154

---

§ 4. Права, обов’язки і відповідальність органів податкової служби

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право:

Здійснювати на підприємствах, в установах і органі­заціях незалежно від форм власності та у громадян, зокре­ма суб’єктів підприємницької діяльності, перевірки грошо­вих документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу надання інфор­мації (включаючи комп’ютерний), пов’язаний з обчислен­ням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяль­ності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержати від посадових осіб і грома­дян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з пи­тань, що виникають під час перевірок, перевіряти у посадо­вих осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування, викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерел отри­мання доходів, обчислення і сплати податків, інших пла­тежів, а також проводити перевірки достовірності інфор­мації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов’язкових пла­тежів.

Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Орган державної податкової служби може запрошува­ти громадян, в тому числі громадян—суб’єктів підприєм­ницької діяльності, для перевірки правильності нараху­вання та вчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення

надсилають­ся громадянам рекомендованими листами, в яких зазнача­ються підстави виклику, дата і година, на яку викликаєть­ся громадянин.

Одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, від громадян—суб’єктів підприємницької діяль­ності довідки, копії документів про фінансово-господарсь­ку діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, ус­танов і організацій незалежно від форм власності та грома­дян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, зокрема про надходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, інших пла­тежів у порядку, визначеному законодавством; входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп’ютерні, для визначення об’єкта оподаткування.

З метою створення та ефективного функціонування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб— платників податків та інших обов’язкових платежів одержу­вати безоплатно необхідні відомості від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, включаючи На­ціональний банк України та його установи, комерційні бан­ки, та громадян—суб’єктів підприємницької діяльності — про суми доходів, виплачених фізичним особам, та утрима­них з них податків, інших платежів; від органів, уповнова­жених проводити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, — про видачу таких дозволів суб’єктам підприємницької діяльності; від органів внутрішніх справ — про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів реєстрації актів громадянського стану — про громадян, які померли.

Обстежувати будь-які виробничі, складські, торго­вельні та інші приміщення підприємств, установ і органі­зацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності, а також для отримання до­ходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб державної податкової служби для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів про отримані доходи і проведені витрати органи державної податкової служби мають право визначати оподаткований доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними дохо­ди (прибутки), а щодо громадян — також із урахуванням осіб, які займаються аналогічною діяльністю.

Зупиняти операції платників податків, інших пла­тежів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком операцій щодо сплати податків, інших платежів у разі:

відмови у проведенні документальної перевірки чи недопущення посадових осіб державної податкової служби для обстеження приміщень, що використовуються для одер­жання доходів або пов’язані з утриманням інших об’єктів оподаткування незалежно від їхнього місцезнаходження, електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, ваговокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;

неподання органам державної податкової служби та їхнім посадовим особам звітів, балансів, податкових декла­рацій (розрахунків), декларацій про валютні цінності, звітів про застосування електронних контрольно-касових апа­ратів, комп’ютерних систем, а також інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших пла­тежів;

непред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем;

порушення підприємством, установою, організацією, громадянином—суб’єктом підприємницької діяльності встановленого законом порядку реєстрації в органі держав­ної податкової служби як платників податків, відсутності обліку об’єктів оподаткування або в разі виникнення ре­альної загрози витрачання коштів чи відчуження майна, вилучення яких у встановленому законом порядку є єди­ним засобом відшкодування збитків, завданих державі, у зв’язку з неплатоспроможністю юридичної особи, що пе­ревіряється.

Вилучати (із залишенням копій) у підприємств, уста­нов та організацій документи, що свідчать про приховуван­ня (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян—суб’єктів підприємницької діяльності реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.

Застосовувати до підприємств, установ та організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнень:

однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, а в разі повтор­ного порушення протягом року після порушення, встанов­леного попередньою перевіркою, — у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку та іншого платежу;

десяти відсотків належних до сплати сум податків та інших платежів за неподання або невчасне подання орга­нам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків та інших платежів, а також за неподання або невчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків та інших платежів.

Застосовувати до установ банків або інших юридичних осіб, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначені санкції застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.

Фінансові санкції, передбачені цим пунктом, застосову­ються щодо податків, інших платежів, за якими встановле­но обов’язкове подання органам державної податкової служ­би податкових декларацій, розрахунків. Рішення про за­стосування фінансових санкцій виноситься не більш як у 10-денний термін з дня складання акта перевірки.

У разі виявлення зловживань під час здійснення конт­ролю за надходженням валютної виручки, проведенням роз­рахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послу­ ги давати доручення органам державної контрольно-ревізій­ної служби на проведення ревізій.

Вимагати від керівництва підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; у разі потреби опечатувати каси, касові при­міщення, склади, архіви.

 

< Попередня   Наступна >