63

---

Загальна частина

Глава 1

Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства, наука й навчальна дисципліна

§ 1. Поняття державного будівництва і місцевого самоврядування

Поняття «державне будівництво і місцеве самоврядування» останніми роками активно увійшло в науковий і політичний обіг, широко викорис­товується в теорії державознавчих наук, у сфері законотворення, практиці державно-правового розвитку України. Однак однозначного розуміння цього терміна досі немає у зв'язку із багатогранністю, різними науковими підходами до визначення його змісту, певним відставанням теоретичних досліджень вітчизняної юридичної науки в галузі державного будівництва.

Державне будівництво і місцеве самоврядування можна розглядати в різних аспектах — як категорію державознавства, як науку та навчаль­ну дисципліну, як певну сферу діяльності державних та самоврядних інституцій. При цьому визначальним для юридичної науки є поняття державного будівництва і місцевого самоврядування саме як державознавчої категорії, оскільки воно багато в чому обумовлює змістове на­повнення інших юридичних дефініцій. Але необхідно враховувати й той факт, що самостійне змістове значення мають поняття «державне будівництво» і «місцеве самоврядування» як категорії окремі.

Встановлюючи загальне поняття державного будівництва і місцево­го самоврядування як державознавчої категорії, слід зазначити, що воно пов'язане перш за все із динамічним аспектом організації публічної вла­ди, тобто з діями владних інституцій, посадових осіб щодо впроваджен­ня у практику основних ідей, засад державної організації політичного управління суспільством, вироблених на певному історичному етапі під впливом різноманітних факторів.

stify;">Під таким кутом поняття «державне будівництво і місцеве самовря­дування» охоплює, власне, увесь процес формування, існування й роз­витку системи публічної влади в суспільстві, тобто державного механізму та системи місцевого самоврядування. Цей процес поєднує владновпо­рядковуючий, цілеспрямований вплив на суспільство (зовнішньоорганізаційний аспект) з удосконаленням внутрішньої структури та порядку функціонування самого механізму публічної влади (внутрішньоорганізаційний аспект). Такий підхід можна назвати широким трактуванням терміна «державне будівництво і місцеве самоврядування».

Однак поряд із широким існує і більш вузьке розуміння державного будівництва та місцевого самоврядування, яке стосується організаційно-функціональної характеристики механізму публічної влади й охоплює питання, пов'язані виключно із організацією органів публічної влади, тобто характеризує структуру, функції, компетенцію, принципи, форми, методи діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

Правомірно використовувати поняття «державне будівництво» відо­кремлено від поняття «місцеве самоврядування», однак його зміст буде різнитися залежно від історичного відтинку державотворчого процесу. Так, у радянський період поняття «державне будівництво» було си­нонімом поняття «радянське будівництво», а термін «місцеве самовря­дування» практично не застосовувався у зв'язку із повним одержавлен-ням системи місцевих органів влади. У сучасних умовах, застосовуючи поняття «державне будівництво», ми маємо на увазі процес формуван­ня державного апарату без системи місцевого самоврядування, оскільки більшість вчених розглядає місцеве самоврядування в Україні як відо­кремлену від державної підсистему публічної влади1. З'ясовуючи понят­тя «місцеве самоврядування» в аспекті сучасної вітчизняної правової доктрини, слід мати на увазі, що воно може використовуватися для означення самостійної форми публічної влади, права населення на са­мостійне вирішення питань місцевого значення, інституту громадян­ського суспільства, управлінської діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Виходячи із сформульованого поняття «державне будівництво і місцеве самоврядування», ми можемо дати більш детальну характерис­тику елементам, що становлять його зміст.

Якщо розглядати «державне будівництво і місцеве самоврядування» як процес формування, існування та розвитку державного механізму та сис­теми місцевого самоврядування, тобто у широкому значенні, то його скла­довими елементами будуть: засади організації і функціонування публічної влади, у тому числі й засади здійснення перетворень щодо встановлення різних моделей організації влади; суб'єкти, які здійснюють перетворення; етапи розвитку державних та самоврядних інституцій; порядок організації і проведення виборів чи порядок призначення відповідних посадових осіб у країні; системно-структурна організація органів публічної влади.

Засади організації і функціонування публічної влади, як елементи змісту державного будівництва та місцевого самоврядування, дають можливість зробити висновок щодо ціннісних орієнтацій, ідей, кон­цепцій, підходів, які були закладені в основу організації влади. За до­помогою цього можна визначити характер системи управління, цент­ралізацію чи децентралізацію державного апарату, методи управління процесами державно-правового розвитку.

Наступним елементом змісту державного будівництва і місцевого са­моврядування в широкому значенні є суб'єкти, які включені у процес здійснення перетворень державного механізму та системи місцевого само­врядування. Аналізуючи, хто і в яких межах має можливість реально вли­вати на ці процеси, ми можемо визначити авторитаризм чи демократизм, колегіальність чи єдиноначальство владних структур, рівень реалізації принципу народного суверенітету, розвитку громадянського суспільства.

Етапи розвитку державних та самоврядних інституцій дають мож­ливість виявити домінуючі тенденції розвитку організації влади, про­аналізувати фактори наступництва і змін у механізмі публічної влади. На підставі таких даних можна узагальнити досвід становлення і функ­ціонування владних інститутів, порівняти задекларовані принципи та реальну практику перетворень, що здійснюються у країні.

Говорячи про державне будівництво і місцеве самоврядування як процес формування державного механізму та системи місцевого само­врядування, слід враховувати і такий елемент, як порядок організації і проведення виборів чи призначення відповідних посадових осіб у країні, що дає підстави зробити висновок про технологію набуття і передачі владних повноважень, процедури формування та ротації органів і по­садових осіб публічної влади.

Системно-структурна організація органів державної влади і місце­вого самоврядування є найбільш комплексним елементом змісту дер­жавного будівництва і місцевого самоврядування, оскільки характери­зує всю систему органів державної влади і місцевого самоврядування, у тому числі і їх апарат, які включені у процес здійснення влади на вищо­му та місцевому рівні. Цей елемент дає можливість визначити види ор­ганів публічної влади, встановити місце і роль кожного з них у су­спільстві й державі, охарактеризувати відносини цих органів між собою та з іншими елементами політичної системи, встановити їх структурну та функціональну сторони, рамки і способи їх владної діяльності.

Якщо ж розглядати «державне будівництво і місцеве самоврядуван­ня» у вузькому значенні, тобто як існуючу організацію системи органів публічної влади, то його елементами будуть принципи, функції, компе­тенція, структура, основи, форми і методи діяльності зазначених органів. На наш погляд, ці юридичні показники доцільно надалі називати еле­ментами організації й діяльності органів публічної влади. При цьому самі по собі вони характеризують не стільки сам процес формування державності чи владних інституцій, скільки реальний стан існуючої моделі організації влади. Водночас, якщо розглядати ці показники в аспекті їхньої еволюції, аналізуючи, як змінювалися на певних історич­них етапах функції, компетенція, форми чи методи діяльності держав­них та муніципальних органів, то їх цілком можна використовувати й для характеристики системно-структурної організації органів публічної влади як елементу змісту поняття «державне будівництво і місцеве са­моврядування» в широкому значенні.

 

1 Див.: Смирнова Т. С. Правове регулювання місцевого самоврядування в Україні. — К.: Видавничий дім «KM Академія», 2001. — С. 25—39; Баймура-тое М. А., Григорьев В. А. Муниципальная власть: актуальные проблемы станов­ления и развития в Украине. — Одесса: Юридична література, 2003. — С. 27—52.

 

< Попередня   Наступна >