АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАУКИ § 2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки
Адміністративне право - Адміністративне право України: Підручник |
§ 2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки
Реалії сьогодення свідчать про те, що держава здійснює регулювання у сфері науки за допомоги різних органів та організацій, які в цілому складають систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання у сфері науки. Здійснювати регулювання у зазначеній сфері є складним завданням, оскільки складним є сам об'єкт регулювання. Державне фінансування потребує належного контролю за ефективністю витрачених коштів, проте результати наукових досліджень далеко не завжди є заздалегідь прогнозованими. Класифікацію суб'єктів адміністративно-правового регулювання у сфері науки наведено на рис. 15.1.
Виконавчо-розпорядчі суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки.
Суб'єкти, повноваження яких визначені в Конституції України, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері науки за рахунок утілення в життя відповідних норм Основного Закону держави. Водночас щодо інших наведених у класифікації суб'єктів необхідно зазначити наступне.
Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших нормативно-правових актах.
1. МОН України відіграє провідну роль у сфері як освіти, так і науки. До основних завдань указаного міністерства у сфері науки належать:
- участь у формуванні та забезпеченні р
- забезпечення розвитку наукового та науково-технічного потенціалу України;
- визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;
- сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації;
- забезпечення інтеграції вітчизняної науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів (постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. №1757 «Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України»).
Рис 15 1 Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки
2. ВАК України у сфері науки реалізує такі основні завдання:
- формування та забезпечення функціонування системи атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
- керівництво роботою з присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;
- проведення атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (Указ Президента України від 25 лютого 1999 р. № 216/99 «Про Положення про Вищу атестаційну комісію України»).
3. Державне агентство України з інвестицій та інновацій (Держінвестицій України) - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що формує та забезпечує реалізацію державної інвестиційної та інноваційної політики, робота якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Правовий статус Держінвестицій України визначається тим, що він:
- вживає заходів щодо залучення інвестицій в економіку України;
- формує інформаційні бази даних про інвестиційні та інноваційні програми і проекти;
- готує відповідно до законодавства пропозиції щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності;
- здійснює державну реєстрацію інноваційних проектів і веде Державний реєстр інноваційних проектів;
- здійснює в межах своєї компетенції контроль за організацією виконання державних інвестиційних та інноваційних програм;
- затверджує порядок формування і використання коштів підпорядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ і здійснює контроль за їх діяльністю;
- бере участь в організації навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, готує пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки та перепідготовки фахівців у цій сфері тощо (Указ Президента України від ЗО грудня 2005 року № 1873/2005 «Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій»).
4. Національна академія наук України (далі - НАН України) - це вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності
Метою діяльності НАН України є отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство, створення наукових основ науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни, підготовка висококваліфікованих наукових кадрів Станом на 2005 р у НАН України діяли 197 бюджетних установ та організацій, а також 51 організація та підприємство дослідно-виробничої бази Загальна кількість працюючих в Академії складала 43 471 осіб, зокрема 15 908 наукових працівників, серед яких було 2418 докторів наук і 7791 кандидат наук
Статут НАН України, затверджений загальними зборами академії 5 квітня 2002 р свідчить, що основними завданнями НАН України є
- організація, проведення та координація наукових досліджень із фундаментальних і прикладних проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук,
- участь у формуванні державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності,
- підготовка наукових оцінок і прогнозів суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку держави, її економічного стану, розроблення відповідних пропозицій і рекомендацій з цих питань,
- підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації, залучення обдарованої молоді, виявлення і підтримка талановитих дослідників, сприяння творчому зростанню молодих науковців, забезпечення спадкоємності поколінь учених,
- сприяння інтеграції вітчизняного інтелектуального потенціалу у світовий науковий простір
Також необхідно вказати на існування державних галузевих академій наук їх на сьогодні п'ять
1. Українська академія аграрних наук.
2. Академія медичних наук України.
3. Академія педагогічних наук України.
4. Академія правових наук України.
5. Академія мистецтв України.
Кошти на забезпечення діяльності академій щорічно визначаються в Державному бюджеті України окремими рядками. Особливістю державного регулювання діяльності НАН України та галузевих академій наук є те, що вони засновані на державній власності та користуються правами самоврядності. Самоврядність академій полягає в самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків.
Консультативно-дорадчі суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки.
1. Національна рада з інноваційного розвитку України – це консультативно-дорадчий орган, утворений при Президентові України з метою сприяння формуванню та реалізації єдиної державної інноваційної політики в Україні.
