Головне меню
Головна Підручники Судова бухгалтерія Судова бухгалтерія: Підручник § 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину

§ 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину

Судова бухгалтерія - Судова бухгалтерія: Підручник
170

§ 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину

Метод економічного аналізу дає змогу виявляти деструк­тивні відхилення в господарській діяльності підприємства, зумовлені правопорушеннями й економічними злочинами, з допомогою спеціальних засобів і прийомів. Це, зокрема, метод сполучених зіставлень, в основу якого покладено гіпотезу про неминучість порушення збалансованості між сполученими (взаємозалежними) показниками в разі взає­мозв’язку дії злочину з матеріальними процесами підприє­мства. На роль сполучених обираються пари показників, динаміка змін яких за нормальної роботи підприємства по­винна бути взаємозалежною: наприклад, споживання елек­троенергії на технологічні потреби й випуск готової про­дукції; обсяг випущеної продукції та величина отриманого прибутку; споживання сировини і випуск готової продукції тощо. У разі збільшення випуску продукції повинен також зростати фонд заробітної плати. Суть методу полягає в тому, що спочатку обираються певні показники й конструюють­ся блоки зі сполучених пар, потім роблять розрахунок ди­намічних рядів приросту або зменшення показників за пер­іодами й виділяють суперечності, що вказують на ознаки злочинів.

Іншим способом, що застосовується тільки з метою бо­ротьби зі злочинністю, є метод спеціальних розрахункових показників. Суть його така: на основі нормативів та інших матеріалів обліку і звітності розраховується аналітичний по­казник, що й називається розрахунковим. Далі він по­рівнюється з відповідним звітним показником. У разі наяв­ності різниці між ними робиться припущення про зміни, спричинені дією злочину. Необхідною передумовою для за­стосування цього методу є попереднє виділення в системі звітності такого показника, що неминуче змінюється під впливом дії злочину. Інша передумова полягає в об’єктивній можливості розрахувати значення цього показника для умов нормального режиму робо

ти підприємства. Проведе­не зіставлення спеціально знайденого показника зі звітни­ми показниками підприємства розглядається як характери­стика змін економічного показника, нерівнозмінених із ре­зультатами звичайної господарської діяльності і тому пов’язується з можливою наявністю злочину. Наприклад, для виявлення приписок на автопідприємстві з допомогою спеціальних розрахункових показників, знайдених на ос­нові річного звіту даних (час перебування автотранспорту на лінії, середньотехнічна швидкість, середня відстань пе­ревезення вантажів тощо), було встановлено різницю між звітними і розрахунковими даними про вантажоперевезен­ня і вантажообіг. План виявився невиконаним, хоча у звіті було зазначено про його перевиконання.

Виявлення порушених економічних зв’язків, що діста­ли своє відображення в економічних показниках, поклика­ний здійснити метод стереотипів, в основу якого покла­дено «взаємодію» деструктивного чинника, який нас ціка­вить, не тільки з господарською діяльністю підприємства, а й іншими зовнішніми явищами і процесами. Стереотипа­ми називають непояснювальні для звичайної господарської діяльності закономірності зміни значень економічних по­казників, зумовлених конкретним способом вчинення зло­чину. Метод відстежує закономірності вияву криміналістич­них зв’язків, відображених у системі економічних показ­ників. Всі зміни значень економічних показників зумовлені тільки певним способом вчинення злочинів. Для виявлен­ня таких змін потрібна розробка конкретного стереотипу. Наприклад, стереотип розкрадань у торгівлі шляхом офор­млення безтоварних видаткових документів. Матеріально відповідальна особа чинить розкрадання цінностей, у зв’яз­ку з чим перехідні залишки, що показуються в товарних звітах, не відповідають дійсності. У період проведення інвен­таризації злочинець, не маючи можливості ввести в оману інвентаризаційну комісію, приховує недостачу оформлен­ням безтоварних накладних на відпускання (зберігання, оренду тощо) в інші організації. Після закінчення інвента­ризації складаються відповідні безтоварні накладні на по­вернення цінностей. Тим самим виявляється типовий зв’я­зок змін показника товарних запасів із періодичністю про­ведення інвентаризацій. Зв’язок наявності злочину з зовнішнім середовищем в економічних показниках, що відображає до певної міри особливості певного способу зло­чину, називають «стереотипом». Характерним прикладом стереотипу окремого показника, що відбиває зміну в часі масштабів злочинних дій, є динаміка звітних даних у комісійних магазинах про повернення комітентам за їхніми за­явами речей, переданих на реалізацію.

Встановлення способу злочину шляхом зіставлення еко­номічних показників, зафіксованих у звітності, або спеціаль­них даних, із чинниками зовнішнього середовища, у якому функціонує певне підприємство, лежить в основі методу ко­ригувальних показників. Розрізняють відповідно коригу­вальні показники збитку і коригувальні показники вигада­ної господарської діяльності. Коригувальні показники збитку призначені передусім для пошуку нових зв’язків досліджу­ваного об’єкта з зовнішнім середовищем, ознак матеріальної «взаємодії» злочинів з виробничо-господарською діяльністю підприємства. Моделювання конкретного показника збитку ґрунтується на явищах, які пов’язані з фактом злочину, од­нак у звичайних умовах не впливають на результат госпо­дарської діяльності підприємства; для прикладу візьмімо залежність між відхиленнями від норм витрати тканин і сту­пенем модності їхнього малюнку. Коригувальні показники вигаданої господарської діяльності характеризують видимі втрати зазвичай наявних зв’язків підприємства, що функ­ціонує нормально, з навколишнім середовищем. Для пошу­ку ознак конкретного способу злочину звертаються до од­ного з цих зв’язків, що може бути порушений внаслідок дії злочину. Вигадана господарська діяльність, подана в еко­номічних показниках, в одному разі породжується відобра­женням в урахуванні фіктивних (фактично не виконаних), в іншому — неповним відображенням обсягів фактично ви­конаних господарських операцій. Наприклад, існує визна­чений зв’язок між обсягом заготівель сільськогосподарсь­кої продукції в індивідуальному секторі та реальною в цьо­му секторі відповідних ресурсів, обсягом реалізації бензину визначених марок на заправних станціях і кількістю авто­машин, що споживають такий бензин, на певній території населеного пункту. Показники, що характеризують взаємо­дію господарського об’єкта з зовнішнім середовищем, бе­руться безпосередньо зі звітності певного об’єкта. Середо­вище або умови функціонування приймаються як стала, незмінна величина. Розбіжності (різкі відхилення) показ­ників підприємств дають підстави для їх наступної деталь­ної перевірки.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук