Радник

---

 

 

Гаррi Вудуд, арбiтражний керуючий

РЕЄСТР ВИМОГ КРЕДИТОРІВ — КIСТЯК СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

 

 

 

 

 

 

Нижченаведенi мiркування щодо реєстру вимог креди-торiв, щодо його важливостi у процесi банкрутства, сутi, форми, порядку складання, тонкощiв та нюансiв рекомен­дуємо читати у такому порядку: пункт 1 прочитати макси­мально уважно всiм читачам, погодитися чи не погодитися з викладеним - це вже особиста справа кожного. У разi, ко­ли Ви загалом погоджуєтеся зi змiстом пункту 1, тодi чи­тайте пункт 2. У противному випадку: а) якщо Ви практику­ючий арбiтражний керуючий, зразу переходьте до пункту 3; б) якщо Ви цiкавитеся проблемами банкрутства як “сто­рона у справi про банкрутство”, переходьте до читання пункту 4 (вiдповiдний пiдпункт).

Попереднi мiркування

style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; background: white;">Для повного, всебiчного розумiння важливостi реєстру вимог кредиторiв (надалi Реєстр) у цiлiснiй системi судової процедури вiдновлення платоспроможностi боржника, впливу на подальшi дiї учасникiв справи про банкрутство, на “життєздатнiсть” пiдприємства-боржника у майбутньо­му необхiдно нагадати декiлька очевидних фактiв.

По-перше, суттю Закону України “Про вiдновлення пла-тоспроможностi боржника або визнання його банкрутом” (надалi  Закон)  є,   передусiм,   вiдновлення   платоспромож-ностi   пiдприємства-боржника,   розв’язання   через   судовi процедури його, у першу чергу, фiнансових проблем, “а та    -кож задоволення в повному обсязi або частково вимог кре -диторiв шляхом кредитування, реструктуризацiї пiдпри      -ємства, боргiв i капiталу та (або) змiну органiзацiйно-правової та виробничої структури боржника” (абзац 12 статтi 1 Закону). Тобто, головне - вiдновити платоспроможнiсть пiдприємства, “а також” (пiдкреслює, що це - другорядне завдання: по можливостi, якщо вдасться, в якiсь мiрi тощо) - задовольнити кредиторськi вимоги. З сутi Закону випли­ває пiдпорядкованiсть Реєстру головнiй задачi – вiдновлен-ню платоспроможностi боржника.

По-друге, не iснує Реєстру без справи про банкрутство, тобто Реєстр є певним судовим документом на певнiй стадiї судового провадження у справi про банкрутство. Нага­даємо, що провадження у справi про банкрутство у бiльшостi випадкiв проходить три “ключовi точки”, а саме:

• порушення провадження у справi про банкрутство;

• винесення ухвали про санацiю боржника або прийнят­тя постанови про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

• припинення провадження у справi про банкрутство.

Вiдповiдно, Законом передбаченi й судовi процеду­ри – розпорядження майном боржника, санацiя борж­ника або лiквiдацiя банкрута. Про процедуру мирової угоди – окрема розмова. Очевидно, що вибiр процеду­ри санацiї або лiквiдацiї повнiстю зумовлюється ходом провадження у справi на стадiї процедури розпоряд­ження майном боржника.

У свою чергу, процедура розпорядження майном мiстить п’ять вузлових моментiв:

• пiдготовче засiдання (визначення процесуальних строкiв у справi);

• оголошення в офiцiйному друкованому органi;

• складання та затвердження Реєстру (попереднє засiдання);

• першi збори кредиторiв та засiдання комiтету кредиторiв;

• засiдання суду, на якому виноситься ухвала про са-нацiю боржника або приймається постанова про виз­нання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури.

З цих п’яти вузлових моментiв процедури розпоряджен­ня майном найбiльш складним є етап формування Реєстру. Найбiльш складний вiн через величезну кiлькiсть доку-ментiв, якi необхiдно вивчити, опрацювати; через ней-мовiрну масу розрахункiв, якi необхiдно здiйснити або пе-ревiрити, щоб пiдтвердити чи спростувати розмiри креди­торських вимог i т.iн. І на все це боржник i розпорядник майна мають, щонайбiльше, один мiсяць. Вiд того, яким буде Реєстр, вiд його структури щодо черговостi, щодо ви­робничих зв’язкiв залежить сама можливiсть вiдновлення платоспроможностi боржника, соцiальний комфорт чи дис­комфорт процедури, стосунки з постачальниками, мiсце та репутацiя на ринках у майбутньому. “Належно складений” Реєстр - це основа для подальшого провадження у справi, "кiстяк" процедури, на який нарощуються "м'язи" плану са-нацiї та натягується "шагренева шкiра" мирової угоди. Успiх вiдновлення платоспроможностi шляхом проваджен­ня справи про банкрутство базується на трьох китах: пра­вильному Реєстрi, безжалiснiй санацiї та своєчаснiй ми-ровiй угодi.

