Головне меню
Головна Підручники Екологічне право Екологічне право § 7.5. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони земель

§ 7.5. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони земель

Екологічне право - Екологічне право
151

§ 7.5. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони земель

Органи внутрішніх справ здійснюють охорону земель у процесі виконання своїх основних завдань та обов'язків:

а) захищаючи право власності від злочинних посягань;

б) обороняючи право і законні інтереси підприємств, ор­ганізацій і громадян;

в) сприяючи (у межах своєї компетенції) державним ор­ганам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Захист права власності від злочинних посягань — одне із основних завдань органів внутрішніх справ, що включає в се­бе і захист права власності на землю, причому незалежно від форми власності (державної, колективної чи приватної), ос­кільки всі вони є рівноправними.

Органи внутрішніх справ згідно з чинним законодавством охороняють права і законні інтереси юридичних і фізичних осіб, у тому числі права землевласників і землекористувачів. Власники земельних ділянок і землекористувачі поряд з іншими правами мають, зокрема, право власності на ви­роблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалі­зації, посіви і посадки сільськогосподарських культур і наса­джень. На жаль, саме ці їхні права найчастіше порушуються злочинними та іншими протизаконними діями. Зрозуміло, що такі дії не можуть залишатися поза увагою органів внутрішніх справ.

Як відомо, органи внутрішніх справ сприяють у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам і орга­нізаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Стосовно землевласників і землекористувачів це означає, що органи внутрішніх справ сприяють їм належно виконувати обов'язки щодо раціонального використання і охорони зе­мель, приймають активну участь у підготовці питань викорис­тання

і охорони земель для розгляду на сесіях місцевих Рад народних депутатів та їх виконкомах, вносять пропозиції сільськогосподарським і землевпорядним органам щодо усунення виявлених недоліків у галузі землекористування і охо­рони земель.

Працівники органів внутрішніх справ не можуть не реагу­вати на безгосподарське використання земель, заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям, забо­лочення земель, забруднення їх відходами виробництва, інші процеси погіршення стану земель, а також на невжиття за­ходів землевласниками і землекористувачами проти водної та вітрової ерозії ґрунтів.

Використовуючи надані їм повноваження, органи внутріш-8 ніх справ припиняють і розкривають правопорушення, засто­совуючи до винних осіб законні міри державного впливу, здійснюють розслідування кримінальних справ, пов'язаних із самовільним захопленням, обміном, купівлею-продажем зе­мельних ділянок або іншими діями, що порушують закони про землю, проводять значну роботу щодо запобігання пору­шенням земельного законодавства.

Профілактику правопорушень перш за все мають прово­дити дільничні інспектори міліції, які завжди працюють поряд із землевласниками і землекористувачами і добре обізнані зі станом справ на своїй території. Вони мають можливість зав­часно відреагувати на різні порушення земельного законо­давства, зокрема: псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх виробничими відходами і стічними во­дами; введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання обов'язків щодо приведення зе­мель у стан, придатний для використання за призначенням;

невжиття заходів для боротьби з бур'янами та шкідниками сільськогосподарських культур; знищення або пошкодження гідротехнічних споруд і захисних лісонасаджень.

Землеохоронну діяльність органів внутрішніх справ поси­лює ст. 114 Земельного кодексу України, в якій говориться про те, що земельна ділянка може бути вилучена в особи, якщо судом буде встановлено придбання її за рахунок дохо­дів, одержаних від злочинної діяльності. Досудову роботу з виявлення фактів злочинності проводять співробітники органів внутрішніх справ.

У Земельному кодексі України є багато статей, пов'яза­них з охороною земель, що складають правову основу діяль­ності органів внутрішніх справ із забезпечення їх охорони. До таких статей відносяться ті, що визначають правовий режим певних видів земель, зокрема, земель сільськогосподарського призначення, земель населених пунктів, земель природоохо­ронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Ураховуючи значення цих видів земель, працівники орга­нів внутрішніх справ не можуть залишатися байдужими до за­безпечення додержання їх правового режиму. Хіба можна не реагувати, наприклад, на порушення принципу цільового ви­користання земель сільськогосподарського призначення, на випадки їх безгосподарського використання? Без перебіль­шення можна сказати, що землі сільськогосподарського при­значення — найважливіша категорія земель. Саме ці землі забезпечують людину продуктами харчування, а промисло­вість — сировиною.

