127

---

§ 4. Повноваження суб’єктів фінансового моніторингу

Перед або після здійснення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу з’ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що підлягає фінансово­му моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції вона підлягає реєстрації відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксують осо­бу, що здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дату і суму. Порядок реєстрації фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється для банків — Національним банком Украї­ни, а для інших суб’єктів фінансового моніторингу — Кабі­нетом Міністрів України.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової опе­рації, якщо буде встановлено, що ця фінансова операція міс­тить ознаки такої, що згідно з законом підлягає фінансово­му моніторингу, та зобов’язаний ідентифікувати і повідомити уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.

Суб’єкт первинного моніторингу зобов’язаний:

проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінан­сову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наяв­ності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

забезпечити виявлення і реєстрацію фінансових опе­рацій, що підлягають фінансовому моніторингу;

надати уповноваженому органу інформацію про фінан­сову операцію, що підлягає обов’язковому фінансовому мо­ніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

сприяти працівникам уповноваженого органу у про­веденні аналізу фінансових операцій, що підлягают

ь обо­в’язковому фінансовому моніторингу;

надавати відповідно до законодавства додаткову інфор­мацію на запит уповноваженого органу, пов’язану з фінан­совими операціями, що стали суб’єктом фінансового моні­торингу, в тому числі таку, що становить банківську та ко­мерційну таємницю, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

сприяти суб’єктам державного фінансового моніторин­гу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких про­водиться перевірка) інформації, яка надається уповноваже­ному органу, та іншої інформації з питань фінансового моні­торингу (в тому числі про факт надання такої інформації);

зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здій­снення фінансової операції протягом п’яти років після про­ ведення такої фінансової операції.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, які здійснюють фінансові опе­рації, що згідно з Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» підлягають фінансовому моніторингу. З метою ідентифікації резидентів визначаються: для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого докумен­та, який посвідчує особу), дата його видачі та назва устано­ви, що його видала, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб—платників податків та інших обов’язкових платежів; для юридичних осіб — найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (зо­крема установчі документи, інформація щодо посадових осіб та їхніх повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.

З метою ідентифікації нерезидентів визначаються:

для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого докумен­та, який посвідчує особу), дата його видачі та назва устано­ви, що його видала, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування;

для юридичних осіб — повне найменування, місцезна­ходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку. Ідентифікація особи не є обо­в’язковою у разі здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані, а також укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.

У разі якщо особа діє як представник іншої особи або у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів щодо того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб’єкт первинного фінан­сового моніторингу зобов’язаний за правилами та змістом положень законів, які регулюють цю процедуру, ідентифі­кувати також особу, від імені якої здійснюється фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.

Порядок надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов’язковому фінан­совому моніторингу, встановлюється відповідно Національ­ним банком України — для банків, а Кабінетом Міністрів України — для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Надання інформації суб’єктами первинного фінансового моніторингу уповноваженому органу в установленому поряд­ку не є порушенням банківської або комерційної таємниці.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу та їхні працівники не несуть відповідальності за надання такої інформації, якщо вони діяли на підставі та на виконання законодавства.

Працівникам суб’єктів первинного фінансового моніто­рингу, які надіслали уповноваженому органу повідомлен­ня про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моні­торингу згідно з чинним законодавством, забороняється спо­віщати про це осіб, які здійснюють фінансову операцію, та будь-яких третіх осіб. Порушення цієї норми тягне за со­бою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У разі, якщо у працівників суб’єкта первинного фінан­сового моніторингу, який здійснює операцію, виникають об­грунтовані підозри, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, суб’єкт первинно­го фінансового моніторингу зобов’язаний надавати уповно­важеному органу інформацію про фінансову операцію.

Якщо суб’єкти первинного фінансового моніторингу ма­ють інформацію або підозру, що здійснювані ними фінан­сові операції стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терори­стичних організацій, вони зобов’язані негайно повідомити про такі фінансові операції уповноважений орган та право­охоронні органи, визначені законодавством.

Інформація, що передається згідно з вимогами закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інфор­мацією, її розкриття та захист уповноваженим органом, суб’єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національного банку України, які відповідно до законодавства забезпечують регулювання та нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового мо­ніторингу, здійснюються відповідно до законодавства.

Уповноваженому органу заборонено передавати будь-кому одержану від суб’єктів первинного фінансового моні­торингу інформацію, яка містить комерційну чи банківсь­ку таємницю, за винятком випадків, передбачених покла­деними на цей орган завданнями.

Завданнями уповноваженого органу є:

збір, обробка і аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

участь у реалізації державної політики у сфері запобі­гання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінан­суванню тероризму;

створення та забезпечення функціонування єдиної дер­жавної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;

налагодження співробітництва, взаємодії та інформа­ційного обміну з органами державної влади, компетентни­ми органами іноземних держав та міжнародними організа­ціями в зазначеній сфері;

забезпечення представництва України в установлен­ному порядку в міжнародних організаціях з питань запобі­гання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінан­суванню тероризму.

Уповноважений орган відповідно до покладених на ньо­го завдань:

вносить пропозиції щодо розробки законодавчих актів, в установленому порядку бере участь у підготовці норматив­но-правових актів з питань запобігання та протидії легалі­зації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;

отримує від органів виконавчої влади, органів місце­вого самоврядування, суб’єктів господарювання на запит інформацію, необхідну для реалізації покладених на нього завдань;

співпрацює з органами виконавчої влади, іншими дер­жавними органами, завданням яких є запобігання та про­тидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню те­роризму;

за наявності достатніх доказів, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, подає до правоохоронних органів, згідно з компетенцією, відповідні узагальнені матеріали;

бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;

досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) доходів і фінансування тероризму;

здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансування тероризму;

аналізує ефективність заходів, що вживаються су­б’єктами первинного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;

сприяє виявленню в фінансових операціях ознак ви­користання доходів;

забезпечує ведення обліку фінансових операцій з оз­наками таких, що підлягають фінансовому моніторингу, в установленому законодавством порядку;

за дорученням Кабінету Міністрів України бере участь у підготовці відповідних міжнародних договорів України;

виконує інші функції в межах покладених на нього завдань.

 

< Попередня   Наступна >