§ 4. Форми і методи діяльності Кабінету Міністрів України

Серед правових форм діяльності уряду можна виокремити нормотворчу, правозастосовчу установчу, контрольну, інтерпретаційну форми.

Нормотворча форма діяльності пов'язана із законопроектним про­вадженням, яке виникає у зв'язку із реалізацією Кабінетом Міністрів права законодавчої ініціативи, а також із провадженнями щодо розроб­ки і прийняття урядових актів нормативного характеру та підготовки проектів актів Президента України. Правозастосовча форма діяльності знаходить свій вияв у провадженнях щодо вирішення питань індивіду­ального, організаційного характеру (наприклад, щодо присвоєння рангів державним службовцям, нагородження). Про наявність установ­чої форми діяльності свідчать провадження щодо призначення і звільнен­ня керівників органів виконавчої влади, глав місцевих державних адміністрацій (уся підготовча робота для вирішення цього питання ве­деться в Кабінеті Міністрів України з дотриманням відповідної проце­дури і чітких стадій), формування урядових робочих органів та ін. Конт­рольна форма діяльності пов'язана із контрольними провадженнями, що виникають у процесі реалізації контрольної функції уряду, наприклад, щодо підготовки конституційного подання до Конституційного Суду України, скасування актів глав місцевих держадміністрацій, що супере­чать Конституції чи іншим законодавчим актам, та ін.

Основною організаційною формою роботи уряду є засідання, порядок підготовки і проведення яких визначається Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України. Засідання Кабінету Міністрів України можуть бути: а) чергові — проводяться щосереди, починаються о 10 годині; б) позачергові — проводяться в міру потреби з повідомленням про це учасників засідання не пізніше ніж за 48 годин до його початку; в) невідкладні — скликаються в особливих випадках за рішенням Прем'єр-міністра

Порядок денний засідання формується Міністром Кабінету Міністрів на основі перспективних та поточних програм і планів, актів Президента України та Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра і складається з трьох розділів: 1) концептуальні засади реалізації урядової політики (про­екти концепцій нормативно-правових актів); 2) проекти нормативно-пра­вових актів; 3) інформація, звіти. Схвалений Прем'єр-міністром порядок денний надсилається разом з відповідними матеріалами членам Кабінету Міністрів та іншим посадовим особам, запрошеним на засідання, не пізніше ніж за 48 годин до його початку, а в разі проведення позачергового засідання — не пізніше ніж за 24 години. До порядку денного за пропо­зиціями членів уряду на засіданні можуть бути внесені зміни.

На засідання уряду в разі потреби можуть запрошуватися посадові особи, яких стосується обговорюване питання; їх перелік визначається Міністром Кабінету Міністрів і узгоджується з Прем'єр-міністром. Засідання Кабінету Міністрів вважається правомочним, якщо на ньо­му присутні не менше двох третин його членів, які беруть участь в уря­дових засіданнях особисто. Якщо міністр, з поважних причин, не може бути присутнім на засіданні, за погодженням з Прем'єр-міністром замість нього в засіданні може брати участь з правом дорадчого голосу його перший заступник.

На засіданнях Кабінету Міністрів головує Прем'єр-міністр. Регла­мент розгляду питань на засіданні визначається головуючим за пого­дженням з членами Кабінету Міністрів. Особи, запрошені на засідання, можуть брати участь в обговоренні питань, вносити пропозиції, робити застереження, давати пояснення. Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

Рішення Кабінету Міністрів приймаються більшістю голосів членів Кабінету Міністрів, присутніх на засіданні. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра.

У процесі функціонування Кабінет Міністрів України використовує ряд методів організаційного характеру, серед яких можна виокремити такі: координація, планування, прогнозування, інформаційне забезпе­чення, організація виконання і контроль за виконанням прийнятих рішень, робота з кадрами та інші.

Важливе значення для діяльності Кабінету Міністрів України має метод координації. Його застосування забезпечує узгоджену діяльність усієї системи органів виконавчої влади. Відповідно до розподілу функ­ціональних повноважень, який затверджено постановою Кабінету

Міністрів України від 13 грудня 2002 року № 1904, Прем'єр-міністр України координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів України, міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, координує роботу з проведення адміністративної реформи, діяльність окремих центральних органів виконавчої влади. У свою чергу Перший віце-прем'єр-міністр і віце-прем'єр-міністри України координують ро­боту з окремих напрямків діяльності Кабінету Міністрів України, згідно з розподілом функціональних повноважень координують діяльність відповідних центральних органів виконавчої влади.

Планування роботи уряду здійснюється на основі пропозицій цент­ральних та місцевих органів виконавчої влади. Розрізняють перспектив­не і поточне планування, планування окремих напрямків і сфер діяль­ності — нормотворчої, контрольної діяльності, затвердження графіку проведення засідань. Індивідуальне планування роботи членів уряду здійснюється з урахуванням розподілу їх функціональних повноважень на основі щотижневих графіків, які передбачають їх участь у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних Кабінетом Міністрів органів, у роботі Верховної Ради, засіданнях колегій централь­них органів виконавчої влади, міжнародних заходах, нарадах тощо.

За інформаційне забезпечення Кабінету Міністрів України відпові­дальними є структурні підрозділи Секретаріату: Центр інформаційних ре­сурсів, Управління зв'язків з громадськістю, Відділ технічного супровод­ження обчислювальної техніки та комп'ютерних мереж. Джерела, з яких надходить до Кабінету Міністрів України інформація, досить різноманітні: а) з Верховної Ради України (депутатські запити, дні уряду, рекомендації комітетів), 2) від Президента України (укази, розпорядження, доручення); 3) від підлеглих органів виконавчої влади і посадових осіб, 4) від засобів масової інформації. 5) через безпосереднє спілкування членів уряду з гро­мадянами, підприємствами, організаціями, установами.

Не менш важливу роль в організації роботи Кабінету Міністрів Укра­їни відіграє контроль за виконанням рішень. Підконтрольні об'єкти роз­поділені між членами уряду відповідно до розподілу функціональних пов­новажень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2002 року № 1904. Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри контролюють діяльність відповідних цент­ральних органів виконавчої влади. Контроль за виконанням доручень Кабінету Міністрів України здійснюється Секретаріатом, який регуляр­но інформує Прем'єр-міністра про стан їх виконання.

Організація роботи з кадрами Кабінету Міністрів України полягає у здійсненні ним аналітичної й організаційної роботи з кадрового ме­неджменту, вирішенні питань щодо задоволення потреб органів виконавчої влади у кваліфікованих кадрах та їх ефективного використання, здійсненні контролю за проходженням державної служби в Україні і прийняття заходів для забезпечення її ефективного функціонування через Головне управління державної служби.