108

---

§ 2. Документальна ревізія та її різновиди

Документальна ревізія є одним із найефективніших інструментів документального контролю за фінансово-гос­подарською діяльністю підприємств, установ, організацій, дотриманням законодавства з фінансових питань, достові­рності обліку і звітності. З її допомогою здійснюється також виявлення нестач, розтрат, привласнень і розкрадань коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансо­вих зловживань (Закон України «Про державну контрольну ревізійну службу України»).

Мета ревізії полягає в перевірці первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської і статистичної звітності, матеріалів інвентаризації коштів і товарно-матеріальних цінностей, розкритті й попередженні розкрадань, порушень державної і фінансової дисципліни, а також виявленні та мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Ревізія — це перевірка на вимогу ревізійних, слідчих або судових органів законності, доцільності фінансово-госпо­дарської діяльності об’єкта щодо вирішуваних завдань. Втім, не варто відокремлювати ревізію від інших видів кон­тролю, тим більше, що під час її проведення використову­ються також методи фактичного контролю, економічного аналізу тощо.

Ревізія є особливим засобом адміністративно-господарсь­кого контролю, застосовуваного відповідно до адміністра­тивно-правових норм.

Різновиди ревізій. Залежно від підстав призначення, ревізії поділять на планові й позапланові. Плановими нази­вають такі, що проводяться згідно з попередньо складени­ми планами ревізійної роботи, але не частіше, ніж один раз на рік. Планові ревізії є прерогативою Головного конт­рольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, обла­стях, містах Києві та Севастополі.

Об’є

кти для таких ревізій включаються в плани конт­рольно-ревізійної роботи з урахуванням установленої пері­одичності ревізій бюджетних установ, за розпорядженням правоохоронних органів, дорученням органів державної влади і за власною ініціативою в межах чинного законодав­ства. Підставою для призначення планової документальної ревізії є законодавчо закріплений та обумовлений у термі­нах обов’язок контрольних органів на перевірку. Позапла­нові ревізії призначаються керівником організації вищого рівня за власною ініціативою в разі одержання повідомлен­ня про погіршення становища підприємства або за доручен­ням органів державної влади, правоохоронних органів.

За повнотою обсягу ревізії бувають:

повні, що охоплюють усю фінансово-господарську діяльність об’єкта у визначений проміжок часу;

часткові (перевірка визначених напрямів діяльності підприємства, окремих операцій, правильності використан­ня і зберігання матеріальних ресурсів).

Залежно від органу, що проводить ревізію, вона може бути відомчою (здійснюваною на підзвітних підрозділах ре­візійним апаратом організації вищого рівня) та позавідом­чою (здійснюваною уповноваженим державним органом).

За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й вибіркові.

Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, по­в’язані з певною операцією. Ця перевірка дає змогу усуну­ти можливість пропущення незаконних документів та по­вне уявлення про діяльність підприємства. Під час вибір­кової ревізії аналізуються не всі документи бухгалтерської звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу залежить від способу вибору — хронологічного або систе­матичного.

Залежно від повторюваності ревізії поділяють на пер­винні, додаткові та повторні.

У разі первинної ревізії документи перевіряються вперше.

Повторна здійснюється у разі потреби перевірки виснов­ку первинної ревізії. Додаткова призначається з метою до­повнити висновки первинної або повторної ревізій, також у разі потреби виявити нові обставини, що не були встанов­лені раніше.

За складом ревізійної групи розрізняють бухгалтерські та комплексні ревізії. До перших належать такі, які здійснюються фахівцями-бухгалтерами, до других — ті, що проводяться групою ревізорів. Для участі в ревізіях, здійснюваних працівниками КРУ, можуть залучатися на договірних засадах фахівці з профільних міністерств, органів державної влади, бухгалтерських та інших підроз­ділів різних організацій.

Потреба у комплексній ревізії виникає тоді, коли нако­пичується значний обсяг інформації, що його один ревізор фізично неспроможний досконально перевірити.

 

< Попередня   Наступна >