Головне меню
Головна Підручники Екологічне право Екологічне право § 14.4. Роль органів внутрішніх справ в охороні навколишнього природного середовища у виробничій та побутовій сферах

§ 14.4. Роль органів внутрішніх справ в охороні навколишнього природного середовища у виробничій та побутовій сферах

Екологічне право - Екологічне право
244

§ 14.4. Роль органів внутрішніх справ в охороні навколишнього природного середовища у виробничій та побутовій сферах

Головна мета правової охорони навколишнього природно­го середовища у виробничій та побутовій сферах — не до­пустити забруднення навколишнього середовища у промисло­вості і на транспорті, в сільському господарстві, в містах та інших населених пунктах, створити сприятливі екологічні умо­ви для життя, праці і відпочинку людей.

У вирішенні цієї задачі важливу роль відіграють органи внутрішніх справ. Охороняючи громадський порядок, вони одночасно сприяють погіршенню екологічного стану в промисловості, сільському господарстві, в містах та інших насе­лених пунктах.

Охорона громадського порядку особливо тісно пов'язана з забезпеченням належного стану в містах і місцях масового відпочинку населення: курортних місцевостях, міських парках, приміських і зелених зонах. Ці території, як правило, являють собою місця масового скупчення людей, що нерідко призво­дить як до громадських, так і до екологічних правопорушень. Невиховані громадяни забруднюють землю, воду, ліс, атмос­ферне повітря, ламають деревні насадження, порушують трав'яний покрив. Органи міліції припиняють такі дії громадян і надають допомогу природоохоронним органам щодо забез­печення охорони природного середовища.

Поєднання охорони громадського порядку і охорони еко­логічного стану полягає і в тому, що працівники міліції вра­ховують у своїй діяльності встановлені законодавством обме­ження у використанні землі та інших об'єктів природи, що знаходяться в курортній місцевості, а також санітарні вимоги, передбачені для цієї місцевості. Врахування цих обмежень і вимог посилює охорону природного середовища.

Органи міліції у своїй діяльності враховують і те, що сані­тарний стан курортної місцев

ості впливає на її екологічний стан, а тому допомагають органам охорони здоров'я здійсню­вати нагляд за додержанням санітарних правил утримання курортних місцевостей.

Важливе екологічне значення мають зелені насадження у містах та інших населених пунктах, а також зелені зони навкруги них. Це вимагає від органів внутрішніх справ особ­ливої уваги до їх охорони. Таку вимогу співробітники міліції виконують як своїми силами, так і поєднують їх із зусилля­ми працівників правоохоронних органів і громадських орга­нізацій.

Особи, винні у порчі чи знищенні дерев та інших зелених насаджень, притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Обов'язки міліції щодо забезпечення громадського поряд­ку в парках, зелених зонах, інших місцях масового відпочин­ку громадян регулюються спеціальними рішеннями міських Рад народних депутатів і їх виконавчих органів.

Складовою частиною охорони навколишнього природного середовища у виробничій та побутовій сферах є охорона від забруднення атмосферного повітря. У першу чергу його тре­ба охороняти від забруднення викидами промислових під­приємств та вихлопними газами автомобільного транспорту.

Згідно з діючим законодавством виробництво і експлуата­ція транспортних засобів та інших пересувних засобів і уста­новок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах перевищує нормативи або рівні шкідливого впливу фі­зичних факторів, забороняється.

Якщо у вихлопних газах транспортних засобів, що уже експлуатуються, забруднюючі речовини перевищують уста­новлені нормативи, їх експлуатація не допускається. Такий заборонний захід застосовує Державна автомобільна ін­спекція.

Покращанню екологічного стану в містах та інших населе­них пунктах сприяє також участь представників Державної автомобільної інспекції в розробці планів будівництва і ре­конструкції міст, внесення органами ДАІ пропозицій щодо пе­ребудови і благоустрою автомобільних магістралей, раціо­нального розміщення транспортних рухів у містах, виведення їх за межі жилих зон.

Охорона природного середовища включає в себе і його охорону від виробничого, дорожнього і побутового шуму. Поряд з іншими органами цю задачу вирішують і органи внут­рішніх справ.

Заходи щодо відвернення і зниження шуму передбачені в ст. 23 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». З метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рів­нів виробничих та інших шумів необхідно:

а) створювати і впроваджувати малошумні машини і ме­ханізми на основі технічного нормування;

б) поліпшувати конструкції транспортних засобів та умови їх експлуатації, а також утримувати в належному стані заліз­ничні і трамвайні колії, автомобільні шляхи, вуличні покриття;

в) розміщати підприємства, транспортні магістралі, аерод­роми та інші об'єкти з джерелами шуму при плануванні і за­будові населених пунктів відповідно до встановлених санітар­но-технічних вимог та карт шуму;

г) здійснювати виробництво будівельних матеріалів, конструкцій і технічних засобів та споруд з необхідними акустич­ними властивостями.

