4. Правочин недієздатної особи

Зорислава Ромовська Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник,- К.: Атіка, 2005.- 560 с.

Фізична особа, яка визнана судом недієздатною, повністю затуляється юридичною постаттю опікуна, і закон не надає їй навіть права на найдрібніший правочин.

При цьому не береться до уваги, що серед недієздатних є дебіли, які володіють мінімальним обсягом свідомості та волі. Вони, зокрема, приймають дарунки, усвідомлюючи значення дії дару-вальника. Тому суперечність між законом та умовами реального життя у даній ситуації є очевидною.

tom: .0001pt; margin-left: 4.55pt; text-align: justify; text-indent: 14.65pt; line-height: 12.0pt; mso-line-height-rule: exactly; background: white;">У стані ремісії ті, що визнані недієздатними через душевну хворобу, ведуть себе як психічно здорові, вони, хай лише на якийсь час, та все ж розуміють значення своїх дій і можуть керувати ними.

Цивільний кодекс 1963 р. кожен правочин недієздатної особи вважав недійсним. Ставлення до таких правочинів у Цивільному кодексі України змінено. Поряд із збереженням загального правила про недійсність такого правочину опікунові надано право схвалити побутовий договір, що його уклав недієздатний. Адже було б неправильно трактувати недійсним договір, за яким недієздатний купив буханець хліба чи інші продукти харчування.

Дещо іншим є ставлення до договорів, які потребують нотаріального посвідчення. Якщо, наприклад, недієздатний прийняв у дарунок будинок без згоди опікуна, то за позовом опікуна суд може узаконити цей договір, адже він не суперечить інтересам підопічного.

Модель правочину Модель правочину, вчиненого недієздат-

ною особою, така:

1) однією із сторін або навіть обома сторонами є недієздатні особи;

2) вина дієздатної сторони не має правового значення.

378

< Попередня Наступна >

Радник