По-третє, у життi, а тим бiльше у такому специфiчному та швидкоплинному процесi, як справа про банкрутство, немає нiчого застиглого. Зрiзами цього процесу в часi є по­станови, ухвали та рiшення суду, якi фiксують певнi кон-кретнi моменти процедури провадження справи. А Реєстр, як документ, який “живе” на протязi усього процесу, постiйно змiнюється. Змiнюється за змiстом, змінюється навiть за акцентами своєї сутi. Так, на етапi до прийняття рiшення кредиторами про введення процедури санацiї чи лiквiдацiйної процедури Реєстр – це механiзм рiзкого, май­же одномиттєвого покращання балансових показникiв дiяльностi. В момент прийняття рiшення кредиторами про введення процедури санацiї чи лiквiдацiйної процедури Реєстр – це мiра впливу конкретного кредитора на прий­няття такого рiшення; його розмiр щодо валюти балансу, обсягiв виробництва, майбутнiх доходiв – ймовiрнiсть вве­дення тої чи iншої судової процедури. Пiд час процедури са-нацiї Реєстр – це “тiнь батька Гамлету”, постiйно присутнiй докiр совiстi; докiр, який бiльшiсть учасникiв справи про банкрутство з боку боржника заглушають, або тiнь, яку во­ни ж чим можуть вiдганяють. А у лiквiдацiйнiй процедурi Реєстр, взагалi, рiч, так би мовити, пасивна, непотрiбна, придатна хiба що для одноразового вжитку. Наскiльки на­збирається коштiв вiд реалiзацiї майна банкрута, настiльки i погаситься кредиторських вимог - без якогось впливу на цей процес та, як правило, й без “повного задоволення”. Пе­рефразовуючи вiдомий вислiв класика, стверджуємо, що Реєстр - не догма, а керiвництво до дiї.

По-четверте, якщо керуватися принципом сумлiнного пiдприємця, тобто вiдкинути пiдозру у злому замiрi чи не-добросовiсностi, то слiд погодитися, що до процедури судо­вої санацiї боржник прийшов, використавши усi вiдомi ме­тоди досудового вiдновлення платоспроможностi. Процеду­ри у справi про банкрутство в цiлому та процедура розпо­рядження майном боржника зокрема - це процедури екст-ремальнi, екстраординарнi, кризовi, якi вимагають для сво­го успiшного завершення таких же неординарних та не-тривiальних рiшень.

На цих чотирьох моментах (принципових, на думку автора, для розумiння сутi Реєстру,) можна було б поставити крапку, хоча є й "по-п’яте", "по-десяте" тощо. Але заверши­ти викладення попереднiх мiркувань доведеться на пе-симiстичнiй нотi. Реєстр, як i даний Закон, як i наше ук­раїнське сьогодення, цiлком вiдповiдає вислову: “Хотiли, як краще, а вийшло, як завжди”. Декларуючи рiвнiсть перед законом усiх й усього, керуємося нерiвнiстю перед Зако­ном, чiтко зафiксованою статтею 31 цього Закону у виглядi черговостi задоволення вимог кредиторiв. Виявляється, є рiвнi перед законом, а є "бiльш рiвнi". А виправдування, по­яснення та об_рунтування завжди знайдуться. Через iнсти-тут Реєстру хотiли досягти соцiальної справедливостi за критичної ситуацiї ринкових вiдносин, а створили ме-ханiзм зловживання та нехтування iнтересами дрiбних кредиторiв, збагачення та нерегульованої приватизацiї.

Правова та економiчна суть реєстру вимог кредиторiв Якщо резюмувати вищевикладений матерiал, то мож­на стверджувати, що Реєстр – це специфiчний, бага     тофункцiональний,   динамiчний   процесуальний   судо­вий   документ,   пiдпорядкований   основнiй   цiлi   про­вадження  у справi  про  банкрутство  –  відновленню п ла тоспроможностi боржника, що за своєю юридич­ною суттю - формує органiзацiйно-правовi відносини мiж боржником та кредиторами, а за економічною суттю – визначає доцiльнiсть введення тiєї чи іншої процедури   у   справi,   ексклюзивно   визначає   (кiлькiсно) мiру впливу кредитора на боржника через черговiсть  та розмiр грошової вимоги. Реєстр є єдиним документом, який має вiдповiдну юридичну силу у всiх судових  процедурах  банкрутства  (розпорядження  май­ном, санацiї, лiквiдацiї та мирової угоди).

