§ 3. Нагляд
Адміністративне право - Адміністративне право України |
§ 3. Нагляд
Адміністративний нагляд - це спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно непідпорядкованих об'єктів.
Види адміністративного нагляду:
державний санітарно-епідемічний нагляд;
державний протипожежний нагляд;
державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації;
державний нагляд за безпекою дорожнього руху; державний геодезичний нагляд;
адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі та ін.
Особливості адміністративного нагляду:
Відсутність організаційної підпорядкованості між суб'єктом та об'єктом нагляду.
Спеціалізований характер, який проявляється в нагляді за дотриманням спеціальних правил.
Можливість у ході нагляду оцінювати лише законність тієї чи іншої діяльності.
Органи, що здійснюють адміністративний нагляд, мають змогу застосовувати заходи адміністративного примусу.
Наводячи як приклад санітарно-епідемічний нагляд, зазначмо таке
Державний санітарно-епідемічний нагляд у державі здійснює Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба), що є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства охорони здоров'я і йому підпорядковується Держсанепідемслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своїх повноважень державний санітарно-епідемічний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами (постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р № 1272 «Пр
Прокурорський нагляд - це спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється під час виконання функцій прокурора та за рахунок застосування актів реагування прокурора.
Стаття 121 Конституції України покладає на органи прокуратури такі завдання
підтримання державного обвинувачення в суді,
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом,
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство,
нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян,
нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами
Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів полягають ось у чім Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення право порядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:
закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;
гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.
Якщо прокурор під час здійснення нагляду виявив порушення чинного законодавства, то він має право видання актів прокурорського реагування. До них відносять такі.
1. Протест прокурора. Протест на акт, що суперечить законові, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.
2. Припис прокурора. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органові чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органові чи посадовій особі, які правочинні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві.
3. Подання прокурора. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розглядові. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокуророві. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокуророві, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.
4. Постанова прокурора. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розглядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом (Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХП «Про прокуратуру»).
Сьогоднішній стан державотворення та правотворення в Україні свідчить про те, що прокурорський нагляд не втратив свого значення як суттєва складова державного нагляду у сфері державного управління. За рахунок використання актів прокурорського реагування існує реальна можливість поновити права, свободи та законні інтереси громадян, котрі були порушені діями (правовими актами) органів виконавчої влади.
< Попередня Наступна >