Радник

---

Про джерела вивчення державного ладу і права на Буковині у складі Австрії (1774-1918 рр.)

М. Никифорак©

Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, 58012, Чернівці, Україна. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

 

 

 

 

Про джерела конституційного, цивільного, цивільно-процесуального, кримі­нального і кримінально-процесуального права, що діяли на Буковині в досліджуваний історичний період, уже було опубліковано кілька наших статей. [6, 7, 8]. Однак поняття джерел вивчення (пізнання) права не зводиться до право­вих пам’яток, передусім законів, а охоплює й інші різноманітні матеріали – архівні документи, мемуари, дані статистики і періодики [11, с.18-23, 13].

Саме про ці джерела йдеться у статті.

Виняткове значення для дослідження проблеми мають документи, які зберігаються у фондах державного архіву Чернівецької області [3].

Під час вивчення питань про основні етапи розвитку а

дміністративних установ краю у 1775-1918 рр. великий інтерес викликають справи фондів “Галицьке намісництво (у справах Буковини)” [ф. 1026], “Австрійська військова адміністрація” [ф. 29], “Буковинська окружна управа” [ф. 1], Буковинська крайова управа [ф. 3], фонди Вижницької, Заставнівської, Кіцманської, Сторо­жинецької та Чернівецької повітових управ [відповідно ф. 880, 7, 8, 1029, 4].

Загалом це майже 72 тис. справ. У них містяться імператорські укази, дирек­тивні розпорядження Придворної військової ради, Галицького намісництва про державно-правовий статус Буковини та організацію адміністративних установ; про зміни адміністративно-територіального устрою; описи державного кордону Буковини, матеріали про оподаткування населення та організацію податкових служб, про створення регулярних військ на Буковині і проведення рекрутських наборів; звіти військової адміністрації, окружної та крайової управ Буковини про основні напрямки своєї діяльності, їх листування з центральними урядовими установами; дані про керівний склад державних установ краю (у тому числі крайових президентів); списки службовців; циркуляри про порядок ведення діловодства. Значний інтерес викликають інформації про проведення на Буковині виборів до австрійського парламенту та крайового сейму, про діяльність буковинських парламентарів. Багато справ містять матеріали про діяльність громадських управ, про заснування, правовий статус і діяльність різноманітних громадських об’єднань.

Аналіз розвитку крайового самоврядування на Буковині неможливий без вивчення справ за 1861-1918 рр. з фонду “Виконавчий комітет Буковинського сейму” [ф. 2]. Тут містяться документи, що визначали структуру, функції і компетенцію виконавчого комітету сейму (українська назва того часу – Крайовий виділ), його звіти, пропозиції сеймові з шкільних, санітарних, будівельних, сільськогосподарських, фінансових та інших питань. Є у справах фонду чимало матеріалів про організацію та діяльність самого сейму, його склад, сеймові вибори, форми роботи сеймових депутатів з виборцями.

Одним із наймісткіших в архіві є фонд “Чернівецький міський магістрат” [ф. 39], справи якого охоплюють період з 1793 по 1918 рік. У численних директивних вказівках центральних віденських установ, окружної та крайової управ, протоколах засідань магістрату та громадської ради Чернівців зосереджено цікаві матеріали про основні етапи історії Чернівецького магістрату, про його компетенцію та практичну діяльність, про вибори бургомістрів, радників та громадської ради. Привертають увагу алфавітні покажчики жителів міста, книги перепису населення, списки рекрутів, переліки державних та військових установ.

Матеріали про розвиток судоустрою та порядок судочинства на Буковині містяться у фонді “Крайовий суд Буковини” [ф. 115] та 6 фондах повітових судів.

Тут зосереджені звіти крайового та повітових судів, акти перевірки їхньої діяльності; розпорядження, інструкції, оголошення, повідомлення, листування з приводу порядку ведення судової документації; штатні розклади роботи судових службовців; списки особового складу судів і присяжних засідателів; інформації про заміщення вакантних посад суддів, адвокатів та нотаріусів, справи про дисциплінарні покарання суддів, адвокатів і нотаріусів.

Уявлення про організацію роботи прокуратури на Буковині дають матеріали фонду “Чернівецька крайова прокуратура” [ф. 131]. Заслуговують на особливу увагу річні звіти прокуратур, звинувачувальні акти і доповідні записки про склади злочинів засуджених, облікові картки засуджених.

