§ 3. Контроль у сфері оборони

Готовність країни до відбиття збройного нападу зумовлює не­обхідність здійснення з боку держави належного контролю за діяль­ністю воєнної організації держави як у мирний час, так і під час ведення бойових дій. Необхідно говорити, що контрольні повноваження у сфері оборони має значна кількість органів та посадо­вих осіб Серед них Верховна Рада України, Уповноважений Вер­ховної Ради України з прав людини, Президент України, Рада на­ціональної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцево­го самоврядування, прокуратура України, судові органи України тощо Водночас, найбільш доцільно зупинитись на тих суб'єктах здійснення контрольної діяльності, функціонування яких перш за все спрямовано на оборонну складову держави, або ефективність здійснюваної діяльності є високою Таким критеріям відповідають декілька суб'єктів Основними суб'єктами здійснення контролю у сфері оборони можуть бути названі

Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ).

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України.

Засоби масової інформації та об'єднання громадян, які здійснюють громадський контроль.

Відповідно до функцій, визначених законодавством, РНБОУ у сфері контрольної діяльності

розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які від­повідно до Конституції та законів України, Концепції (основ дер­жавної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України щодо

доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійс­ненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України,<

залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення конт­ролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою націо­нальної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України,

забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхід­ної інформації, її збереження, конфіденційності та використання в ін­тересах національної безпеки України, аналізу на й основі стану і тен­денції розвитку подій, що відбуваються в Україні й у світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України,

здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконав­чої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президен­тові України відповідні висновки та пропозиції,

залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності,

координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану,

координує і контролює діяльність органів місцевого само­врядування в межах наданих повноважень під час введення воєн­ного чи надзвичайного стану,

координує та контролює діяльність органів виконавчої вла­ди по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, під­триманню громадського порядку в умовах воєнного та надзви­чайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загро­жують національній безпеці України (Закон України від 5 березня 1998 р № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України»)

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях, військових містечках, на ву­лицях і в громадських місцях, для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх розкриття і при­пинення, для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захи­сту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших проти­правних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах

Основними завданнями Військової служби правопорядку є

виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах, розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби),

запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших пра­вопорушень у Збройних Силах України,

участь в охороні військових об'єктів та забезпеченні громадською порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях,

провадження у встановленому законом порядку дізнання у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними збо­рів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини,

захист майна Збройних Сил України від розкрадання та ін­ших злочинних посягань,

забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспорт­них засобів,

забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні,

сприяння у межах своєї компетенції іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства та суду, органам дер­жавної влади, органам місцевого самоврядування, органам вій­ськового управління, підприємствам, установам, організаціям у ви­конанні покладених на них відповідно до законів обов'язків,

участь у протидії диверсійним проявам та терористичним ак­там на військових об'єктах (Закон України від 7 березня 2002 р № 3099-Ш «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»)

Одним із проявів демократичного спрямування нашої держави є громадський контроль, здійснюваний засобами масової інфор­мації та об'єднаннями громадян у сфері оборони.

Засоби масової інформації, висвітлюючи проблеми у сфері на­ціональної оборони, на основі об'єктивної інформації про службу, життя і побут військовослужбовців, процеси, що відбуваються в армійському середовищі, формують громадську думку, сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних Сил України, інших складових час­тин Воєнної організації держави, правоохоронних органів

Серед повноважень засобів масової інформації, наявність яких свідчить про можливість здійснювати контроль у сфері оборони, необхідно зазначити те, що вони

у встановленому порядку можуть запитувати та безоплатно отримувати від органів військового управління, інших органів дер­жавної влади, організацій, підприємств і установ, які належать до Воєнної організації держави, правоохоронних органів, відкриту інформацію, документи і матеріали з питань, віднесених до їхньої компетенції. Керівники відповідних органів, установ, підприємств і організацій зобов'язані безперешкодно надавати таку інформацію;

поширюють отриману інформацію через пресу, радіо, теле­бачення, засоби глобальної інформаційної мережі Інтернет та в інший спосіб, дотримуючись вимог законодавства щодо збережен­ня державної таємниці;

публікують офіційні відповіді органів державної влади та вій­ськового управління на матеріали, що були оприлюднені раніше.

З метою систематичного інформування громадськості про діяль­ність Воєнної організації держави і правоохоронних органів, наявні проблеми в цій сфері та їх вирішення відповідні органи державної влади та військового управління періодично, за заздалегідь опри­людненим розкладом, проводять прес-конференції, вміщують на веб-сторінках Інтернету і оновлюють відповідні матеріали. З цією ж метою періодично - раз на рік - видається «Біла книга» про діяль­ність Збройних Сил України.

Стосовно об'єднань громадян як суб'єктів здійснення контро­лю над Воєнною організацією держави, необхідно зазначити, що вони мають право:

запитувати та отримувати в установленому порядку від орга­нів державної влади, у тому числі від органів військового управ­ління, інших організацій, підприємств і установ, що належать до Воєнної організації держави, правоохоронних та інших органів інформацію, яка не містить державної таємниці, з питань діяльнос­ті Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохо­ронної діяльності;

проводити наукові дослідження з проблем військового будів­ництва, організації оборони, забезпечення безпеки країни, бороть­би із злочинністю, проводити публічне обговорення їх результатів, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експер­тів тощо;

проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції відповідним державним органам для врахування в ході реформування Зброй­них Сил України, інших складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави;

брати участь у громадських дискусіях та відкритих парламент­ських слуханнях з питань реформування і діяльності Збройних Сил України, інших ланок Воєнної організації та правоохоронних органів держави, проблем правового і соціального захисту військово­службовців, членів їхніх сімей,

знайомитися з умовами служби, життя і побуту військово­службовців,

через суб'єктів права законодавчої ініціативи виступати із законодавчими ініціативами в галузі військового будівництва, правоохоронної діяльності, соціального захисту військовослуж­бовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей (Закон України від 19 червня 2003 р № 975-IV «Про демократичний цивільний конт­роль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»)

У цілому ж слід зазначити, що належний контроль стосовно ді­яльності у сфері оборони сприяє як підконтрольним об'єктам (по­кращення їхньої діяльності), так і суспільству в цілому, оскільки дозволяє бути впевненим, що в разі необхідності Воєнна організа­ція спрацює належним чином і в повному обсязі виконає покладені на неї завдання