Специфiка Реєстру як процесуального документу поля­гає в тому, що це чи не єдиний документ у ходi проваджен­ня у справi про банкрутство, який не пiдлягає оскарженню учасниками процесу. Згiдно з частиною 1 статтi 14 Закону тiльки “визнанi боржником грошовi вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторiв.” Є визнання боржником заяви кредитора - немає спору. Не­має спору – немає оскарження. Бiльш того, ухвалу про вiдмову у прийнятi заяви про порушення справи про бан­крутство може бути оскаржено за пунктом 4 статтi 8 Зако­ну, ухвалу про повернення заяви без розгляду – за пунктом 4 статтi 9 Закону, ухвалу пiдготовчого засiдання – за абза­цом 8 пункту 11 статтi 11 Закону, ухвалу про введення за-ходiв щодо забезпечення грошових вимог кредиторiв – за абзацом 2 пункту 6 статтi 12, ухвалу про призначення роз­порядника майна – за пунктом 6 статтi 13, ухвалу про при­значення керуючого санацiєю – за абзацом 2 пункту 3 статтi 17 i т. iн. Можливiсть оскарження Реєстру чинним Законом не передбачена. Зауважимо, що положеннями статей 86 та 106 Господарського процесуального кодексу України не передбачена й можливiсть оскарження ухвали про затвердження Реєстру шляхом подання апеляцiйної скарги. Тобто, кредитори набувають усiх прав та повнова­жень за Законом з моменту прийняття вiдповiдної ухвали про затвердження Реєстру. Останнє вiдкриває можливiсть для маневрування та манiпулювання при проведеннi пер­ших зборiв кредиторiв та комiтету кредиторiв.

Реєстр, на наш погляд, виконує такi функцiї:

- органiзацiйно впорядковує хiд провадження у справi, визначає прийняття рiшень зборами кредиторiв та комiтетом кредиторiв з питань, окреслених Законом;

- стабiлiзує (покращує, пом’якшує)    фiнансове становище боржника на стадiї процедури розпорядження май­ном та у процедурi санацiї;

- кiлькiсно вiдображає (щодо валюти балансу, загальної суми лiквiдних активiв, обсягiв виробництва, прибут-ковостi у майбутньому) ймовiрнiсть вiдновлення пла-тоспроможностi боржника на момент припинення про­вадження у справi про банкрутство та ймовiрнiсть по­вторення його неплатоспроможностi у майбутньому;

- ставить кiнцевi цiлi у провадженнi у справi про бан­крутство через календарнi графiки погашення креди­торської заборгованостi, досяжнi розмiри погашення та списання.

Функцiя впорядкування бiльш детально нижче, тут ли­ше зауважимо, що ця функцiя дає можливiсть перетворити процес банкрутства у керований, прогнозований та пiдго-товлений процес, коли на початку провадження у справi про банкрутство чiтко вiдомо куди, коли i яким чином прийдемо.

Стабiлiзацiйна функцiя Реєстру реалiзується через поло­ження частини 5 статтi 31 Закону: “вимоги, заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, не роз -глядаються i вважаються погашеними”. Крiм цього, у ре-дакцiї Закону  вiд  7  березня 2002 року безпосередньо  до статтi 14 Закону (частина 2) додатково внесено положення, яке передбачає: “Вимоги конкурсних кредиторiв, що заяв -ленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, або не заявленi взагалi, - не розглядаються i вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалi, якою затверджує реєстр вимог кредиторiв. Зазначений строк є граничним i поновленню не пiдлягає”.Таким чином, боржник у звiтний перiод, на який припадає момент за­твердження Реєстру, не тiльки може, але й зобов’язаний, по-перше, кредиторську заборгованiсть, що ввiйшла до Реєстру, перевести зi статей балансу, на яких вона облiко-вувалася, до статтi балансу, за якою облiковується заборго-ванiсть, час сплати якої настав. По-друге, усю заборго-ванiсть за даними бухгалтерського облiку, що не ввiйшла до Реєстру, перевести до статтi – доходи. По-третє, розпоряд­ник майна чи боржник звертається до суду з клопотанням видати наказ про примусове списання дебiторської забор-гованостi, вимоги по якiй заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, або не заявленi взагалi, згiдно даних бухгалтерського облiку у боржника.

Функцiя Реєстру щодо пом’якшення тиску кредиторсь­кої   заборгованостi   на   показники   фiнансової   дiяльностi боржника   також   зумовлюється   положеннями   пункту   5 статтi 39 Закону: “мирова угода може бути розiрвана за рiшенням господарського суду у разi: невиконання боржни­ком умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторiв...”. Тобто, виконуй умови мирової угоди хоча б на гривню бiльше за 2/3 сумарних вимог за Реєстром, а решту заборгованостi можеш не погашати або досить дов­го, або взагалi нiколи. Практично реалiзувати право вимоги за  несплаченою  третиною  вимог  неможливо,  принаймнi автору   такi   випадки   не   вiдомi.   Як   кажуть   –   або   дорога скiнчиться, або верблюд здохне.

