75

---

§ 9. Фінансова звітність

На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність з метою надання користувачам для прийняття рішень повної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансову звітність підпису­ють керівник та головний бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних ус­танов, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими чинним законодавством) включає в себе: баланс, звіти про фінансові результати, про рух грошових коштів, про власний капітал, а також примітки до звітів.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національни­ми положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і посадок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнен­ня встановлюються Національним банком України за пого­дженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України про виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов’я­зані складати та подавати консолідовану фінансову звіт­ність, яка відображує фінансове становище, результати діяльност

і і рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засно­вані на державній власності, та органи, що здійснюють уп­равління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають та подають зведе­ну фінансову звітність щодо всіх підприємств, які належать до сфери їхнього управління.

Зазначені органи також окремо складають зведену фінан­сову звітність щодо господарських товариств, акції (част­ки, паї) яких перебувають відповідно у державній та кому­нальній власності.

Об’єднання підприємств крім власної звітності склада­ють і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їхнього складу.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально нароста­ючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Баланс підприємства складається за станом на кінець ос­таннього дня кварталу (року).

Перший звітний період новоствореного підприємства може становити менше ніж 12 місяців, але не більше, ніж 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є пе­ріод від початку звітного року до дати ухвалення рішення про його ліквідацію.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їхню вимогу, власникам (засновникам) згідно з установчими документами, якщо інше не передбачено законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відпо­відно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність підприємств є комерційною таємни­цею, крім випадків, передбачених законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства—емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня на­ступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації в пе­ріодичних виданнях або розповсюдження в іншому видру­куваному вигляді.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія скла­дає ліквідний баланс і у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів. Інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути зрозумілою і розрахованою на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інфор­мації. Фінансова звітність має містити лише ту інформацію, яка впливає на ухвалення рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні дії, підтвер­дити і скоригувати їхні оцінки, зроблені в минулому. Інфор­мація про фінансову звітність має бути достовірною; вона вва­жається такою в тому разі, якщо не містить помилок та пере­кручень, здатних вплинути на рішення користувачів.

Фінансова звітність повинна надавати користувачам можливість порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди і фінансові звіти різних підприємств. Для зіставлення необхідні відповідна інформація за попередній період та інформація про облікову політику і її зміни. Об­лікова політика — це сукупність принципів, методів і про­цедур, що їх використовує підприємство для складання й подання фінансової звітності.

З метою зрозумілості для користувачів фінансова звітність повинна містити дані про: підприємство (його на­зва, організаційно-правова форма та місцезнаходження, короткий опис основної діяльності, назва органу управлін­ня, до відання якого належить підприємство, або назва його материнської чи холдінгової компанії, середня кількість персоналу за звітний період); дату звітності та звітний пе­ріод; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періодів; обліко­ву політику підприємства та її зміни: консолідацію фінан­сових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяль­ності обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлення помилок минулих років та пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінан­сових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами). Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансо­вому звіті або у примітках до нього, в яких може розкрива­тися облікова політика підприємства, інформація, що не наведена безпосередньо у фінансовому звіті, але є обов’яз­ковою згідно з положеннями (стандартами), а також інфор­мація про додатковий аналіз статей звітності для заперечен­ня її розуміння.

 

< Попередня   Наступна >