44

---

Глава 3

Основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

§ 1. Поняття основ організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

Термін «основи» використовується в юриспруденції для визначен­ня широкого кола правових явищ, як-то: основи конституційного ладу, основи місцевого самоврядування, основи державної та муніципальної служби тощо. В науці державного будівництва і місцевого самовряду­вання термін «основи» застосовується в організаційно-правовому ас­пекті, тобто в значенні організації та діяльності органів державної вла­ди і місцевого самоврядування.

Основи організації та діяльності органів публічної влади — це система зовнішніх чинників як необхідних умов існування й ефективного функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування. Це ті об'єкти реальної дійсності, на які спираються у своїй діяльності владні органи, ті ресурси, що вони мають у своєму розпорядженні. Ос­нови є різноманітними за своєю природою, об'єктним складом, що дає змогу дати їх наукову класифікацію.

Насамперед, усі органи публічної влади та їх посадові особи мають діяти тільки на основі, в межах повноважень та у спосіб, що передба­чені Конституцією та законами. Органам публічної влади притаманна правова форма діяльності, що вимагає від них, коли вони приймають певне рішення й оформляють його правовим актом, вдаватися до аргу­ментації, підводити під рішення правову базу. Тому й система правових норм, що є юридичним підґрунтям організації та діяльності органів публічної влади, називається їх правовою основою.

Влада кожного з органів публічної влади поширюється на чітко

окреслену територію, юридична сила їхніх актів обмежена не тільки в часі та за колом осіб, але й у просторі. Водночас потенційні можливості органів публічної влади об'єктивно обмежені ресурсними можливостя­ми відповідних частин території країни. Особливості підвладної тери­торії суттєво позначаються на всіх елементах організації та діяльності органів публічної влади. Адже територіальні одиниці кожної країни відрізняються за економічними, екологічними, соціальними, історич­ними, культурними, національними, демографічними, релігійними та іншими ознаками. Тому при розробці та прийнятті владних рішень відповідні органи й посадові особи повинні приймати їх не тільки на підставі правових приписів, але й з урахуванням різноманітних кіль­кісних і якісних показників підвладної території. Природний і соціаль­ний потенціал географічного простору, що перебуває під юрисдикцією органів державної влади чи місцевого самоврядування і на який вони спираються при розробці, прийнятті та здійсненні своїх владних рішень, називається територіальною основою органів публічної влади.

Існування й повноцінне функціонування органів публічної влади можливе тільки в певних матеріальних і фінансових умовах. Адже вони повинні мати адміністративні будинки, кожен з підрозділів повинен працювати в окремому приміщенні, обладнаному оргтехнікою, мебля­ми, засобами зв'язку. Оперативне вирішення питань безпосередньо на місцях вимагає наявності службового транспорту. Особам, що працю­ють в органах публічної влади на постійній основі, необхідно виплачу­вати заробітну плату, стимулювати преміями й надбавками, забезпечу­вати їхнє оздоровлення й відпочинок, створювати необхідні службові й житлові умови. Означені фактори обумовлюють об'єктивну потребу в тому, щоб кожен з органів державної влади чи місцевого самоврядування мав у своєму розпорядженні таке майно та фінансові ресурси, які не­обхідні для виконання покладених на нього функцій і повноважень. Обсяг і перелік цих ресурсів має бути достатнім для того, щоб кожен з органів був у змозі функціонувати самостійно й ефективно, без допо­моги інших суб'єктів. Сукупність об'єктів публічної (державної та ко­мунальної) власності, що забезпечують діяльність органів публічної вла­ди, називається їх матеріально-фінансовою (економічною) основою.

 

< Попередня   Наступна >