Функцiя кiлькiсного вiдображення ймовiрностi вiднов-лення платоспроможностi боржника на момент припинен­ня провадження у справi про банкрутство та повторення його неплатоспроможностi у майбутньому легко демонст­рується на простих економiчних розрахунках. Так, сумарна заборгованiсть за Реєстром повинна бути меншою за су­марний очiкуваний прибуток за перiод до запланованого термiну погашення цiєї заборгованостi, iнакше вiдновлення платоспроможностi не вiдбудеться. Зауважимо, що для тонкого фiнансового аналiзу процесу банкрутства суб’єктiв господарювання автору вiдомi з десяток рiзних ко-ефiцiєнтiв, до розрахунку яких залучаються данi з Реєстру. Але це тема спецiальних фахових дослiджень для вузького кола теоретикiв чи особливо прискiпливих студентiв, а не даного огляду для широкого загалу читачiв.

Цiльова функцiя Реєстру найбiльш очевидна й найбiль-ше пiддається кiлькiсному вiдбиттю.

Зрозумiло, якщо сума грошових вимог за Реєстром скла­дає до 10% вiд валового доходу боржника, то до боржника можливо застосовувати тiльки процедуру санацiї, причому єдине, що треба зробити обов’язково й одразу - це змiнити менеджмент, пiсля чого, пiдписавши мирову угоду, можна вважати процедуру санацiї успiшно завершеною. Найвiро-гiднiше, що у майбутньому цей боржник бiльше iз банкрут­ством не стикнеться.

У разi, коли сума грошових вимог коливається близько 25% вiд валового доходу, то це вже свiдчення глибинної хво­роби: вiдновлення платоспроможностi можливе, але вима­гає не тiльки змiни менеджменту, а й розробки пов-ноцiнних бiзнес-планiв подальшої дiяльностi.

Якщо сума грошових вимог за Реєстром порiвнянна з рiчним валовим доходом, але розрахункова норма прибут-ковостi виробництва є не меншою за 5%, то процедура са-нацiї можлива, але вимагає укладення мирової угоди з умо­вами списання частини боргiв та розстрочення залишку заборгованостi на вiдповiдний термiн. Частки та термiни пiддаються чiткому обрахуванню. Коли норма прибутко-востi виробництва менша за 5%, краще переходити до лiквiдацiйної процедури, якщо немає “конкретного замов­лення на санацiю”.

У разi кратностi суми грошових вимог за Реєстром рiчно-му валовому доходу, то не слiд планувати нiяких iнших за-ходiв, крiм лiквiдацiйної процедури. Як то кажуть, “хворому з перших годин лiкування треба призначати грязьовi ван­ни, щоб тiло звикало до землi”. Знову таки, якщо немає “ за­мовлення на санацiю”.

Пiсля короткого розкриття поняття Реєстру так само ко­ротко зупинимося на формi Реєстру, яку зобов’язаний мати Реєстр як певний процесуальний документ.

Форма Реєстру визначається вимогами абзацiв 6 i 7 статтi 1, абзацiв 4 та 5 частини 1 статтi 7, абзацу 4 частини 2 статтi 7 Закону та статтi 54 (пункт 2) Господарського про­цесуального кодексу України. З 29 серпня 2002 р. набрала чинностi нова редакцiя Закону вiд 7 березня 2002 р., яка мiстить новi вимоги до Реєстру, а саме: “Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру ... вiдомостi про майно боржника, яке є предметом застави згiдно держав -ного реєстру застав.” ( абзац 2 частини 6 статтi 14 Закону).

 

Безпосередньо до Реєстру можуть надаватися рiзнi до-помiжнi документи, пояснення, зауваження, особливi дум­ки, розрахунки тощо. Кiлькiсть, форми, склад, змiст цих до-даткiв залежать вiд потреб судового процесу, квалiфiкацiї арбiтражного керуючого, тiєї чи iншої процедури у справi про банкрутство, досвiду, вiльного часу та фантазiї арбiтражного керуючого.

