Радник

---

М.В. Міхеєв

ОРГАНІЗАЦІЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ

ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КОМПОНЕНТУ: ПОРЯДОК ПЕРВИННОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ

НА ПОСАДИ ЦИВІЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ООН

ТА ЇХ ПРОСУВАННЯ ПО СЛУЖБІ

Аналізується один із механізмів організації кадрового забезпе­чення роботи цивільної поліції ООН, детально досліджується порядок призначення на посади в підрозділах цивільної поліції ООН працівників міліції України після їх прибуття для виконання міжнародної миро­творчої операції.

Ключові слова: миротворчі операції, кадрове забезпечення, міжнародна цивільна поліція ООН, призначення на посаду.

1.2pt; margin-right: .25pt; margin-bottom: .0001pt; margin-left: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; background: white;">Анализируется один из механизмов кадрового обеспечения работы гражданской полиции ООН, детально исследуется порядок назначения на должности в подразделениях гражданской полиции ООН после их при­бытия для выполнения международной миротворческой операции.

Ключевые слова: миротворческие операции, кадровое обеспечение, международная гражданская полиция ООН, назначение на должность.

The personnel provision system of the UN civilian police is analyzed. The procedure of the appointment to office of the militia officers of Ukraine in the units of the UN civilian police upon their arrival to carry out the in­ternational peacekeeping mission is researched in details.

Key words: peacekeeping operations, personnel provision, UN in­ternational civilian police, appointment to office.

Постановка проблеми. МВС України відряджає працівників міліції України для участі в міжнародних миротворчих операціях з 1994 р. Чисельність працівників ОВС України, які набули досвід участі в міжнародних миротворчих операціях, перейшла за тисячу осіб. Щорічно до ста працівників ОВС проходять службу в міжна­родних миротворчих операціях. Ефективність роботи працівників міліції України в миротворчих операціях, а відповідно і оцінка ре­зультатів роботи всього національного контингенту МВС України у конкретній миротворчій операції, залежить від адекватної розста­новки персоналу по посадах у підрозділах цивільної поліції конкре­тної миротворчої операції залежно від досвіду попередньої роботи в ОВС України та рівня підготовки. Таким чином, володіння знанням про порядок кадрового забезпечення правоохоронного компоненту миротворчих операцій дозволить ефективно використовувати миро­творчий персонал МВС України.

Стан дослідження. Питання кадрового забезпечення участі працівників міліції України в міжнародних миротворчих операціях досить часто ставали предметом обговорення на міжнародних науко­вих та практичних конференціях і симпозіумах [1]. Науковцями підго­товлено та захищено ряд дисертаційних досліджень з цієї проблемати­ки. Однак практиці та механізму кадрового забезпечення участі у між­народних миротворчих операціях МВС України приділено недоста­тньо уваги. Це питання, деякою мірою висвітлено у публікаціях таких учених, як О.О. Телічкін, В.О. Заросило, М.І. Ануфрієв, М.Н. Курко [2; 3]. Так, у монографії В.О. Заросила, ґрунтовно розглянуто проблеми адміністративно-правового забезпечення участі працівників органів внутрішніх справ України у міжнародних миротворчих операціях [4]. О.О. Телічкін розглядає організаційно-правові засади забезпечення роботи підрозділів міжнародної цивільної поліції [5].

Виклад основних положень. Сьогодні основним національним нормативним актом, що визначає основи участі працівників міліції України у миротворчих операціях, є закон України «Про участь Украї­ни в міжнародних миротворчих операціях», прийнятий Верховною Радою України 23 квітня 1999 р. (далі – Закон). У ньому визначено, що участь України в міжнародних миротворчих операціях здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту і персоналу, а також мате­ріально-технічних ресурсів та послуг у розпорядження організацій та їх відповідних органів, які визначаються рішеннями про проведення такої операції.

