142

---

§ 12.3. Відповідальність за порушення законодавства про надра

Порушення законодавства про надра тягне за собою дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.

Відповідальність несуть особи, винні у таких правопору­шеннях:

а) самовільному користуванні надрами;

б) порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по їх геологічному вивченню;

в) вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних утрат і погіршення якості ко­рисних копалин при їх видобуванні;

д) пошкодженні родовищ корисних копалин, які виклю­чають повністю або суттєво обмежують можливість їх подаль­шої експлуатації;

е) порушенні встановленого порядку забудови площ заля­гання корисних копалин;

є) невиконанні правил охорони надр та вимог щодо без­пеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням над­рами;

ж) знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що ста­новлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезич­них знаків;

з) незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, не­обхідних при подальшому геологічному вивченні надр і роз­робці родовищ;

й) невиконанні вимог щодо проведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації. Законодавчими актами України може встановлюватися в

ідповідальність й за інші порушення законодавства про надра. Дисциплінарна відповідальність застосовується при незна­чних порушеннях. Дисциплінарні стягнення накладаються як на рядових працівників, так і на посадових осіб. Їх види вста­новлюються правилами внутрішнього розпорядку відповідних підприємств і установ.

Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до винних осіб адміністративних стягнень, зокрема, накладан­ня штрафу. Вона передбачена Кодексом України про надра,

Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згід­но зі ст. 47 КпАП штраф накладається за самовільне корис­тування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують права державної власності на надра.

За порушення інших вимог щодо охорони надр та прове­дення робіт по їх геологічному вивченню штраф накладається на підставі статей 57 і 58 КпАП України.

У переважній більшості адміністративних правопорушень в цій галузі розглядають справи і накладають штрафи відповідні особи органів держгіртехнагляду.

Стаття 66 Кодексу України про надра передбачає таку мі­ру адміністративного впливу, як припинення самовільного ко­ристування надрами та забудови площ залягання корисних копалин. Причому ці дії припиняються без відшкодування по­несених витрат.

Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про надра.

У статті 67 Кодексу України про надра зазначено: «Під­приємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень зако­нодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених за­конодавством України». Проте згадана стаття конкретно не визначає межу майнової відповідальності. У ній зроблено ли­ше посилання на чинне законодавство. Практично мова йде про відповідні норми цивільного права, зокрема, статті 440 і 441 Цивільного кодексу України. Стаття 440 передбачає від­шкодування заподіяних збитків у повному обсязі. Проте суд може зменшити розмір відшкодування в залежності від май­нового стану порушника. Стаття 441 передбачає відповідаль­ність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприєм­ства, організації, установи понесли витрати, пов'язані з від­шкодуванням збитків, несуть особисту матеріальну відпові­дальність перед цими організаціями в установленому порядку (ст. 452 Цивільного кодексу України).

У статті 25 Кодексу про надра записано: «Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкоду­ванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України».

Відшкодування завданих збитків не звільняє винних осіб від притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відпо­відальності.

Кримінальна відповідальність передбачена статтями 240 і 250 Кримінального кодексу України. Згідно зі ст. 240 неза­конне, тобто з порушенням установленого законодавством порядку, видобування корисних копалин, крім загальнопоширених, — карається позбавленням волі на строк до двох ро­ків, або виправними роботами на такий самий строк, або штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Ті самі діяння, вчинені на територіях та об'єктах природ­но-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричи­нили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, — караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з кон­фіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

За злочинні порушення законодавства про континенталь­ний шельф України кримінальну відповідальність передбачає ст. 244 Кримінального кодексу України. Згідно з ч. 1 цієї статті порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття осо­бою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для за­хисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або не­безпечних випромінювань та енергії, якщо це створило не­безпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю лю­дей, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з конфіскацією всіх знарядь, якими користувалася ви­нувата особа для вчинення злочину або без такої.

Частина 2 ст. 244 передбачає відповідальність за дослі­дження, розвідування, розробку природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які провадяться іноземними громадянами, якщо це не передбачено догово­ром між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою Ук­раїни або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку. Такі діяння караються штрафом від п'ятде­сяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією об­ладнання.

 

< Попередня   Наступна >