Національну раду створено для виконання наступних завдань:
- опрацювання пропозицій щодо формування державної політики в інноваційній сфері;
- аналіз та узагальнення проблем, що стримують інноваційний розвиток, визначення можливих політичних, правових, економічних та інших шляхів їх розв'язання;
- опрацювання питань щодо прискорення інноваційного розвитку економіки, а також щодо пріоритетів фінансування інноваційних проектів;
- розгляд пропозицій органів виконавчої влади, міжнародних організацій, вітчизняних та іноземних інвесторів, підприємств, установ та організацій, громадських інститутів щодо прискорення інноваційного розвитку України;
- аналіз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань інновацій, внесення у встановленому порядку пропозиції щодо доцільності їх прийняття (Указ Президента України від 18 серпня 2006 р. № 691/2006 «Про Національну раду з інноваційного розвитку України»).
2. Рада з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України - це консультативно-дорадчий орган при главі держави, який виробляє пропозиції щодо державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, інтелектуальної власності й трансферу технологій Основними завданнями Ради є
- оцінка стану науки та техніки в Україні,
- експертиза проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України з питань наукової та науково-технічної діяльності, інтелектуальної власності та трансферу технологій,
- аналіз проектів національних та державних науково-технічних програм, пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, основних засад та напрямів кадрової політики, підготовки, атестації наукових кадрів, міжнародного співробітництва з цих питань, поліпшення соціального захисту науковців та піднесення суспільного престижу їх пращ,
- сприяння координації діяльності академій наук, вищих навчальних закладів, галузевих науково-дослідних інститутів, підприємств, установ та організацій у сфері наукової та науково-технічної діяльності,
- розроблення пропозицій щодо створення цивілізованого ринку об'єктів інтелектуальної власності в Україні,
- підготовка пропозицій щодо фінансування наукової та науково-технічної діяльності, аналіз ефективності використання коштів, що виділяються для цього (Указ Президента України від 22 березня 2000 р № 491/2000 «Про Раду з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України»)
3. Координаційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки - це консультативно-дорадчі органи при МОН України, до складу яких входять провідні вчені, а також фахівці академій наук, науково-дослідних і науково-технічних установ, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, метою діяльності яких є участь у формуванні науково-технічної політики з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки
Основними завданнями координаційних рад є
- участь у формуванні науково-технічної політики з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки,
- розгляд та затвердження науково-методичних матеріалів, необхідних для формування державних наукових і науково-технічних програм, створення та освоєння нових технологій і видів техніки,
- аналіз і експертиза проектів державних наукових і науково-технічних програм, розгляд пропозицій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо обсягів фінансування наукових досліджень з державного бюджету;
- підготовка висновків щодо обсягів фінансування проектів державних наукових і науково-технічних програм;
- узагальнення інформаційних матеріалів про стан виконання державних наукових і науково-технічних програм з відповідного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки, підготовка пропозицій щодо завершених у межах цих програм проектів та подання звітів до МОН України, інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, академій наук, місцевих державних адміністрацій;
- встановлення зв'язків з вченими зарубіжних країн з метою забезпечення світового рівня наукових досліджень з відповідного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки (постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1710 «Про координаційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки»).
4. Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень - консультативно-дорадчий орган при НАН України, метою діяльності якого є сприяння розвитку фундаментальних досліджень в Україні і координації діяльності Національної та галузевих академій наук, громадських наукових організацій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері.
Основними завданнями Ради є:
- підготовка пропозицій з питань розвитку фундаментальних досліджень, створення ефективної системи координації роботи, пов'язаної з проведенням цих досліджень, використання їх результатів в усіх галузях економіки;
- сприяння взаємодії академічного та вузівського секторів науки, зокрема шляхом запровадження нових форм організації наукового та навчального процесу;
- виконання функцій наглядової ради Державного фонду фундаментальних досліджень (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 164 «Про утворення Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень»).
5. Експертна рада при НАН України з експертизи фундаментальних науково-дослідних робіт - консультативно-дорадчий орган, утворений з метою оцінювання тем фундаментальних досліджень, що заплановані до фінансування із загального фонду Державного бюджету України.
Необхідно зазначити, що фінансування видатків на фундаментальні дослідження повинно здійснюватись Державним казначейством України лише за наявності висновку експертної ради при НАН України про доцільність проведення витрат по кожній темі (Постанова Президії НАН України від 18 жовтня 2006р № 270 «Про організацію експертизи фундаментальних науково-дослідній робіт»)
< Попередня Наступна >