3.1. Поняття цивільних правовідносин

Ю. О. Заіка Цивільне право. Навчальний посібник. Київ, видавництво "Істина" 2005

Цивільне право, як і будь яка галузь права, впливає на волю людей, належним чином спрямовує їх поведінку. Держава видає правові норми і таким чином надає правової форми відносинам, що існують в суспільстві (майнові, особисті немай-нові, сімейні, спадкові тощо).

Цивільні правовідносини — це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, пов'язані із інтелектуальною власністю та особисті немайнові відносини, учасники яких є носіями цивільних прав та обов'язків.

Наприклад,

укладаючи договір купівлі-продажу, продавець і покупець водночас виступають і учасниками відносин, які регулюються нормами цивільного права. Так, відповідні статті ЦК покладають на продавця обов'язок передати товар, а на покупця — оплатити його.

Цивільне правовідношення має свою структуру. В ньому традиційно розрізняють такі елементи:

1) суб'єкт;

2) об'єкт;

3) зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки.

3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин

Правовідносини існують між особами. В цивільних правовідносинах беруть участь як мінімум два суб'єкти. Суб'єктом права називається носій прав і обов'язків. Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії;

а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства); б) юридичні особи (підприємства, установи, організації); в) держава Україна; г) Автономна Республіка Крим;

д) територіальні громади; є) іноземні держави; ж) інші суб'єкти публічного права (ст. 2 ЦК).

Можливість особи стати учасником цивільного правовідношення називається правосуб'єктністю. Складовими право-суб'єктності є правоздатність та дієздатність. Якщо під правоздатністю розуміють здатність особи набувати цивільні права та обов'язки, то під дієздатністю — здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов'язки. Деякі вчені включають в склад правосуб'єктності, крім правоздатності і дієздатності, ще й такі елементи:

деліктоздатність (здатність відповідати за заподіяну шкоду);

трансдієздатність (можливість делегувати частину своїх повноважень представнику або виступити представником іншого суб'єкта);

тестаментоздатність (можливість скласти заповіт).

3.3. Об'єкти цивільних правовідносин

Під об'єктом цивільного правовідношення розуміють все те, з приводу чого виникають відповідні правовідносини. Безоб'єктних цивільних відносин не існує. Об'єктами цивільних правовідносин можуть виступати:

а) речі;

б) дії (в тому числі послуги);

в) результати інтелектуальної творчості;

г) особисті немайнові блага;

д) інформація тощо.

< Попередня Наступна >

Радник