Декiлька слiв про структуру Реєстру або про черговiсть у Реєстрi. Частина 1 статтi 31 Закону досить чiтко визначає черговiсть задоволення вимог кредиторiв. З правової точки зору, черговiсть складання Реєстру вiдбиває прiоритети груп кредиторiв перед iншими кредиторами, рiвнiсть перед законом та нерiвнiсть перед Законом, а саме:

“1) у першу чергу задовольняються:

а)         вимоги, забезпеченi заставою;

б) виплата  вихiдної  допомоги звiльненим  працівникам банкрута, у тому числi вiдшкодування кредиту, отриманого на цi цiлi;

в)         витрати, пов’язанi з провадженням у справi про банкрутство в господарському судi та роботою лiквiдацiйної комiсiї, у тому числi:

-           витрати на оплату державного мита;

-           витрати заявника на публiкацiю оголошення про порушення справи про банкрутство;

-витрати на публiкацiю в офiцiйних друкованих органах iнформацiї про порядок продажу майна банкрута;

-витрати на публiкацiю в засобах масової інформації про поновлення провадження у справi про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди недiйсною;

-           витрати арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора), пов’язанi з утриманням i збереженням майнових активiв банкрута;

- витрати кредиторiв на проведення аудиту, якщо ау -дит проводився за рiшенням господарського суду за ра -хунок їх коштiв;

- витрати на оплату працi арбiтражних керуючих (роз       -порядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону. ...

2)у другу чергу задовольняються   вимоги, що виник­ли iз зобов’язань банкрута перед працiвниками пiд  -приємства-банкрута (за винятком повернення внес     -кiв членiв трудового колективу до статутного фонду пiдприємства), зобов’язань, що виникли внаслiдок за-подiяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шля     -хом  капiталiзацiї   вiдповiдних  платежiв   у  порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, а також   вимоги   громадян   -   довiрителiв (вкладникiв) довiрчих   товариств   або   iнших  суб’єктiв   пiдприєм -ницької дiяльностi, якi  залучали  майно (кошти) до  -вiрителiв (вкладникiв);

3)у третю чергу задовольняються    вимоги щодо сплати податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв);

4)у четверту чергу задовольняються       вимоги кредито -рiв, не забезпеченi заставою, у тому числi i вимоги креди -торiв, що виникли iз зобов’язань у процедурi розпоряджен -ня майном боржника чи в процедурi санацiї боржника;

5)у п’яту чергу задовольняються  вимоги щодо по­вернення внескiв членiв трудового колективу до ста -тутного фонду пiдприємства;

6)у шосту чергу задовольняються iншi вимоги”.

Таку громiздку цитату iз Закону необхiдно було навести повнiстю, бо в нiй, i тiльки в нiй, вiдображено структуру Реєстру.

Зауважимо, що згiдно з редакцiєю Закону вiд 7 березня 2002 року розпорядник майна (частина 6 статтi 14 Закону ) зо­бов’язаний, крiм вимог, якi заявленi кредиторами, внести до Реєстру вимоги за даними облiку боржника по вимогах першої черги, що забезпеченi заставою, та вимогах другої черги.

Для   отримання   остаточного   i   повного   уявлення   про структуру Реєстру, для того, щоб до кiнця зрозумiти, хто мо­же бути внесений до Реєстру, звернемося до змiсту частини 15 статтi 11 Закону: “Пiсля опублiкування оголошення про порушення справи про банкрутство в офiцiйному друкованому органi всi кредитори незалежно вiд настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згiдно зi статтею 14 цього Закону.” Тобто, (абзац 6 частини 1 статтi 1 Закону) неза­лежно вiд того фiзична Ви особа чи юридична, вступали Ви у договiрнi вiдносини з боржником чи нi, визнавав вiн Вашi вимоги чи нi, висували Ви до нього вимоги ранiше чи нi, не­ залежно вiд будь-яких умов та обставин Ви маєте право за­явити про грошовi вимоги до боржника, якщо Ви маєте у встановленому порядку пiдтвердженi документами ви   -моги до боржника. Вимоги першої – п’ятої черги очевиднi, що ж до особливостей деяких з цих вимог, разом з вимогами шостої черги, то вони будуть розглянутi нижче.

Пiдводячи риску пiд усiм вищесказаним, задамося питаннями:   "Чи   можливо   використати   правову   специфiку   Реєстру,   його   правову   та  економiчну   суть   у вирiшеннi   питань   вiдновлення   пла      т о с п р о м о ж н о с т i боржника? Як керувати суттю Реєстру, його змiстом?" На нашу думку, вiдповiдь однозначна – не тiльки можна, але й треба.

Деякi малозгадуванi нюанси складання реєстру вимог кредиторiв (екзотичнi кредиторськi вимоги)

Вiдмiтимо, що вимоги працiвникiв пiдприємства бан­крута щодо заборгованостi по заробiтнiй платi, по вiдшкодуванню командировочних, господарських та iнших вит­рат (за винятком повернення внескiв членiв трудового ко­лективу до статутного фонду пiдприємства) вiдносяться до другої черги тiльки у випадках, коли ця фiзична особа є працiвником боржника на момент опублiкування оголошення   про   порушення   справи   про   банкрутство в офiцiйному друкованому органi. Якщо фiзична особа була ранiше (до моменту опублiкування оголошення) звiльнена, її вимоги вiдносяться до четвертої черги задоволення ви­мог. Але виникає питання : "До якої черги вiднести вимоги пенсiонерiв, що пiшли на пенсiю до моменту опублiкування оголошення про початок провадження у справi про бан­крутство?". Якщо керуватися суттю Закону України “Про пенсiйне забезпечення” та Кодексу законiв про працю Ук­раїни, то слiд вважати, що у випадку виходу на пенсiю за наказом по пiдприємству такий пенсiонер має всi права працiвника пiдприємства.