У миротворчих операціях залежно від типу міжнародної органі­зації, яка є ініціатором операції, адміністративно-правові засади робо­ти компоненти цивільної поліції, до якого, як правило, і відряджаються працівників органів внутрішніх справ України, відрізняються. МВС України бере участі у міжнародних миротворчих операціях під егідою різних міжнародних організацій. На сьогодні це - Організація Об’єд­наних Націй (ООН), Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Європейський Союз (ЄС). Але існує тенденція, помічена автором, з уніфікації адміністративно-правових механізмів кадрового забезпечення поліцейського компоненту миротворчих операцій різних міжнародних організацій. Насамперед, це пов’язано з тим, що ООН - перша з міжнародних організацій, а саме з 1989 р. коли в місії ООН в Намібії було розгорнуту чисельний контингент міжнародної цивільної поліції як компоненту миротворчих операцій [5, с 161], матеріалізува­ло проблему існування правоохоронного суб’єкта діяльності миротво­рчої операції і почала приділяти увагу значно раніше від інших регіо­нальних міжнародних організацій цьому компоненту. Тому досвідче­ний персонал, який вже брав участь у міжнародних миротворчих операціях ООН, що і на сьогодні найпотужніші та чисельні у складі персоналу, з часом національними урядами направляються до міжна­родних миротворчих операцій інших організацій (ЄС, ОБСЄ), керівни­цтво яких має за мету використати позитивний досвід ООН. Дійсно, і працівники ОВС України найчастіше відряджалися для участі в між­народних миротворчих операціях ООН. Так, станом на 2003 р. до трьох миротворчих операції ООН було направлено 195 працівників органів внутрішніх справ України, до трьох миротворчих операцій ОБСЄ - 7, до однієї миротворчої операції ЄС - 5 осіб. Станом на 1 січня 2010 р. у миротворчих операціях ООН задіяно - 64, миротвор­чій операції ЄС - 5, миротворчій операції ОБСЄ - 1 працівник міліції України. Враховуючи таке представництво, доцільно зупинитися при розгляді адміністративно-правового механізму призначення працівни­ків міліції України на посади до міжнародних миротворчих операцій саме під егідою ООН.

Провідним суб’єктом правоохоронної діяльності місії Організа­ції Об’єднаних Націй з підтримання миру є, як правило, цивільна полі­ція ООН, яку О.О. Телічкін визначає як поліцейське моніторингове формування, що створюється та фінансується ООН і до складу якого входять направлені своїми національними урядами чинні або звільнені на пенсію працівники поліції [4].

У міжнародних миротворчих операціях компонент цивільної поліції може виконувати завдання щодо моніторингу діяльності поліції країни перебування, реформування місцевих правоохоронних органів та професійної підготовки їх персоналу, забезпечення правопорядку тощо. Основні структурні елементи цивільної поліції ООН можуть бути згруповані в оперативний та адміністративний блоки. Саме адмі­ністративний блок включає в себе структури з адміністративного, ти­лового і кадрового забезпечення, які ми будемо надалі розглядати.

Кадрове забезпечення цивільної поліції ООН визначається в ро­боті з персоналом підрозділів міжнародної цивільної поліції в формі відбору, підготовки, розподілу і призначення кадрів, діяльності зі змі­цнення дисципліни, забезпечення безпеки особового складу цивільної поліції ООН. Порядок проходження служби працівників цивільної по­ліції ООН регламентуються, як правило, Постійно діючою інструкцією з адміністративних питань (Standard Administrative Procedure). В окре­мих місіях призначення на посаду, переміщення та просування по службі працівників цивільної поліції ООН регламентується Постійно діючою інструкцією (далі – ПДІ). Так, у місії ООН в Косово питання призначення на посаду регламентувалися розділом 5.3 ПДІ [6]. А, на­приклад, у миротворчий операції ООН у Боснії і Герцеговині призна­чення на посаду, продовження терміну служби і репатріації на батькі­вщину регламентувалися розділом 7.0 ПДІ [7].

Розглянемо на прикладі місії ООН в Косово питання призначен­ня на посаду. Так, після прибуття до місії поліцейські спостерігачі проходили процедури ідентифікації особистості, отримання службових посвідчень працівників цивільної поліції ООН та формального оформ­лення документів зі страхування на випадок загибелі чи отримання поранення під час професійної діяльності в миротворчій операції, отримання посвідчення водія на керування службовим транспортом ООН тощо. Надалі до масового розгорнення цивільної поліції ООН, як правоохоронної компоненти міжнародних миротворчих операції, яке відбулося наприкінці 1990-х рр., поліцейські спостерігачі складали іспити на відповідність вимогам до персоналу цивільної поліції миро­творчої операції, прибувши до місії. З початком 2000-х рр. за бажан­ням національного уряду та з метою економії коштів ООН на репатрі­ацію працівників, які не склали іспитів та не відповідають критеріям ООН, але всупереч вимогам ООН були направлені національним уря­дом до миротворчої операції, тому відбір кандидатів на посади полі­цейських спостерігачів може проводитися виїзними відбірними комісіями, що формуються, як правило, з представника Департаменту опера­цій з підтримання миру Секретаріату ООН і декількох працівників ка­дрового апарату головного штабу зацікавленої миротворчої операції.

Особи, які склали іспити успішно, направляються для прохо­дження первинної підготовки, яка ставить за мету вивчення поточної воєнно-політичної обстановки в зоні відповідальності миротворчої операції; основних нормативних документів цивільної поліції [8].

