160

---

§ 6. Структура, функції, організація роботи апарату Президента України

Відповідно до п. 28 ст. 106 Конституції, глава української держави ство­рює в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, які загалом називаються апаратом Президента України. Всю сукупність допоміжних органів при Президентові можна розподіли­ти на дві групи: 1) ті, існування яких безпосередньо передбачене Консти­туцією, — Рада національної безпеки і оборони України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим; 2) ті, що утворюють­ся за рішенням Президента, — ради, комісії, комітети, робочі групи.

Центральне місце серед названих органів посідає Секретаріат Прези­дента України — постійно діючий орган, що утворюється Президентом відповідно до Конституції для забезпечення здійснення ним своїх повно­важень як глави держави. Основними завданнями Секретаріату є ор­ганізаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітич­не, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента. В межах вказаних завдань Секретаріат здійснює експертно-аналітичну, юридичну (правового забезпечення), організаційну, кадрову, комунікаційну, ма­теріально-технічну, фінансово-господарську та інші функції.

Для здійснення своїх функцій Секретаріат має право: за дорученням Президента України готувати проекти рішень та актів глави держави, брати участь у їх опрацюванні в Кабінеті Міністрів України, Раді національної безпеки і оборони України та інших органах державної влади, забезпечувати й контролювати їх виконання; запитувати та одер­жувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій і посадових осіб; використовувати державні системи зв'яз­ку і комунікацій, мере

жі спеціального зв'язку та інші технічні засоби; залучати до виконання окремих робіт і завдань, участі у вивченні окре­мих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, праців­ників центральних та місцевих органів виконавчої влади; порушувати за дорученням Президента України перед керівниками органів виконав­чої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і ор­ганізацій питання про усунення виявлених у їхній діяльності недоліків та упущень, а про факти порушення Конституції, законів України, указів і розпоряджень Президента інформувати правоохоронні органи.

Секретаріат не є органом державної влади; це — адміністративний апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими органами тільки від імені й за дорученнями глави держави. Правову основу його діяльності складають Конституція, закони України, укази і розпоря­дження Президента, Положення про Секретаріат Президента України, затверджене Указом від 27 січня 2005 року № 111/2005.

Гранична чисельність працівників Секретаріату, його структура, штатний розпис та кошторис видатків затверджуються Президентом за поданням Державного секретаря України. Зокрема, структура Секре­таріату встановлена Указом Президента від 27 січня 2005 року № 111/2005 «Питання Секретаріату Президента України». Згідно з названим Ука­зом, до складу Секретаріату входять: Державний секретар України; Пер­ший помічник Президента України; Перші заступники Державного сек­ретаря України; Заступники Державного секретаря України; Прес-секретар Президента України; Кабінет Президента України; Постійні представники Президента України (у Верховній Раді України, в Консти­туційному Суді України, в Кабінеті Міністрів України, інші Постійні представники Президента ); Головні служби — внутрішньої політики; зовнішньої політики; економічної політики; соціальної політики; регіональної та кадрової політики; гуманітарної політики; адміністра­тивно-правової політики; з питань звернень громадян та захисту прав людини; з питань забезпечення зв'язків з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України та інши­ми установами; Державного Протоколу Президента України; Головна державно-правова служба; Головна аналітична служба; Головна держав­на господарська служба; Група радників та наукових консультантів Пре­зидента України; Канцелярія Президента України; Прес-служба Прези­дента України; Служби — Державного секретаря України; державних нагород та геральдики; інформаційної політики; Група стратегічного планування та розробок.

Державний секретар України здійснює загальне керівництво Секре­таріатом, координує діяльність усіх його підрозділів, представляє за до­рученням глави держави Секретаріат у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями; координує діяльність консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що створені Президентом для здійснення своїх повноважень, забезпечує їх взаємодію із Секретаріатом; координує діяльність радників, наукових консультантів, постійних представників та уповноважених Президен­та; забезпечує підготовку для Президента України аналітичних, інфор­маційних, довідкових та інших документів, матеріалів для доповідей та виступів; організовує та контролює виконання доручень глави держа­ви; розподіляє обов'язки між своїми заступниками; контролює вико­нання працівниками Секретаріату Закону України «Про державну службу» та законодавства про працю, здійснює присвоєння рангів держав­ним службовцям відповідно до законодавства; встановлює єдиний по­рядок проходження і опрацювання документів у Секретаріаті; виконує інші доручення Президента України.

Перший помічник Президента України за посадою є керівником Кабінету Президента України, функції та склад якого визначаються ок­ремим Положенням. Прес-службу глави держави очолює Прес-секретар Президента України. Постійні представники Президента України представ­ляють главу держави у відносинах з Верховною Радою України, Кабіне­том Міністрів України, Конституційним Судом України, а також в інших випадках; здійснюють аналіз ситуації у відповідних сферах; подають Дер­жавному секретареві України пропозиції щодо призначення та звільнення працівників Секретаріату, які забезпечують їх діяльність; виконують інші функції, що визначаються відповідними положеннями, які затверджує Президент України. Керівники служб та інших структурних підрозділів Секретаріату здійснюють керівництво відповідними підрозділами, за­безпечують належне виконання доручень Державного секретаря Укра­їни, його перших заступників та заступників.