До маловивчених нюансiв складання Реєстру треба вiдне-сти i вимоги, якi виникли внаслiдок заподiяння шкоди життю та здоров’ю громадян. Безперечно, у переважнiй бiльшостi справ про банкрутство про таких кредиторiв не забувають, але “забувають” правильно, повно капiталiзувати вiдповiднi платежi. Враховуючи передбачену Законом не рiвнiсть перед Законом та обов’язок розпорядника майна по складанню Реєстру, вважаємо, що розпорядник майна самостiйно зо­бов’язаний здiйснити розрахунок цього виду заборгованостi, взявши за основу данi облiку боржника у повнiй вiдповiдностi до Порядку капiталiзацiї платежiв для задоволення вимог, що виникли iз зобов’язань пiдприємства банкрута перед грома­дянами внаслiдок заподiянню шкоди життю i здоров’ю, за­твердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 6 травня 2000 року № 765. Автор на власному досвiдi (при скла-даннi Реєстру у справi про банкрутство Державного пiдприємства “Одеський механiчний завод”) пересвiдчився, що урахування при капiталiзацiї тiльки положень пункту 1 частини 2 вищеназваного Порядку збiльшило розмiр вiдповiдної вимоги у Реєстрi вп’ятеро порiвняно з даними облiку боржника. Повна капiталiзацiя збiльшує заборго-ванiсть, як мiнiмум, на порядок.

До зовсiм екзотичних вимог можна вiднести вимоги, що виникли iз зобов’язань банкрута перед мешканцями вiдом-чого житлового фонду-банкрута шляхом капiталiзацiї вiдповiдних платежiв згiдно з положеннями Закону України “Про приватизацiю державного житлового фонду”, Поряд­ком участi в органiзацiї та фiнансуваннi ремонту привати­зованих житлових будинкiв їх колишнiх власникiв та Пра­вил користування примiщеннями житлових будинкiв i при будинковими територiями, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 жовтня 1992 року № 572. Наприклад, якби обраховувалася сумарна заборгованiсть за вищенаведеними нормативними актами у справi про банкрутство вiдкритого акцiонерного товариства “Одеське виробничо-торговельне шкiргалантерейне пiдприємство “Вiкторiя”” (автор приймав участь у якостi помiчника лiквiдатора) по жилому фонду боржника, то боржник мав би внести до Реєстру суму заборгованостi перед мешканця­ми вiдомчого жилого фонду, яка складала понад мiльйон гривень. За пiдсумками ж лiквiдацiйної процедури до бюджету була перерахована сума на порядок менша вiд цiєї, а мешканцi взагалi не отримали нiякої компенсацiї за май-бутнi витрати на поточний та капiтальний ремонт житла.

Ще один екзотичний тип вимог - це вимоги акцiонерiв та учасникiв господарських товариств по належних їм акцiях та паях у статутних фондах пiдприємств-боржникiв. Авто­ру не вiдомий жодний випадок, коли б акцiонери чи учасни­ки товариства заявили хоча б якiсь вимоги до пiдпри-ємства-боржника щодо повернення внескiв до статутного фонду. Право на таку вимогу безпосередньо передбачене згiдно з пунктом 5 частини 1 статтi 31 Закону, абзацом 2 статтi 20 Закону України “Про господарськi товариства”. На такi вимоги поширюється право нарахування втрат на знецiнення грошових коштiв, упущеної вигоди тощо, пере­дбачене чинним законодавством України. Такi вимоги вiдносяться до шостої черги, за винятком тих, якi вiднесенi Законом до п’ятої черги вимог. На жаль, нi фiзичнi, нi юридичнi особи, а тим паче держава як значний акцiонер у пiдприємствах-боржниках не використовують свого права отримання грошових компенсацiй при банкрутствi, а най-головне, свого природного права – права голосу, права ак -тивної участi у провадженнi справи про банкрутство власного пiдприємства.

