§ 2. Суб'єкти державного управління у сфері оборони

Важливе значення оборони у житті держави та суспільства обумовлюють особливу увагу стосовно організації діяльності ор­ганів, установ та посадових осіб, яких відносять до суб'єктів дер­жавного управління у сфері оборони Характерною рисою діяль­ності вказаних суб'єктів є зміна повноважень у мирний та воєнний час Йдеться про те, що за певних обставин, у воєнний час, відпо­відно до вимог чинного законодавства, органи воєнного управлін­ня стають домінуючими в системі державного управління взагалі Вони здійснюють управління від імені держави багатьма (і не тільки пов'язаними з воєнною організацією) сферами суспільного життя У цілому класифікацію суб'єктів державного управління у сфері оборони наведено на рис 18.1

Рис 18.1 Суб'єкти державного управління у сфері оборони

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері оборони за рахунок утілення в життя відповідних норм Ос­новного Закону держави Що ж стосується інших суб'єктів, наве­дених у класифікації, то відносно них необхідно сказати таке

Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших норматив­но-правових актах.

У. Загальної компетенції

Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ) - це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України Цей постійно діючий конституційний орган з питань координації та контролю діяльності органів вико­навчої влади у сфері національної безпеки і оборони утворено піс­ля прийняття Конституції України в 1996 р замість Ради оборони України та Ради національної безпеки України, які працювали у період з 1991 р до 1996 р

внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони,

координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мир­ний час,

координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України

Персональний склад РНБОУ формує Президент України До складу РНБОУ за посадою входять Прем'єр-міністр Украї­ни, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади

Як приклад утілення в життя діяльності РНБОУ можна навести Рішення РНБОУ «Про План проведення в рамках військового співробітництва багатонаціональних навчань за участю підрозділів Збройних Сил України на території України та поза н межами в 2007 році» У названому документі зокрема зазначається, що виходячи з необхідності забезпечення активної участі Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях в рамках військово­го співробітництва, Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

Визнати відповідність дальшої активізації участі підрозділів Збройних Сил України в рамках військового співробітництва у багатонаціональних навчаннях національним інтересам і законам України, в тому числі її міжнародним зобов'язанням.

Підтримати та рекомендувати для затвердження в установ­леному порядку План проведення в рамках військового співробіт­ництва багатонаціональних навчань за участю підрозділів Зброй­них Сил України на території України та поза її межами в 2007 році, в якому передбачити:

а) на території України - двостороннє українсько-російське на­вчання чергових сил з протиповітряної оборони Повітряних Сил Збройних Сил України та Військово-Повітряних Сил Російської Федерації, командно-штабне навчання із залученням військ «Репід Трайдент - 2007», українсько-бельгійське тактичне навчання, спіль­не тактичне навчання Повітряних Сил Збройних Сил України та Повітряних сил США «Комбайнд Еффорт — 2007», тактичне на­вчання військово-морських сил «Сі Бриз - 2007»;

б) поза межами України - тактичне навчання аеромобільних підрозділів «Козацький степ - 2007», тактичне навчання «Південь - 2007», тактичне навчання механізованих (мотопіхотних) підрозділів Збройних Сил України та Словацької Республіки, багатонаціональ­не навчання підрозділів зв'язку «Комбайнд Ендевор - 2007», бага­тонаціональне тактичне військово-медичне навчання «Медкер - 2007», оперативно-тактичне навчання військово-морських сил дер­жав Чорноморського регіону «БЛЕКС1ФОР — 2007», багатонаціональ­не навчання військово-повітряних сил держав - членів НАТО та держав - учасниць Програми «Партнерство заради миру» «Коопе­ратив Арчер - 2007», багатонаціональне навчання сухопутних військ держав - членів НАТО та держав - учасниць Програми «Партнерство заради миру» «Кооператив Лансер - 2007», навчання зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України з бойовою стрільбою.

3. Міністерству закордонних справ України разом з Міністер­ством оборони України внести у місячний строк до Ради національ­ної безпеки і оборони України пропозицію щодо допуску підрозді­лів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних навчаннях, зазначених у підпункті «а» пунк­ту 2 цього рішення (Указ Президента України від 15 січня 2007 р. № 17/2007 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року «Про План проведення в рамках військового співробітництва багатонаціональних навчань за учас­тю підрозділів Збройних Сил України на території України та поза її межами в 2007 році»).

Місцеві державні адміністрації.

Місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній те­риторії виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони:

організовують і виконують завдання територіальної оборони;

вирішують питання організації цивільної оборони, виконання органами управління у справах цивільної оборони покладених на них завдань;

організовують надання підприємствами, установами та орга­нізаціями комунально-побутових послуг і ресурсів, виробництво та постачання продукції, електро- і теплоенергії Збройним Силам України та іншим військовим формуванням на договірних засадах;

надають у визначеному законодавством порядку частинам, підприємствам, установам та організаціям і навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням службові приміщення і житлову площу як у мирний, так і у воєнний час;

організовують військовий облік і підготовку громадян Украї­ни до військової служби, в тому числі допризовну підготовку мо­лоді, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей та військово-патріотичного виховання, забезпечують їх призов на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціаль­ні збори і під час мобілізації;

виконують передбачені законодавством заходи щодо мобілі­заційної підготовки та проведення мобілізації на відповідній тери­торії, у тому числі здійснення контролю за станом мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій тощо.