Цікаві документи фонду “Крайова фінансова прокуратура” [ф. 271]. Передусім велика група справ стосується стягування податків, встановлення боргів. У багатьох справах йдеться про захист інтересів державних відомств, православного релігійного фонду в земельних та інших майнових конфліктах із сільськими громадами та окремими громадянами. Часто ці справи торкаються вимог виплати компенсації за ушкодження внаслідок нещасних випадків. Предметом обстеження з боку фінансової прокуратури був порядок управління і використання коштів із благодійних фондів. У воєнний час виявлено найбільше справ про конфіскацію майна дезертирів, засуджених за “шпигунство і сприяння російським військам”.

У фонді “Дирекція поліції” [ф. 10], що діяла на Буковині з 1853 р., варті уваги циркуляри Вищого поліцейського управління у Відні, річні звіти про діяльність Дирекції поліції, інформації про поліцейські пости; патрулі, порядок їхнього розміщення; послужні листи службовців поліції.

Іншу групу джерел до вивчення державного ладу і права становлять опубліковані документи. Найбільше місце серед них належить багатотомним стенографічним протоколам Буковинського сейму та австрійської державної ради [26, 27]. Викликають інтерес опубліковані джерела про діяльність Чернівецького магістрату [17, 31, 32].

Окремі аспекти досліджуваної проблеми розкриваються в документах, поміщених у збірниках, опублікованих у радянський час [1, 9, 12, 16]. Цікавий збірник, що містить документи про революційні події на Буковині у 1848-1849 рр., опублікував у 1983 р. у Мюнхені Р.Вагнер [29].

Чимало цінної інформації для дослідження міститься в довідковій літературі. Це довідники про персональний склад основних органів крайового та повітового управління за 1897-1917 рр. [23] та “Провінційні покажчики герцогства Буковини” за 1870-1914 рр., які друкувалися здебільшого у щорічних календарях (наприклад, “Haus – Kalender”) [24]. Близький до них за змістом “Покажчик Буковинського фінансового управління”, опублікований у 1902 р. Цікаві дані містяться у довіднику про “Ранги та доходи чиновників Чернівців” [25]. Починаючи з 1855 р., в Австрії виходили щорічні покажчики адвокатів і нотарів, що містили інформацію про склад адвокатських та нотаріальних палат, їхні керівні органи, кількість адвокатів у різних повітах Буковини [28].

Важлива інформація з досліджуваної теми міститься у довіднику “Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском Советском социалистическом государстве”, що вийшов з друку у видавництві Львівського університету в 1955 р.

Суттєве значення для вивчення адміністративно-територіального устрою, діяльності представницьких, урядових та правоохоронних органів мають матеріали статистики, як загальноавстрійської, так і крайової [19-22]. Статистичні дані дають змогу детальніше проаналізувати розвиток податкової справи, динаміку виборчих кампаній, рівень злочинності, ефективність діяльності судів.

Окремі відомості з історії державного ладу на Буковині можна почерпнути з мемуарів. Їх, на жаль, небагато. На особливу увагу заслуговують збірники виступів депутата австрійського парламенту та Буковинського сейму, одного з найвідоміших українських політичних діячів Буковини Миколи Василька [2, 30]. Важливі повідомлення містяться у спогадах С.Смаль-Стоцького [14, 15], О.Поповича [10], Т.Галіпа [3]. До цього кола джерел можна віднести й книгу спогадів колишнього начальника буковинської жандармерії Е.Фішера [18].

Важливим джерелом для вивчення означеної проблеми є матеріали тогочасної періодичної преси. За даними О. Добржанського, напередодні 1914 р. на Буковині виходило 63 періодичні видання (28 з них – політичних, а за мовою: німецьких – 42, українських – 12, румунських – 8, польських – 1) [4? C/ 54]. Особливе значення мають матеріали урядових газет “Algemeines Landesgesetz und Regierungsblatt fur das Herzogthum Bukowina”, “Gesetz – und Verordnungsblatt fur das Herzogtum Bukowina”, “Landesgesetz – und Regierungsblatt fur das Herzogthum Bukowina”, “Bukowina”, “Czernowitzer Zeitung”. Цінна інформація стосовно діяльності розглядуваних питань міститься в українських газетах – “Буковині”, “Новій Буковині”, “Народному голосі”, “Народній справі”, “Буковинских ведомостях”, “Народной раде”, в румунській газеті “Bucovina” та польській – “Gazeta polska”.

Навіть наведений короткий огляд джерел до історії державного ладу і права на Буковині (крім нормативно-правових актів) свідчить про їх масштабність і різноманітність. Більшість архівних матеріалів, переважно німецькомовних, багатотомні німецькомовні зібрання протоколів сесій буковинського сейму, матеріали різномовної преси ще чекають на своїх дослідників. Назрів час для публікації українською мовою найважливіших загальноавстрійських та крайових законів, за якими жила тривалий час Буковина (підвалини цієї роботи були закладені ще С.Смаль-Стоцьким, який здійснив український переклад “Підручника для громадської управи в воєводстві Буковині для ужитку членів ради громадської і громадських секретарів”, виданого у 1904 р.). Не менше заслуговують на видання українською мовою зібрання виступів у сеймі, державній раді та делегаціях М.Василька. Повчальною для сучасних депутатів обласної та міської рад була б публікація хоч окремих матеріалів із зібрання стенографічних протоколів сесій Буковинського сейму (та чому б не відродити й саму практику публікацій таких протоколів?!).