Якщо група працівників міліції України, що прибула для роботи в ООН, вже пройшла тестування відповідно до критеріїв миротворчої операції в Україні. виїзною комісією Департаменту миротворчих опе­рацій ООН, то розпочиналася первинна підготовка ООН (як правило, до 5 днів), яка складалася із курсу лекцій про особливості діяльності цивільної поліції миротворчої операції до якої працівники отримали призначення. По закінченню первинної підготовки проводився розпо­діл по територіальних управліннях цивільної поліції і призначення на посади. Працівники міліції України розподілялися за територіальними управліннями цивільної поліції ООН відповідно до плану управління кадрів і за узгодженням з начальником головного штабу цивільної по­ліції ООН миротворчої операції. Розподіл за районним відді­лом/станцією здійснювався командиром територіального управлін­ня/регіону відповідно до плану начальника відділу кадрів штабу тери­торіального управління/регіону.

Кадровим апаратом цивільної поліції ООН при первинному розподілі новоприбулої групи працівників міліції, як зазначали наші науковці [2], враховувалися головним чином такі фактори: потреба миротворчої операції в окремих спеціалістах правоохоронної сфери; рівень професійної підготовки і досвід роботи новоприбулого спосте­рігача цивільної поліції ООН, в тому числі попередній досвід участі в миротворчих операціях; кількість спостерігачів тої ж національності, які вже проходять службу в цьому підрозділі/територіальному управлінні (принцип дотримання національного балансу); рекомендація керівників структурних підрозділів; рекомендація командира національного контин­генту; наявність спеціальної підготовки/ліцензії на вид правоохоронної діяльності у новоприбулого працівника (наприклад, поліцейські експерти-криміналісти) для миротворчих операцій з примушенням до миру (за кла­сифікацією В.О. Заросило [4, с 55 ]), якщо цивільна поліція ООН наділена виконавчими правами поліції (так звані правозастосовчі).

У миротворчих операціях інтенсивного типу (за класифікацією С.О. Акулова [9]), до яких належать майже усі миротворчі операції, в яких є компонент цивільної поліції, кадрові апарати цивільної поліції ООН при первинному призначенні на посади керувалися, якщо мож­ливо, принципом попарного розподілу за підрозділами спостерігачів однієї національності з метою легшого подолання новоприбулими проблем адаптації до нових умов та місця роботи.

Нормативними документами миротворчих операцій, як правило, визначено, що перший місяць роботи у миротворчій операції праців­ники цивільної поліції проходять службу на рядовій посаді поліцейсь­кого спостерігача. На введенні цього принципу до кадрового забезпе­чення цивільної поліції ООН слід помітити вплив англо-саксонського, або американського принципу кадрового забезпечення роботи поліції, відповідно до якого незалежно від рівня освіти первинною посадою в поліції має бути посада костебеля поліції, наприклад у Великобританії, чи патрульного поліцейського офіцеру в США [10]. Винятки в цивіль­ній поліції ООН допускаються лише для осіб, які мають досвід попе­редньої служби в миротворчих операціях на посадах цивільної поліції ООН від старшої до вищої керівної ланки.

Первинний розподіл новоприбулої групи персоналу цивільної поліції за підрозділами здійснюється, як правило, шляхом консультації кадрового апарату місії з командиром контингенту, хоча його думка може бути і проігнорована за умов оперативної необхідності миротво­рчої операції. Функціональні обов’язки командиру миротворчого пер­соналу МВС України підлягають уточнення саме з огляду на його вплив на розподіл, призначення та переміщення по службі членів ми­ротворчого персоналу МВС України.

Протягом усього терміну відрядження до цивільної поліції ООН працівники проходять службу в одному і тому же територіальному управлінні, а частіше підрозділі. Проте особа має право на просування у посаді та переведення до іншого підрозділу. Всі переміщення у ме­жах одного територіального управління / регіону цивільної поліції здійснюються за наказом командира цього управління. Про всі пере­міщення по службі працівника оповіщають письмово. Як правило, пе­реведення по територіальних управліннях/регіонах не бажане, щопра­вда воно пов’язане з підтриманням принципу національного балансу та принципу балансу сил й адекватності присутності цивільної поліції ООН у територіальних управліннях, за винятком рішення центрально­го керівництва цивільної поліції про масове переміщення сил та засо­бів, коли бажання працівників залишитися ігнорується. Переведення до іншого територіального управління / регіону має бути узгоджене з командиром обох територіальних управлінь/регіонів і командиром національного контингенту. Переведення поліцейського спостерігача з одного територіального управління / регіону до іншого здійснюється начальником відділу кадрів головного штабу цивільної поліції миро­творчої операції за санкцією начальника головного штабу цивільної поліції. З метою стимулювання просування по службі працівників ци­вільної поліції інформування про вакансії, що відкриваються для при­значення, кадрові апарати мають інформувати працівників адміністра­тивним оповіщенням [11]. На нашу думку, командир національного контингенту мав би стежити за вакансіями, що відкриваються, та вчас­но подавати пропозиції з числа представників України для ефективно­го просування по службі на керівні посади цивільної поліції представ­ників миротворчого персоналу України.

