§ 3. Синтез мистецтва — головний принцип сучасного мистецтва

З розвитком художньої культури посилюється взаємодія і синтез мистецтв, у якому розрізняють такі форми:

синкретизм — нероздільна, органічна єдність різних мис­тецтв та інших форм духовного життя (наприклад мистецтво народів первісного суспільства);

підкорення — об’єднання видів мистецтва, один з яких домінує (наприклад, провідна роль архітектури в архітектурних ансамблях, де підпорядковане місце займають скульптура, жи­вопис, декоративно-прикладне мистецтво);

симбіоз — рівноправна взаємодія видів мистецтва, що зливаються у щось нове. Прикладом може стати у XVII ст. опе­ра, а у XX ст. — естрада, де зливаються слово, музика, танок та інші види мистецтва;

зняття — вид взаємодії, коли одне мистецтво є основою іншого, яке безпосередньо не бере участі у художньому результаті основними своїми елементами, що існує в ньому лише у «знято­му» вигляді (наприклад, літературне лібретто у балетній виставі);

концентрація — вид взаємодії, коли одне мистецтво вби­рає в себе інші, використовуючи їхню художню цінність (на­приклад мистецтво кіно);

трансляційне сполучення — вид взаємодії, за допомогою якої один вид мистецтва є засобом передачі іншого роду художньої інформації (наприклад телебачення як засіб масової комунікації).

Для розвитку дійсно людської чуттєвості, високого естетич­ного смаку, сучасної естетичної свідомості є необхідним досвід спілкування з усіма видами мистецтва, які своєрідно втілюють різні аспекти осмислення людиною світу та себе у ньому.