––––––––––––––––––––

1. Боротьба трудящих Північної Буковини проти соціального і національного гноблення у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Зб. док. і матер. – Ужгород: Карпати, 1979.

2. Василько Н. Справоздание посла Николая рыцаря Василька о его деятельности в державной думе и краевом сейме в роках 1898 и до конца 1900 / Пер. с нем. Е.Маковиевич. – Черновцы, 1952.

3. Галіп Т. З моїх споминів // Буковинський журнал. – 1994. – Ч. 1-4.

4. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Чернівці: Золоті литаври, 1999.

5. Ляпунов Ю., Никирса М. Документальна скарбниця Буковини (до 90-річчя створення архіву). – Чернівці, 1998.

6. Никифорак М.В. До питання про джерела державного права на Буковині у 1775-1918 рр. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 75: Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 2000.

7. Никифорак М.В. З історії кодифікації австрійського цивільного та цивільно-процесуального права // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 82: Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 2000.

8. Никифорак М.В. Джерела кримінального та кримінально-процесуального права на Буковині у 1975-1918 рр. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 91: Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 2000.

9. Під колоніальним гнітом. Північна Буковина в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Док. і матер. – Ужгород: Карпати, 1986.

10. Попович О. Відродження Буковини. – Львів: Червона калина, 1933.

11. Рогачевский А.Л. О публикации источников по истории государства и права // Правоведение. – 1999. – №2. – С. 18-23.

12. Селянський рух на Буковині в 40-х роках ХІХ ст. – К.: Політвидав України, 1949.

13. Скакун О. Джерельна база наукових досліджень з історії політичних і правових вчень та інтерпретація політико-правового вчення // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – №3.

14. Смаль-Стоцький С. Моя політика. – Чернівці, 1913.

15. Смаль-Стоцький С. Моя сповідь // Діло. – 1913. – 27 лютого.

16. Споконвічна українська земля. Історичні зв’язки Північної Буковини з Росією і Наддніпрянською Україною: Док. і матер. – Ужгород: Карпати, 1990.

17. Gemeinderaths – und Magistrats – Handbuch – Czernowitz, 1895.

18. Fischer E. Krieg ohne Heer. Meine Verteitigung der Bukowina gegen die Russen. – Wien, 1935.

19. Mitteilungen der Statistischen Landesamtes des Herzogtums Bukowina. Heft I-XVII. – Czernowitz, 1892-1913.

20. Ősterrtichische Justizstatistik. Ein Handbuch fűr die Justizverwaltung. Erstes Jahrgang. 1910. – Wien, 1913.

21. Osterreichische Stadtebuch. Statistische Berichte von großeren osterreichischen Stadten. Bd. I-XI. – Wien, 1886-1906.

22. Oesterreichisches statistischen Handbuch fűr die in Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander. XXXI Jahrgang. 1912. – Wien, 1913.

23. Personalsland des Herzogthums Bukowina. 1897-1917.

24. Provinzial – Schematismus fur das Herzogthums Bukowina. 1870-1914.

25. Rang-Klassen und Bezuge der Beamten der Landeshauptstadt Czernowitz. – Czernowitz, 1869.

26. Stenographische Protokolle des Bukowinaer Landtages. 1863-1913.

27. Stenographische Protokolle uber die Sitzungen des Hauses der Abgeordneten. 1898-1914.

28. Verzeichnis der Advokaten, Notare und Verteidiger in Strafsahen in Oesterreich. –Wien, 1855.

29. Wagner R. Die Revolutionsjahre 1848/49 in Konigreich Galizien – Lodomerien (einschlißlich Bukowina). Dokumente aus osterreichischer Zeit. – Munchen, 1983.

30. Wassilko N. Rechenschaftsbericht uber seine Thatigkeit im Reichsrathe und Landtage 1898-1900. – Czernowitz, 1901.

31. Verwaltungsbericht der Landeshauptstadt Czernowitz fur das Jahr 1887. – Czernowitz: Verlag der Stadtmagistrates, 1889.

32. Verwaltungsbericht der Landeshauptstadt Czernowitz fur das Jahr 1891/1894. – Czernowitz, 1987.

 

© Никифорак М., 2001

< Попередня   Наступна >