Від продуктивності сільськогосподарських угідь і стану ви­користання значною мірою залежать економічні досягнення України, добробут нашого народу. Іншими словами, немає за­вдання більш нагального, ніж забезпечення збереження зем­лі, збільшення її родючості, господарського ефективного вико­ристання. Орні землі та інші сільськогосподарські угіддя по­винні приносити селянину, державі в цілому найбільшу ко­ристь, мають слугувати не тільки існуючим, але й прийдешнім поколінням.

Органи внутрішніх справ позитивно впливають і на охоро­ну земель міст та інших населених пунктів. Так, працівники міліції ведуть боротьбу з самовільними захватами земельних ділянок і самовільним будівництвом. Особливо часто виникає необхідність запобігання і припинення самовільного будуван­ня індивідуальних гаражів, літніх кухонь, огорож тощо.

Працівники міліції надають допомогу державним виконав­чим органам у знесенні самовільно збудованої будівлі, якщо забудовник добровільно не зносить таку будівлю.

З участю органів міліції землі населених пунктів охороня­ються також від захаращення промисловими відходами і за­бруднення їх неочищеними стічними водами.

Питання охорони земель міст, інших населених пунктів та їх раціонального використання вирішуються працівниками мі­ліції і при охороні ними громадського порядку в цих населе­них пунктах. Перш за все мова йде про території масового відпочинку людей: парки, сквери, береги річок, озер і ставків, приміські і зелені зони. Підтримання належного громадського порядку на зазначених територіях — це водночас і забезпе­чення раціонального використання і охорони земель міст і селищ міського типу. Ці види діяльності тісно пов'язані між собою.

Великого значення набирає тепер охорона громадського порядку на територіях колективних садів і городів, яку теж забезпечують працівники міліції, і яка пов'язана з охороною земель. Використання ділянок під садки і городи повинно здійснюватися в рамках закону.

До завдань працівників міліції належить також активна протидія крадіжкам будівельних і садивних матеріалів, що використовуються громадянами на садових і городніх ділянках.

Для зміцнення громадського порядку в приміських поїздах і на платформах під час масового виїзду громадян на са­дові і городні ділянки активізує свою роботу і транспортна міліція.

У процесі охорони громадського порядку працівники орга­нів внутрішніх справ сприяють також забезпеченню охорони земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. При цьому їх увагу голов­ним чином привертає те, чи реалізуються передбачені зе­мельним законодавством заходи заборонного характеру. Від­повідно до Земельного кодексу на землях природоохоронного призначення забороняється діяльність, що суперечить їх ці­льовому призначенню або може негативно вплинути на якіс­ний стан земель. А на землях оздоровчого призначення за­бороняється діяльність, що може негативно впливати на при­родні лікувальні фактори цих земель. Забороняється діяль­ність, що суперечить їх цільовому призначенню, і на землях рекреаційного та історико-культурного призначення.

Особлива увага в діяльності органів внутрішніх справ при­діляється охороні курортів. Курорт — це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має при­родні лікувальні ресурси і використовується з метою лікуван­ня, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Нині діє Закон України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 р. Він визначає правові, організаційні, економічні та соціальні заса­ди розвитку курортів в Україні.

Завданням законодавства про курорти є врегулювання суспільних відносин у сфері організації та розвитку курортів, виявлення та обліку природних лікувальних ресурсів, забезпе­чення їх раціонального видобутку, використання і охорони з метою створення сприятливих умов для лікування, профілак­тики захворювань та відпочинку людей.

Особи винні у порушенні вимог законодавства про курор­ти, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Посилена увага до охорони курортів сприяє оздоровлен­ню екології курортів, забезпеченню цільового використання їх лікувальних властивостей.

Органи внутрішніх справ здійснюють охорону земель і як землекористувачі. Здебільшого в користування їм надаються землі населених пунктів для розміщення установ, організацій і підприємств, які входять в систему Міністерства внутрішніх справ України і їх місцевих органів. Проте можуть надаватись і землі сільськогосподарського призначення для організації виправно-трудових колоній і підсобних підприємств по вироб­ництву сільськогосподарської продукції.

Належне використання відведених органам внутрішніх справ земель, їх охорона від ерозії, засмічення і забруднення — є внеском у вирішення загальної проблеми охорони земель. Отож, чим сумлінніше органи внутрішніх справ всіх рівнів бу­дуть виконувати вимоги Земельного законодавства щодо ви­користання і охорони земель, тим вагомішим буде їх вклад у вирішення зазначеної проблеми.

 

< Попередня   Наступна >