Громадяни зобов'язані додержувати вимог, установлених з метою боротьби з побутовим шумом у квартирах, а також дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях.

Відома й така форма участі органів внутрішніх справ в охороні навколишнього природного середовища, як надання допомоги відповідним органам в проведенні карантинних за­ходів при епідеміях.

В охороні природного середовища бере участь міліція охорони. Вона здебільшого охороняє від забруднення, засмі­чення і нераціонального використання запасів питної води, що зберігається у водосховищах, розрахованих на постачання питною водою міського населення. Поряд з іншими водоохо­ронними діями, працівники міліції охорони контролюють вико­нання встановлених обмежень, передбачених для спеціальних зон санітарної охорони вод.

Великі обов'язки щодо охорони навколишнього природного середовища покладені на дільничних інспекторів міліції. Вони визначені в Законі України «Про міліцію», інших законодав­чих актах, постановах Кабінету Міністрів, рішеннях місцевих Рад народних депутатів, нормативних актах міністерства внутрішніх справ України.

Дільничний інспектор є представником органу внутрішніх справ на адміністративній дільниці. Він забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів щодо своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень; роз'яснює широким верствам населення чинне екологічне за­конодавство, постанови і рішення органів державної влади та управління.

Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх спряв України «Про роботу дільничного інспектора міліції від 16 серпня 1992 р. дільничний інспектор допомагає:

а) природоохоронним органам — в охороні фауни і фло­ри, боротьбі з браконьєрством і порушеннями правил полю­вання та рибальства;

б) органам ветеринарного нагляду — в проведенні каран­тинних заходів під час епідемій та епізоотій;

в) вирішує інші питання в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Закріплені в законодавчих та інших нормативних актах права й обов'язки дільничних інспекторів міліції дають їм можливість і вимагають від них вносити вагомий вклад у ви­рішення екологічних проблем.

Свій внесок в забезпечення охорони навколишнього при­родного середовища у виробничій та побутовій сферах органи внутрішніх справ роблять і своїм дбайливим ставленням до природи. Адже органи внутрішніх справ і їх працівники також є природокористувачами. Наприклад, на землях міст земельні наділи надаються в користування обласним, міським, район­ним органам внутрішніх справ, навчальним закладам, части­нам внутрішніх військ, промисловим виправним трудовим ко­лоніям, госпіталям, поліклінікам, друкарням, іншим установам, що входять до системи органів внутрішніх справ. Як земле­користувачі вони ведуть боротьбу з ерозією ґрунтів, упоряд­ковують і озеленяють земельні наділи, дбають про екологічну бездоганність довкілля.

Органи внутрішніх справ і їх співробітники користуються також водами, міськими лісами, парками, атмосферним повіт­рям та іншими багатствами природи. Раціональне викорис­тання об'єктів природи органами внутрішніх справ, їх бездо­ганне ставлення до довкілля — приклад для інших юридичних і фізичних осіб, як треба дбати про стан екологічного сере­довища. Отож органи внутрішніх справ сприяють охороні при­родного середовища і як природокористувачі, своїм сумлін­ним ставленням до екологічних прав і обов'язків.

Характерною особливістю охорони органами внутрішніх справ навколишнього природного середовища у виробничій та побутовій сферах є опора на норми багатьох видів законо­давства: екологічного, земельного, водного, лісового, на нор­ми законодавчих актів, присвячених охороні атмосферного повітря та інших об'єктів природи, а також норми криміналь­ного, цивільного і адміністративного права, якщо мова йде про притягнення до відповідальності винних осіб.

Екологічний стан навколишнього природного середовища у виробничій та побутовий сферах залежить від стану бага­тьох об'єктів природи: земель, вод, лісів і зелених насаджень, атмосферного повітря тощо, використання і охорона яких за­безпечується окремими видами законодавства. Для забезпе­чення якості екологічного стану в зазначених сферах треба бути добре обізнаними з нормами різних видів законодав­ства.

При цьому слід враховувати і те, що природоохоронна діяльність органів внутрішніх справ тісно пов'язана з їх широ­кою компетенцією як правоохоронних органів. Вона обумов­люється тим правовим положенням, яке займають органи внутрішніх справ у системі нашої демократичної правової держави.

 

< Попередня