Секретаріат Президента України є юридичною особою, має печат­ку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Однією з форм реалізації функції Президента України щодо забез­печення державної незалежності, національної безпеки України є керівництво Радою національної безпеки і оборони України (далі — РНБО), яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборо­ни при главі держави. Статус цього органу визначений у ст. 107 Консти­туції України та Законі «Про Раду національної безпеки і оборони Ук­раїни» від 5 березня 1998 року. Рада є тим органом, який покликаний проводити роботу щодо випереджаючого виявлення й оцінки загроз національній безпеці України, в результаті колегіального обговорення узгоджувати проекти президентських рішень щодо їх попередження чи припинення, готувати пропозиції щодо удосконалення системи на­ціональної безпеки, координувати діяльність компетентних органів дер­жави в цій сфері. У юридичній літературі РНБО визначається як спе­ціалізований, міжвідомчий, колегіальний, постійно діючий, консультативно-дорадчий орган у сфері національної безпеки1.

Відповідно до Закону, основними функціями РНБО є: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації принципів внут­рішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; 2) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; 3) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного чи надзвичай­ного стану та у випадках виникнення кризових ситуацій, що загрожу­ють національній безпеці України.

Президент України є Головою РНБО за посадою і самостійно фор­мує її персональний склад, здійснює загальне керівництво роботою Ради, затверджує перспективні та поточні плани її роботи, час і поря­док проведення засідань, особисто головує на засіданнях, має право давати доручення членам Ради, заслуховувати поточну інформацію Сек­ретаря Ради про хід виконання її рішень, визначає функції, структуру і штатну чисельність апарату Ради, а також здійснює інші повноважен­ня, передбачені Законом. Склад РНБО затверджений Указом Президен­та України від 2 лютого 2000 року № 162/2000 (з наступними змінами).

Забезпечення організації роботи і виконання рішень РНБО покла­дено на Секретаря РНБО, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом. Поточне інформаційно-аналітичне і органі­заційне забезпечення діяльності РНБО здійснює її апарат, який очо­люється керівником апарату і підпорядковується Секретарю Ради. Функції, структура і штатна чисельність апарату Ради визначаються Президентом. Для розробки і комплексного вирішення проблем міжга­лузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного і прогнозового супроводження діяльності РНБО за її рішенням можуть створюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі і консультативні органи.

Основною організаційною формою діяльності РНБО є його засідан­ня, на яких її члени голосують особисто, делегування обов'язків не допу­скається. У засіданнях може брати участь Голова Верховної Ради України, а за запрошенням Голови РНБО — голови комітетів парламенту, народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи, які не є членами Ради. Рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів і вводяться в дію указами Президента.

Статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим визначається ст. 139 Конституції України та Законом України від 2 березня 2000 року «Про Представництво Президента України в Авто­номній Республіці Крим». Воно не входить до складу Секретаріату Пре­зидента, а є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень, покладених на главу держави.

Основними функціями Представництва є: а) інформаційно-аналі­тична — аналізувати нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК щодо їх відповідності Конституції та законам Укра­їни і в разі потреби вносити пропозиції про зміни, скасування або зу­пинення їх дії; вивчати стан виконання в АРК законодавства України; готувати і подавати на розгляд глави держави аналітичні матеріали з питань розвитку соціально-економічних та політичних процесів в АРК; б) представницька — представляти інтереси глави держави в АРК, до­водити його позицію до відома посадових осіб автономії; в) виконавчо-розпорядча — вживати заходів для забезпечення належного виконання законодавства України Верховною Радою АРК і Радою міністрів АРК, районними держадміністраціями і органами місцевого самоврядування в АРК, виконувати доручення Президента; г) правозабезпечувальна — сприяти додержанню конституційних прав і свобод людини і громадя­нина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в АРК; ґ) номінаційна — сприяти Президен­тові у вирішенні кадрових питань в АРК.

Представництво є єдиноначальним державним органом загальної компетенції. Його очолює Постійний Представник Президента Укра­їни, який призначається на посаду і звільняється з посади главою дер­жави. Він здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на цей орган завдань, репрезентує Представництво у відносинах з іншими ор­ганами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, ор­ганізаціями та громадянами.

Структура і штатний розпис Представництва встановлені Указом Президента «Питання Представництва Президента України в Авто­номній Республіці Крим» від 22 липня 2000 року № 911/2000 (із зміна­ми). Гранична чисельність працівників закріплена у кількості 29 штат­них одиниць. Крім Постійного Представника Президента України в АРК, двох його перших заступників і заступника, основними структур­ними підрозділами є: Служба Постійного Представника Президента в АРК, відділ організаційно-правового забезпечення, відділ інфор­маційно-аналітичної роботи, відділ бухгалтерського обліку і матеріально-технічного забезпечення, Секретаріат Ради представників кримсько­татарського народу.

Основними правовими формами діяльності Представництва є пра-возастосовча та установча. Серед організаційних форм діяльності найбільш часто використовуються персональна робота Постійного Представника Президента (робота з документами, участь у роботі Ради міністрів АРК тощо), проведення нарад, консультацій, «круглих столів», інших заходів за участю представників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, об'єднань громадян, науковців. Здійснюється робота зі зверненнями громадян, яких надходить понад тисячу на рік2.

 

1 Див.: Петрів І. М. Конституційно-правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02.-К., 2004. - С 3.

2 Див.: Діденко О. Функції чітко виписані ( про роботу Представництва Президента в АРК) // Урядовий кур'єр. — 2003. — № 175. — 19 вересня. — С. 6.

< Попередня   Наступна >