Органи місцевого самоврядування.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують:

підготовку громадян до військової служби, а також загальне

військове навчання у воєнний час;

приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік військовозобов'язаних і призовників,

призов громадян на строкову військову службу,

направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеці­альні збори,

організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною та цивільною обороною,

бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час,

проведення мобілізації людських, транспортних та інших ре­сурсів в особливий період,

здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством,

вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з надан­ням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житло­вої площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використан­ням, наданням комунально-побутових та інших послуг тощо (Закон України від б грудня 1991 р № 1932-ХІІ «Про оборону України»)

2. Спеціальної компетенції

Міністерство оборони України (Міноборони України) - це центральний орган виконавчої влади і військового управління, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері оборони, у під­порядкуванні якого перебувають Збройні Сили

Основними завданнями Міноборони України є

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва, координація діяльності держав­них органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони,

здійснення військово-політичного та адміністративного управ­ління Збройними Силами, участь у формуванні завдань Збройних Сил,

здійснення ресурсного забезпечення для підтримання необ­хідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, підготовки Зброй­них Сил до виконання покладених на них функцій і завдань,

проведення державної військової кадрової політики, розвиток військової освіти і науки,

участь у формуванні та реалізації державної політики, спря­мованої на розв'язання соціальних проблем військовослужбовців, а також осіб, звільнених з військової служби у запас або відставку;

участь у формуванні та удосконаленні законодавчої бази з питань оборони і воєнної безпеки, контроль за дотриманням зако­нодавства у Збройних Силах та забезпечення здійснення демокра­тичного цивільного контролю над Збройними Силами (постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1080 «Про за­твердження Положення про Міністерство оборони України»).

Генеральний штаб Збройних Сил України - це головний вій­ськовий орган з планування оборони держави, управління застосу­ванням Збройних Сил України, координації та контролю за вико­нанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними ор­ганами, Державною спеціальною службою транспорту і Держав­ною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України. Гранична чисельність Генерального штабу Збройних Сил на 2007 рік установлена у кількості 566 військовослужбовців та 134 пра­цівники (постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007р. № 251 «Питання Генерального штабу Збройних Сил»).

В особливий період Генеральний штаб є робочим органом Став­ки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Основними завданнями Генерального штабу Збройних Сил України є:

стратегічне планування застосування Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, Держспецтранс-служби і Держспецзв'язку для оборони держави, організація стра­тегічного розгортання та координація їх підготовки до виконання завдань у сфері оборони держави;

розроблення та здійснення заходів коротко- та середньостро-кового оборонного планування у Збройних Силах;

забезпечення узгодженості програм розвитку інших військо­вих формувань, правоохоронних органів, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку в частині, що стосується оборони держави;

оперативне управління Збройними Силами;

здійснення заходів із всебічного забезпечення Збройних Сил;

забезпечення функціонування системи управління Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, Держспецтрансслужбою і Держспецзв'язку;

організація і контроль за здійсненням заходів, спрямованих на підтримання військ (сил) Збройних Сил у постійній бойовій та мобілізаційній готовності, комплектування їх особовим складом, проведення призову громадян на строкову військову службу, при­йняття громадян на військову службу за контрактом, визначення потреб і ресурсів, необхідних для виконання покладених на Збройні Сили завдань;

організація взаємодії з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республіки Крим та областей під час виконання завдань у сфері оборони держави;

забезпечення в межах компетенції міжнародного військового співробітництва Збройних Сил зі збройними силами інших держав;

участь у формуванні та проведенні єдиної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності в інтересах Збройних Сил (Указ Президента України від 21 вересня 2006 р. № 769/2006 «Про Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України»).

Військові комісаріати.

Військові комісаріати - місцеві органи військового управління. Військові комісаріати утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах.

Загальне керівництво військовими комісаріатами і контроль за їхньою діяльністю здійснює командування Сухопутних військ че­рез штаби оперативних командувань, яке узгоджує основні питан­ня діяльності військових комісаріатів з управліннями центрально­го апарату Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил.

Завданням військових комісаріатів є підготовка та проведення мобілізації, підготовка молоді до військової служби, проведення призову на військову службу та прийняття на військову службу за контрактом громадян України, забезпечення соціального і право­вого захисту військовослужбовців та призваних на збори військо­возобов'язаних, ветеранів війни, пенсіонерів із числа військово­службовців Збройних Сил та членів їхніх сімей, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.