§ 2 Звернення стягнення на рухоме майно

Виконавче впровадження в Україні. Актуальні питання. Київ - 2004, Центр комерційного права.

Слід відзначити, що залежно від того, з яким майном маємо справу, рухомим чи нерухомим, різними будуть і проблеми, пов'язані з його виявленням та зверненням на нього стягнення. Стаття 181 Цивільного кодексу України (ЦКУ) від 16.01.2003 р. № 435-IV містить легальні поняття нерухомих та рухомих речей.

1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (наприклад, будинки, квартири, гаражі, склади, виробничі споруди). Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації;

2. Рухомими речами є речі, які можна вільно пе

реміщувати у просторі (наприклад, побутова техніка, автомобілі, одяг).

Особливості звернення стягнення на рухоме майно полягають у тому, що воно, як правило, ніде не зареєстроване. Це ускладнює роботу державного виконавця для його виявлення. На практиці воно виявляється шляхом виходу за місцем проживання (якщо боржником є фізична особа) або місцем знаходження (якщо боржником є юридична особа) з метою перевірки майнового стану боржника.

Перша перешкода, яка постає на шляху державного виконавця, – це зачинені двері. З огляду на те, що візит останнього для боржника не є бажаним, а ПРО ЦЕ ТРЕБА ПАМ'ЯТАТИ ЗАВЖДИ, можливо натрапити на протидію. Остання може бути виражена як у "тихому протесті" – двері залишаться замкненими, так і в активних діях, аж до застосування фізичного насильства.

ПОРАДА. Треба забезпечити особисту безпеку та безпеку осіб, які беруть участь у проведенні виконавчих дій. Робити це необхідно ще до початку таких дій. При цьому важливо враховувати різні чинники, які визначають складності виконання конкретного рішення, наприклад, велика сума боргу; боржник притягався до кримінальної відповідальності, криміногенний район тощо.

ВРАХУЙТЕ. Відповідно до змін, які було внесено в ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець має право безперешкодного входження в приміщення боржника, або в приміщення, де знаходиться майно, що йому належить. Раніше державний виконавець мав право "входження". Різниця, без сумніву, є, але на практиці зміна цієї норми закону не завжди є дієвою. Пов'язано це з тим, що відповідно до статті 30 Конституції України кожному громадянину гарантована недоторканість житла: не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, установлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Таким чином, державний виконавець отримує змогу ввійти до житлового приміщення боржника, як правило, лише за згоди останнього. Для примусового ж входження необхідне вмотивоване рішення суду. Хоча можна припустити, що коли державний виконавець виконує рішення суду, наприклад, про стягнення суми заборгованості, він уже має таке вмотивоване рішення.

УВАГА. Під час проведення перевірки майнового стану боржника для здійснення опису майна, або складання акту про відсутність майна у боржника необхідно залучати понятих. Порядок залучення понятих до провадження виконавчих дій врегульовано ст. 16 ЗУ "Про виконавче провадження". При цьому будь-які виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих, але є випадки коли їх присутність є обов'язковою.

< Попередня Наступна >

Радник