Радник

§ 3. Державний контроль і нагляд в агропромисловому комплексі

Орієнтуючись на важливість діяльності агропромислового комплексу в житті суспільства, доцільно проаналізувати механізм здійснення державного контролю і нагляду в зазначеній сфері Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку як фактор забезпе¬чення національної безпеки, то, відповідно, важливим убачається контроль і нагляд з боку держави за тим, яким чином забезпе¬чується продовольча компонента національної безпеки

На підставі чинного законодавства, нині основними напрямами державної політики у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави є такі

— забезпечення належної якості й безпеки продовольчої продук¬ції, що реалізується на внутрішньому ринку, та її цінової доступ¬ності для населення України,

— стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження відповідно до потреб насе¬лення шляхом підвищення рівня забезпеченості аграрно-промисло¬вого комплексу матеріально-технічними ресурсами,

— дальше реформування аграрної сфери економіки, утверджен¬ня ринкових засад функціонування агропромислового комплексу,

— забезпечення раціонального використання та належної охо¬рони земель сільськогосподарського призначення,

— розвиток інфраструктури аграрного ринку, зокрема біржової торгівлі продовольчими ресурсами, із залученням до участі в такій торгівлі сільськогосподарських підприємств, фермерських та осо¬бистих селянських господарств, врегулювання діяльності оптових продовольчих ринків,

— підвищення мотивації до продуктивної пращ у сільському го¬сподарстві, забезпечення розвитку інфраструктури сільських тери¬торій та соціальної сфери села,

— вдосконалення державної підтримки сільською господарства, забезпечення її спрямування на зростання продуктивності, підви¬щення конкурентоспроможності та технологічного рівня сільсько-господарського виробництва,

— стимулювання залучення інвестицій в агропроми

— забезпечення формування в повному обсязі га ефективності використання державного резерву продовольства (Указ Президента України від 28 грудня 2005 p. № 1867/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року «Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпе¬чення продовольчої безпеки України»).

З огляду на зазначене вище, а також на комплексний характер АПК України, існує велика кількість об'єктів контролю і нагляду в агропромисловому секторі економіки держави. Створена і діє низ¬ка органів та організацій, для яких контроль чи нагляд є або голов¬ним завданням, або одним із декількох. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання в АПК беруть участь і в реалізації контроль-но-наглядової діяльності. Далі буде відзначено основні суб'єкти, серед повноважень яких є контроль та/чи нагляд у сфері АПК. До них належать:

І. Міністерство аграрної політики України та його струк¬турні підрозділи.

Керуючись Положенням про Мінагрополітики, воно забезпечує в установленому законодавством порядку здійснення державного контролю і нагляду:

— за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції, сиро¬вини і продовольства, їх зберіганням і продажем;

— у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;

— за охороною і відтворенням водних живих ресурсів, регулю¬ванням рибальства.

а) Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держсортслужба), має такі повноваження:

— здійснювати державний контроль за набуттям прав на сорти рослин та їх реєстрацією і реалізацією, проведенням експертизи сортів рослин в Україні на наявність генетично модифікованих організмів, зокрема під час сертифікації сортів рослин, що вво¬зяться або вивозяться;

— забезпечувати державний контроль і нагляд за збереженістю сортів рослин, реєстрацією ліцензійних договорів на їх викорис¬тання та виплатою авторської винагороди.

б) Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини). Посадові особи Держветмедицини мають право здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль і на¬гляд. При цьому під державним ветеринарно-санітарним контро¬лем необхідно розуміти спостереження та перевірку лікарями дер¬жавних установ ветеринарної медицини правомірності діяльності, а також додержання  ветеринарно-санітарних  правил  суб'єктами господарювання з можливістю втручатися в оперативно-господар¬ську та виробничу діяльність для усунення виявлених вад.

Своєю чергою, під державним ветеринарно-санітарним нагля¬дом необхідно розуміти діяльність інспекторів ветеринарної меди¬цини з метою виявлення та попередження правопорушень стосовно до організаційно не підпорядкованих об'єктів.

Відповідно до вимог чинного законодавства, основними об'єк¬тами ветеринарно-санітарного контролю і нагляду виступають:

— якість ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок і засобів ветеринарної медицини;

— надходження і забій тварин, переробка, зберігання, транс¬портування та реалізація продукції тваринного походження;

— зоологічні ринки, інші підприємства торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження;

— державний кордон і транспорт;

— мисливські угіддя тощо.

в) Державна служба з карантину рослин України та її структур¬

ні підрозділи забезпечують:

— здійснення державного контролю за дотриманням каран¬тинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин у вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, збе¬ріганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулю¬вання;

— контроль за проведенням обробки і фумігації (знезараження) рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регу¬лювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;

— проведення інспектування та фітосанітарної експертизи об'єктів регулювання тощо.

