Радник

---

§ 1. Загальна характеристика освіти як об'єкта адміністративно-правового регулювання

Будь-яка держава не може існувати та розвиватись прогресивно у разі, коли в ній не розвинута система освіти та державного управління у цій сфері Не є винятком і Україна, де освіта взаємо­діє та впливає на людину починаючи від перших років, супрово­джуючи нерідко протягом усього життя Доцільно навести вислов­лювання А Зільбера, згідно з яким «освіта - це те, що залишається у людини, коли все інше геть-чисто забуте»

Освіта - це цілеспрямований процес виховання та на­вчання з метою всебічного розвитку розумових і фізичних здібностей людини та забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Основний Закон держави у ст 53 визначає, що кожен має право на освіту Повна загальна середня освіта є обов'язковою Держава забезпечує доступність та без­оплатність освіти в державних і комунальних навчальних закла­дах Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі

У цілому освіта в нашій державі є структурованим утворенням, при цьому структуру освіти наведено на рис 14 1

Дошкільна освіта - це цілісний прогрес, спрямований на забез­печення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фі­зичних особливостей, культурних потреб

Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою части­ною с

истеми неперервної освіти в Україні Вона може здійснюва­тись у сім'ї, дошкільних навчальних закладах у взаємодії з сім'єю та має на меті забезпечення фізичною, психічного здоров'я дітей, їх

Рис  14 1  Структура освіти

всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення вмінь, навичок, необхідних для подальшого навчання

За статистичними даними Міністерства освіти і науки України, в нашій державі функціонує 16,3 тис дошкільних навчальних за­кладів

Для дітей, які потребують корекції фізичного чи (або) розумо­вого розвитку, тих, які часто і тривало хворіють, мають хронічні захворювання внутрішніх органів, працюють заклади компенсую­чого типу 1,4 тис. спеціального призначення, 165 - санаторних дошкільних навчальних закладів, де створено умови для надання дітям корекційно-відновлювальної, реабілітаційної допомоги1

Загальна середня освіта— це цілеспрямований процес оволо­діння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру і виробництво засобами пізнавальної та практич­ної діяльності результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності

Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою неперервної освіти Вона спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості через навчання й виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократи,

Тут і далі використовуються дані офіційного сайту Міністерства освіти і науки України www mon go\ ua громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Позашкільна освіта ~ це сукупність знань, умінь і навичок, що їх отримують вихованці, учні та слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах.

Позашкільна освіта й виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їхніх інтересів, духовних за­питів і потреб у професійному визначенні.

За статистичними даними Міністерства освіти і науки України, в нашій державі діють 1497 позашкільних навчальних закладів системи освіти за основними напрямами позашкільної освіти: туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістинний, науково-технічний, художньо-естетичний та ін., охоплюючи 1,2 млн дітей та підлітків. У 2000 р. кожна п'ята дитина шкільного віку була вихованцем позашкільного навчального закладу. В Україні 823 комплекси, центри, палаци, будинки дошкільної роботи, 90 центрів, станцій, клубів юних туристів-краєзнавців центрів, шкіл естетичного вихо­вання молоді.

Професійно-технічна освіта - комплекс педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, вміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності й професіоналізму, виховання загальної та професійної культури. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-техніч­них навчальних закладах.

Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти чи базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Громадяни, які потребують соціальної допомоги і реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям за перелі­ком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть отримува­ти професію не маючи базової загальної середньої освіти.

Вища освіта - це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, систем­ного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атес­тації.

Вища освіта здійснюється на базі повної загальної середньої освіти. До вищих навчальних закладів, що готують молодших спе­ціалістів, можуть прийматися особи, які мають базову загальну середню освіту.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може про­водитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), поєднанням цих форм, а з окремих спеціальностей - екс­терном.

Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти і професійної підготовки особи через поглиблення, розши­рення та оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освіт­ньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Післядипломна освіта створює умови для неперервності й на­ступності освіти і містить:

а) перепідготовку - отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду;

б) спеціалізацію - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спе­ціальності;

в) розширення профілю (підвищення кваліфікації) - набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності;

г) стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності.

Аспірантура і докторантура - це комплекс наукових та орга-нізаційно-педагогічних заходів, спрямованих на підготовку науко­во-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації. Аспірантура і докторантура відкривається при вищих навчальних закладах тре­тього або четвертого рівнів акредитації та прирівняних до них за­кладах післядипломної освіти, в наукових установах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасну науково-дослідну, експериментальну та матеріальну базу. Аспіран­тура і докторантура створюють умови для неперервної освіти, під­вищення науково-педагогічної та наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. Станом на 2006 р., за даними Міністерства освіти і науки України, у сис­темі навчальних закладів держави працювало понад 5 тис. докто­рів і 28 тис. кандидатів наук.

Самоосвіта громадян - це комплекс організаційно-педаго­гічних заходів, що здійснюються державними органами, підприємст­вами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, грома­дянами через створення відкритих і народних університетів, лек­торіїв, бібліотек, центрів, клубів, теле-, радіонавчальних програм тощо для самоосвіти громадян.

Основними принципами освіти в Україні є:

- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освіт­ніх послуг, що надаються державою;

- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібнос­тей, таланту, всебічного розвитку;

- гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських ду­ховних цінностей;

- органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

- незалежність освіти від політичних партій, громадських і ре­лігійних організацій;

- науковий, світський характер освіти;

- інтеграція з наукою і виробництвом;

- взаємозв'язок з освітою інших країн;

- гнучкість і прогностичність системи освіти;

- єдність і наступність системи освіти;

- безперервність і різноманітність освіти;

- поєднання державного управління і громадського самовряду­вання в освіті (Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ «Про освіту»).

Нормативно-правовою базою адміністративного-правового ре­гулювання у сфері освіти є положення таких документів:

- Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ «Про освіту»;

- Закон України від 10 лютого 1998 p. № 103/98-BP «Про професійно-технічну освіту»;

- Закон України від 13 травня 1999 р. № 651-XIV «Про за­гальну середню освіту»;

- Закон України від 22 червня 2000 р. № 1841-III «Про поза­шкільну освіту»;

- Закон України від 11 липня 2001 р. № 2628-ПІ «Про дошкіль­ну освіту»;

- Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІН «Про вищу освіту»;

- Указ Президента України від 17 квітня 2002 р № 347/2002 «Про Національну доктрину розвитку освіти»,

- постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р № 1614 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію навчальних закладів»,

- постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р № 1757 «Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України»,

- наказ Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2006 р № 71 «Про затвердження умов прийому до вищих навчальних за­кладів України» тощо

Керуючись тим, що освіта є визначальним чинником політич­ної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльнос­ті суспільства, вона є стратегічним ресурсом поліпшення добробу­ту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення автори­тету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені, з боку держави постає питання про необхідність здійснювати адек­ватне регулювання у сфері освіти

Освіта, здобута в Україні, повинна стати конкурентоспро­можною в європейському та світовому освітньому просторі, а людина - захищеною і мобільною на ринку праці Належне регу­лювання у сфері освіти дозволить забезпечити впровадження новітніх виробничих та інформаційних технологій, що дасть змо­гу прискорити темпи розвитку економіки, інших сфер суспільно­го життя

< Попередня   Наступна >