. Крім того, го­лова Комітету та його заступники мають право на клопотання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи витребувати будь-яку справу, що знаходиться у провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справу, і передати її на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Підставами для порушення провадження справи можуть бути: – подання органів влади і управління, заяви підприємців, гро­мадських об’єднань, громадян; – подання посадовців Антимонопольного комітету чи відділень щодо безпосередньо виявлених ознак порушень. Заява про порушення розглядається протягом 30 календар­них днів державним уповноваженим чи головою відділення за на­явності ознак порушення антимонопольного законодавства чи за­конодавства про захист економічної конкуренції. Державним упов­новаженим відділення приймається рішення про початок розгляду справи, про що письмово повідомляються сторони. Справи розглядаються:

– про неподання, несвоєчасне подання інформації – у п’я­тиденний термін з дня внесення подання Антимонополь­ному комітету чи його відділенню;

– про примусовий поділ монопольних утворень – у шести­місячний термін;

– всі інші справи – у тримісячний строк з дня прийняття державним уповноваженим, головою відділення розпоряд­ження про початок розгляду справи.

Останні два терміни можуть бути продовжені для розгляду додатково ще на два місяці.

Провадження по справі проходить наступні стадії:

Початок розгляду справи.

Розгляд справи по її суті (можливе проведення експертиз).

Прийняття рішення.

Перевірка рішення шляхом апеляційного оскарження.

Перегляд рішення Антимонопольного комітету.

Оскарження рішення у суді чи господарському суді.

За результатами розгляду справи орган або посадова особа прий­має:

– постанову – з питань примусового поділу монопольних ут­ворень;

– рішення – при вирішенні по суті інших справ про пору­шення антимонопольного законодавства чи економічної конкуренції.

Рішення чи постанова Антимонопольного комітету або його відділення набирає чинності через 10 днів і є обов’язковими для виконання.

У згаданих документах вказуються результати розгляду спра­ви по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторо­ни повинні виконати або від яких утриматися, та терміни їх вико­нання.

У випадку встановлення ознак злочину орган чи посадова особа, які розглядають справу, вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

Рішення у справах про порушення Антимонопольного зако­нодавства чи економічної конкуренції можуть бути оскаржені до суду, господарського суду в порядку, передбаченому ст. 24 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення конкуренції у підприємницькій діяльності”. Подання заяви не зупи­няє виконання рішень на час розгляду справи в суді чи госпо­дарському суді, якщо ними не винесено рішення про припинення дії вказаних актів.

 

Контрольні запитання

Якими нормативними актами передбачаються правові основи обмеження і попередження монополізму в Україні?

Що вважається предметом зловживання монопольним станови­щем?

Які завдання ставляться перед Антимонопольним комітетом?

Які види санкцій застосовуються за порушення антимонополь­ного законодавства до суб’єктів підприємницької діяльності?

Який порядок розгляду справ про порушення антимонопольно­го законодавства?

 

< Попередня   Наступна >