г) Українська державна насіннєва інспекція Міністерства аг¬рарної політики України (Укрдержнасінінспекція) - це самостій¬ний структурний підрозділ Міністерства аграрної політики України, що очолює службу державного контролю України у сільськогос¬подарському насінництві. Основними його завданнями є:

— визначення перспектив розвитку державного контролю в на¬сінництві, направленого на сприяння відповідним суб'єктам господарювання у створенні насіннєвих фондів із високими сорто-вими, гібридними і посівними якостями та на застереження від розповсюдження найбільш злісних і шкідливих бур'янів, шкідни¬ків і хвороб рослин;

— здійснення державного контролю за діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання в насінництві,

— інспектування виробництва на етапах вирощування, збирання і післязбиральної обробки насіння і садивного матеріалу сільсько¬господарських рослин, які підлягають сертифікації,

— проведення лабораторного сортового контролю, контроль¬них, перевіркових аналізів, а також аналізів насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин експортних, імпортних партій та експертиз,

— забезпечення контролю за знищенням насіння сільськогоспо¬дарських рослин, визнаного непридатним для використання на продовольчі та кормові цілі

д) Управління ревізії та контролю - це самостійний структур¬ний підрозділ центрального апарату Міністерства аграрної політи¬ки України, основними завданнями якого є

— організація і проведення згідно з чинним законодавством ре¬візій та перевірок господарсько-фінансової діяльності державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управ-ління міністерства,

— здійснення контролю за виконанням чинного законодавства з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю, вияв¬лення та подолання її соціальних передумов і наслідків, викриття корупційних діянь, обов'язкової відповідальності винних у їх вчи¬ненні, координація дій щодо виконання у галузі вимог чинного законодавства з цих питань,

— здійснення контролю за цільовим та ефективним використан¬ням бюджетних коштів, економним використанням матеріальних і фінансових ресурсів, збереженням державного майна, правильніс¬тю і достовірністю ведення бухгалтерського обліку, виявлення та усунення фактів порушення фінансової дисципліни, завданих збит¬ків, безгосподарності й марнотратства, перекручення звітності на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління міністерства

є) Головна державна інспекція якості та сертифікації сіль¬ськогосподарської продукції - це структурний підрозділ Міністер¬ства аграрної політики України, основними завданнями якого є

— організація роботи відповідних служб з питань формування державних та регіональних ресурсів сільськогосподарської продук¬ції, її якості, сприяння здійсненню заходів щодо державної під-тримки   товаровиробників,   цільового   використання   бюджетних коштів, а також забезпечення державного контролю за якістю, збе¬реженням та раціональним використанням зерна і продуктів його переробки, насіння олійних культур, сировини для комбікормово¬го виробництва і комбікормів;

— підготування і внесення в установленому порядку керівництву міністерства пропозицій щодо вдосконалення нормативно-право¬вих актів, які регламентують закупівлю сільськогосподарської продукції та сировини в державні та регіональні фонди, організа¬ція їх виконання, здійснення систематичного контролю за реаліза¬цією законодавчих актів на місцях;

— організація проведення державного нагляду за дотриманням товаровиробниками, закупівельними організаціями і переробними підприємствами стандартів, технічних умов, інструкцій, вказівок щодо правильності приймання, розрахунків і визначення якості сільськогосподарської продукції, зокрема зерна і продуктів його переробки, бобових і олійних культур.

є) Державна інспекція по нагляду за технічним станом ма¬шин, обладнання та якістю пально-мастильних матеріалів (Держтехнагляд) - це структурний підрозділ центрального апарату Мі-ністерства аграрної політики України, основними завданнями якого є:

— забезпечення в межах наданих повноважень реалізації держа¬вної політики з питань нагляду за технічним станом машин та об¬ладнання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.

— здійснення через систему органів Держтехнагляду державно¬го технічного нагляду на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та громадянами за дотриманням правил техніч¬ної експлуатації та вибракування машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, посівних і збираль¬них машин) (надалі - машин), правил транспортування та збері¬гання нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового виробництва (наказ Міністерства аграрної політики України від 8 листопада 2000 р. № 222 «Про положення про структурні підрозділи Мінагрополітики України»),

2. Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України) належить до органів державного контро¬лю і нагляду за рахунок повноважень стосовно здійснення держав¬ного контролю за використанням та охороною земель. Обіг земель сільськогосподарського призначення перебуває під державним контролем. Пріоритетність земель сільськогосподарського призна¬чення визначається перш за все тим, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сіль¬ськогосподарського використання.

