§ 2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу
Судова бухгалтерія - Судова бухгалтерія: Підручник |
§ 2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу
Найпоширенішими у звичайній практиці є: порівняння звітних показників із плановими, із звітами за попередні періоди, з аналогічними показниками інших, родинних підприємств; обчислення середніх і відносних величин для наступних порівнянь (виробіток продукції, заробітна плата і кількість відпрацьованих одним робітником днів за один місяць, квартал, витрата сировини, матеріалів, електроенергії в середньому на одиницю вироблюваної продукції тощо); попереднє групування підприємств або їхніх підрозділів за якісно однорідними, ознаками із метою порівняння аналогічних показників для оцінки результатів, досягнутих у процесі господарської діяльності кожним окремим підприємством, та інші.
Порівняння — один із найпоширеніших прийомів економічного аналізу. У процесі розслідування розкрадань, наприклад, застосовують порівняння первинних документів окремих підрозділів і структур. Для цього організовується зустрічна перевірка рахунків-фактур, накладних та інших документів, вилучених у підприємств, пов’язаних господарськими зв’язками. Використовується також порівняння документальних даних із фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на одиницю продукції з нормами витрат на вироби відповідно до сертифіката якості тощо.
Будь-які правопорушення, як і дії щодо їх приховання, неминуче відбиваються в економічних показниках; наприклад — у вигляді динаміки показників або невідповідностей в економічних показниках, що може трактуватися як ознака злочину. Розкрадання матеріалів, скажімо, виявляється у вигляді збільшення матеріаломісткості виробів. Проте економічна невідповідність може бути зумовлена й багатьма іншими причинами, не пов’язаними із злочинними або умисними діями. Необхідно відповідально підходити до використання матеріалів відомчого аналіз
Перша — наростання суми втрат порівняно з попередніми періодами за одночасного зниження розміру збитку, що відшкодовується посадовими особами. Під виглядом втрат (списання на псування, усушку тощо за завищеними нормами або в значних розмірах внаслідок неналежних умов зберігання тощо) часом приховують розкрадання.
Друга — систематичне погіршення рентабельності підприємства порівняно з попередніми періодами показників (зростання собівартості продукції під виглядом виробничих витрат тощо) або показників дотримання фінансової дисципліни (збільшення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, незатребуваної дебіторської заборгованості і т.д.).
Третя — помітні диспропорції між взаємозалежними об’ємними показниками. Наприклад, занадто великий обсяг будівельних робіт за порівняно малих витрат матеріалів, значний пробіг автомашин за невеликої витрати пального тощо.
Четверта — невідповідності між звітними показниками кількох тотожних за родом діяльності підприємств. Наприклад, великі витрати сировини на одиницю продукції на одному із підприємств галузі, заниження технологічних норм тощо.
< Попередня Наступна >