Аналогiчно з байдужим спостерiганням власникiв пiдприємства-боржника за ходом провадження у справi про банкрутство, про яке йшлося в попередньому абзацi, повнiстю самоусунулися вiд “справ банкрутських” мiсцевi громади. За Законом (статтi 42, 43 та 44) останнi є учасни­ками провадження у справi про банкрутство певної категорiї пiдприємств, хоча, при бажаннi, будь-яке пiдпри-ємство може стати екологiчно небезпечним, або його за­криття   може  призвести   до   екологiчно   негативних   наслiдкiв. Бiльш того, саме на мiсцевi громади, на мiсцевi бюд­жети лягає основний тягар прямих збиткiв, викликаних лiквiдацiєю пiдприємств, вже не враховуючи всiх можливих збиткiв, не напряму пов’язаних iз лiквiдацiєю. Якщо вже “жiнка шляпку та скандал може зробити з нiчого”, то забор-гованiсть пiдприємства-боржника перед собою мiсцева громада просто зобов’язана створити i, як то кажуть, “в особливо великих розмiрах”. Як це зробити, тема окремої розмови. Але включення до Реєстру мiсцевої громади вель­ми важливий момент впливу на хiд банкрутства, мож-ливiсть реприватизацiї того чи iншого пiдприємства на ко­ристь мiсцевої громади та, у подальшому, джерело нефiскальних методiв формування мiсцевого бюджету.

Реєстр вимог кредиторiв “з погляду” учасникiв провадження у справi про банкрутство

Реєстр i боржник, або “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”

Реєстр для боржника, конкретнiше - для органу уп-равлiння боржника, якщо члени керiвного органу не є влас­никами пiдприємства, рiч абсолютно нейтральна. Розмiр та склад Реєстру нiяк не впливають на долю керiвника, во­на, як правило, вирiшена самим фактом порушення справи про банкрутство. Якщо Ви керiвник – шукайте роботу, до­помагайте розпоряднику майна в мiру своїх сил та дякуйте долi (державi, богу, людям – в залежностi вiд Вашого свiто-гляду), що дала Вам шанс спробувати себе на iншiй нивi.

Реєстр для боржника як юридичної особи, навпаки, повнiстю визначає його подальшу долю в залежностi вiд то­го,   яку   процедуру   оберуть  кредитори:   санацiю  чи   лiквiдацiю. Щоправда, активна позицiя пiдприємства закiнчи-лася на етапi створення боргiв, так би мовити, попередньо­го формування боргiв.

Вiдношення працiвникiв боржника до Реєстру – це вiдношення кредиторiв, частково, першої, а, в основному, другої черги до Реєстру. За одним винятком. Частиною 14 статтi 17 Закону передбачено: “Якщо порушено провадження у справi  про  банкрутство  державного пiдприємства,  його трудовий колектив має переважне право вимагати передачi   йому   цiлiсного  майнового   комплексу   пiдприємства-боржника в оренду за умови взяття на себе грошових зобов’язань боржника i за наявностi згоди на це кредиторiв.” Згiдно ж з частиною 4 статтi 14 Закону у редакцiї вiд 7 бе­резня 2002 року “...кредитор має право подати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог iнших кредиторiв.” Тому для працiвникiв боржника пiсля опублiкування оголошення в офiцiйному друкованому ор-ганi про початок провадження у справi про банкрутство не-обхiдно (бажано) здiйснити такi заходи:

1. Провести загальнi збори працiвникiв, на яких кон-солiдувати свої грошовi вимоги до голосуючої вимоги на одного представника (бiльше одної тисячi гривень – один голос) так, щоб кiлькiсть представникiв була ма­ксимальною.

2. Отримати у розпорядника майна Реєстр.

3. Провести переговори з кредиторами, якi мають великi вимоги, щодо узгодження з ними питання оренди цiлiсного майнового комплексу трудовим колективом та умов пiслясудового функцiонування пiдприємства.

4. Висунути заперечення по вимогах тих кредиторiв, якi не згоднi на оренду, затягнути процедуру визнання їхнiх вимог максимально у часi.

5. Погодити з рештою кредиторiв факт оренди.

6. Звернутися до суду з клопотанням про винесення ух­вали про передачу трудовому колективу цiлiсного майнового комплексу за умови взяття на себе грошо­вих зобов’язань боржника.

Скорiше за все, суд задовольнить таке клопотання.

Реєстр i кредитори, або “Не питай, чого в мене заплаканi очi”

На вiдмiну вiд пасивної ролi боржника по вiдношенню до Реєстру, кредитори та їхнi вимоги наповнюють Реєстр суттю, активно реалiзують цю суть через його багатоф у н кц iо-нальнiсть для вирiшення своїх завдань у ходi провадження у справi про банкрутство.

З великої рiзноманiтностi завдань видiлимо два:

• повернення заборгованостi (усiєї або хоча б якоїсь частини);

• отримання  контролю  над  пiдприємством-боржником (або “для власних потреб”, або “на продаж”).