Таким чином, розуміння механізмів роботи описаної вище сис­теми кадрового забезпечення цивільної поліції ООН є важливим еле­ментом для просування по службі у підрозділах цивільної поліції пра­цівників міліції України, направлених для участі у міжнародних миро­творчих операціях.

Висновки. Відзначимо, що ця система призначення на посади цивільної поліції ООН не позбавлена низки недоліків, одним з яких є те, що найбільш поширені миротворчі операції з підтримання миру без правоохоронного або правозастосовного мандату на території операції, маючи певну специфіку, не відповідають правоохоронній спеціалізації на батьківщині працівника міліції України, відрядженого до миротвор­чої операції. У зв’язку з тим, що, як правило, термін служби у підроз­ділах цивільної поліції миротворчих операцій регламентними докуме­нтами ООН суворо обмежений роком, що викликає чисельні ротації персоналу та унеможливлює кадрові апарати миротворчих операцій якісно вести облік попереднього досвіду участі в операціях на користь миру. Лише командир національного контингенту або персональна обізнаність управлінців керівної ланки миротворчої операції про якості новопризначеного кандидата дозволяє ефективно використати попере­дній досвід участі в миротворчих операціях при первинному призна­ченні на посади. Хоча офіційно призначення на керівні посади декла­рується і здійснюється, переважно, на конкурсній основі, нема системи завчасного сповіщення особового складу цивільної поліції та групи національного контингенту, відряджається до миротворчої операції, про наявність вакансій та умови конкурсу з їх заміщення. Значний вплив на розподіл та первинне призначення на посади у підрозділах цивільної поліції ООН має командир національного контингенту, хоч саме призначення винятково у компетенції відділів кадрів цивільної поліції миротворчої операції. У зв’язку із цим до функціональних обов’язків командира національного контингенту миротворчого пер­соналу МВС важливо включити положення, відповідно до якого він мав би приділяти цій роботі особливу увагу, повинен обов’язково по­передньо узгоджувати з МВС України стратегію його дій з розподілу та призначення новоприбулої групи працівників міліції України до міжнародної миротворчої операції.

––––––––––

1.Див., наприклад: Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Ч. I. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 276 с.

2.Ануфриев Н. И. Деятельность гражданской полиции на территории бывшей Югославиию / Н. Ануфриев, Л.Ф. Шестопалова, Г.А. Свислоцкий, А.А. Теличкин. – К.: Пресса Украины. 1999. – 192 с.

3.Курко М.Н. Підготовка персоналу для участі у міжнародних миро­творчих операціях / М.Н. Курко // Вісник національного університету внутрі­шніх справ. – 2002. – № 20. – С. 25–29.

4.Заросило В.О. Адміністартивно-правовий механізм забезпечення участі працівників органів внутрішніх справ України в міжнародних миротво­рчих операціях: монографія / В.О. Заросило. – Черкаси: видавець Беденко В.П., 2009. – 414 с.

5.Теличкин А.А. Управление гражданской полицией ООН: моногра­фия / под общ. ред. А.М. Бандурки. – Х.: Нац. ун-т внутр. дел, 2003.

6.Policy and Procedures Manual. UNMIK HQ. – Pristina. – November, 2000.

7.Standard Administrative Procedures. /Revision/ Sarajevo: United Nations Mission in Bosnia and Herzegovina. International Police Task Force, 2001.

8.Induction Training Manual Vol. 1-6. Sarajevo. United Nations Mission in Bosnia and Herzegovina. International Police Task Force, 1998.

9.Акулов С.О. Сили та засоби в міжнародних миротворчих опера­ціях: політологічний аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ. наук / С.О. Акулов. – К.: Національний інститут стратегічних дослі­джень, 2004. – 20 с.

10.Sampson F. Blackstone’s Police Manual. General Police Duties 1999. London, Blackstone, 1999. – 217 р.

11.Job description: The Positions to be Appointed to in UNMIK. Interoffice Memorandum. UNMIK. – Pristina, 2001.

< Попередня   Наступна >