І, насамкінець, говорячи про такий важливий фактор сільсько¬господарського виробництва, як молоко та молочні продукти, варто зазначити, що відповідно до вимог Закону України від 24 червня 2004 p. № 1870-IV «Про молоко та молочні продукти» державний контроль і нагляд у сфері виробництва, переробки, реа¬лізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молоч¬них продуктів здійснюють:

— з питань додержання ветеринарно-санітарних вимог у про¬цесі утримання тварин, виробництва молока, молочної сирови¬ни, використання обладнання, тари, транспортних засобів, постійного контролю, нагляду з проведенням моніторингових досліджень за показниками їхньої безпеки, під час експорту та імпорту молочної продукції - державні установи ветеринарної медицини;

— з питань додержання санітарних норм і правил у процесі роз¬роблення технічних умов, технічних регламентів на молочну про¬дукцію, визначення показників її безпеки та здійснення періодич¬ного нагляду у процесі виробництва молочної продукції, а також за використанням обладнання, відходів вторинної сировини, тари, транспортних засобів - установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;

— з питань додержання виробником вимог нормативних доку¬ментів, технічних регламентів, пов'язаних з якістю продукції (крім ветеринарно-санітарних вимог), вимог періодичного державного метрологічного нагляду та вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів - органи виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Контрольні питання та завдання

1 Дайте визначення агропромислового комплексу та назвіть його складо¬ві - агропромислові галузі

2 Назвіть і охарактеризуйте заходи, що застосовуються щодо АПК - об'єкта адміністративно-правового регулювання

3 Назвіть і проаналізуйте фактори, наявність котрих суттєво впливає на державне регулювання у сфері АПК

4 Що таке тимчасове адміністративне регулювання цін? Які його види існують?

5 Які завдання виконує Аграрний фонд?

6 Перерахуйте документи, що складають нормативно-правову базу адміністративного-правового регулювання у сфері агропромислового комплексу

7 Наведіть класифікацію суб’єктів адміністративно-правового регулюван¬ня в агропромисловому комплексі України

8 Які повноваження центральних органів виконавчої влади спеціальної компетенції у сфері АПК?

9 Які повноваження урядових органів державного управління у складі Мі¬ністерства аграрної політики?

10 Вкажіть основні напрями державної політики у сфері забезпечення продовольчої безпеки України

11 Які органи і за рахунок яких повноважень здійснюють державний конт¬роль і нагляд в агропромисловому комплексі?

Теми рефератів

1 Вступ України до Світової організації торгівлі проблеми захисту вітчизняного товаровиробника

2 Продовольча безпека як складова національної безпеки України

3 Забезпечення належної соціальної інфраструктури села - важливий напрям державного регулювання АПК

Рекомендована література

Основна

1 Адмінісгративне  право  України   Академічний   курс    Підручник У2т-Т 2  Особлива частина / Ред колегія  В Б Авер'янов (голова) та ін-К   Юрид думка, 2005-С 182-195

2 Адміністративне право України Підручник / За заг ред С В Кь валова-Одеса Юридична література, 2003 - С 417-444

3 Адміністративне право України Підручник / Ю П Битяк, В М Гаращук, О В Дьяченко та ш , За ред Ю П Битяка - К Юрінком Інтер, 2005-С 327-338

4 Ведєрнікоб Ю А , Шкарупа В К Адміністративне право Украї¬ни Навчальний посібник- К Центр навчальної лігератури, 2005-С 225-226

5 Гіадун З С Адміністративне право України Навч посібник -Тернопіль Карт-бланш, 2004 - С 296-306

Додаткова

1 Беляева З С Крестьянское (фермерское) хозяйство изменения правового статуса // Государство и право - 2006 - № 6 - С 51-58

2 Горжеєва   Ю    Нормативно-правова   регламентація   державного

ветеринарно-санітарного контролю та нагляду // Юридична Україна.--2006.-№ 10.-С21-24.

3. Дапилииши Б., Лисецькші А. Аграрна політика: час визначатися // Урядовий кур'єр.- 2005.- 17 травня.- С. 13.

4. Козачок В. Державне регулювання в аграрному секторі // Адмініст¬ративне право в контексті європейського вибору України. Збірник нау¬кових праць.- К.: Міленіум, 2004.- С. 147-150.

5. Піддубник О. Юридичні повноваження Державної інспекції з охо¬рони прав на сорти рослин у здійсненні захисту прав інтелектуальної власності на сорти рослин // Підприємництво, господарство і право.-2006.-№ п.-с. 128-130.

6. Сафонов І. Правові проблеми державної підтримки сільськогоспо¬дарських виробників // Право України,- 2005.- № 6.- С. 54-57.

7. Скачкова Г. С. Особенности регулирования труда лиц, работаю¬щих по трудовому договору в крестьянском (фермерском) хозяйстве // Государство и право.- 2003.- № 2.- С. 38-45.

8. Чопенко В. Аграрные Бермуды // Зеркало недели.- 2006.- № 13.-С. 1,8.

9. Чопенко В. Уж третьи петухи пропели, аграрный сектор онемел ... // Зеркало недели.-2005.-№ 13.-С. 1,8.