У разi, коли Ваша заборгованiсть мала у загальному об-сязi заборгованостi за Реєстром, сподiватися на щось, крiм повернення заборгованостi, – не розумно. Вiдверто кажучи, у бiльшостi випадкiв, малi кредитори (до трьохсот мiнiмаль-них розмiрiв заробiтної плати) не мають нiяких шансiв от­римати щось за Реєстром. Якщо Ви маєте або можете яки­мось чином консолiдувати бiльше, нiж третину вимог за Реєстром, Вашi шанси отримати хоча б щось зростають. І тiльки у разi, коли Ваша вимога перевищує 50%, Ви маєте реальний шанс отримати максимально можливу суму за Реєстром, й у Вас з’являється можливiсть дiстати контроль над пiдприємством.

Якщо пiдприємство-боржник є Вашим постiйним контр­агентом, сумiжником, безумовно варто боротися за конт­роль над цим пiдприємством для того, щоби “вибудувати повний виробничий цикл” тощо. Якщо нi, але пiдприємство-боржник займає вигiдне положення на рин­ку - перспективне, чимось “цiкаве” (мiсцем розташування, ресурсною базою i т.iн.), – спроба отримати пiдприємство “для продажу” i таким чином повернути заборгованiсть, а по можливостi, й заробити на продажу, є розумною i цiлком реалiстичною.

Тому стратегiя дiй кредитора має бути приблизно такою:

1. Спробувати збiльшити свої вимоги максимально.

2. Спробувати консолiдувати вимоги iнших кредиторiв або домовитися про узгодженi дiї з кредиторами ( 1/3 чи 1/2 вимог за Реєстром).

3. Висунути заперечення щодо вимог iнших кредиторiв (з якими неможливi домовленостi).

4. Домовлятися з арбiтражним керуючим про санацiю та умови санацiї.

5. Голосувати на засiданнi комiтету кредиторiв за проце­дуру санацiї.

Конкретнi дiї за кожним пунктом Вам пiдкаже фахiвець (арбiтражний керуючий).

Успiх задуманого (контроль над боржником) значною мiрою залежатиме вiд його професiйної придатностi та досвiду i Ваших фiнансових можливостей.

Реєстр i розпорядник майна, або “за двома зайцями”

У процесi складання Реєстру роль розпорядника майна найбiльш вiдповiдальна. За абзацом 1 частини 6 статтi 14 Закону (у редакцiї вiд 7 березня 2002 року) саме розпоряд­ник майна складає Реєстр та подає його до суду. Саме роз­порядник майна може i повинен активно впливати на про­цес визнання того чи iншого кредитора. Фактично, на ньо­го покладено мiсiю первинної перевiрки щодо вiдповiдностi заяви кредитора  дiйсностi кредиторської вимоги.

Таким чином, розпорядник майна вiдповiдає за за-коннiсть внесення вимог кредиторiв до Реєстру; бiльш того, у майбутньому вiн сподiвається отримати додаткову вина­городу вiд кредитора, тож: бiльше кредиторiв – бiльша очiкувана винагорода. З iншого боку, для реалiзацiї сутi За­кону, спрямованої на в iдно влення платосп ро мо жно с тi боржника, для розпорядника майна важливо, щоб сумарна заборгованiсть була як найменшою - у такому разi привабливiсть пiдпри-ємства-боржника для потенцiйних санаторiв (iнвесторiв) зрост ає , ймовiрн iсть вiд нов лення п лат о с п р о м о ж н о с т i збiльшується. В результатi розпорядник майна може спо-дiватися на додаткову винагороду вiд iнвестора.

Тому розпоряднику майна при складаннi Реєстру можна рекомендувати таку послiдовнiсть дiй:

1. Витребувати вiд керiвника пiдприємства-боржника баланси пiдприємства за останнi три роки (строк по­зовної давностi) з повною розшифровкою кредиторсь­кої заборгованостi (перед ким, у якому розмiрi – тiло заборгованостi та проценти, пенi, штрафи, неустой­ки; з якого часу).

2. Витребувати вiд керiвника боржника повний пакет документацiї щодо взаємовiдносин iз кредиторами (угоди, доповнення до них, листи, акти, претензiї, по­зови, рiшення судiв тощо).

3. Витребувати вiд керiвника боржника вiдомостi про активи (з повною розшифровкою та характеристи­кою кожного активу) та вiдомостi про майно у заставi.

4. Внести до Реєстру вiдомостi щодо заборгованостi по заробiтнiй платi, заподiянню шкоди здоров’ю та жит­тю працiвникiв.

5. Згрупувати (поки що без внесення до Реєстру) креди-торiв вiдповiдно до даних балансу боржника за кате-горiями:

а)         сумiжники, постiйнi постачальники, постiйнi покупцi чи споживачi;

б)         iншi великi кредитори;

в)         бюджетнi та прирiвнянi до них кредитори,

г)         працiвники.

6. Розробити свої варiанти процедури санацiї та лiквi-дацiйної процедури, тобто – пiдготувати листи про са-нацiю, обрахувати витрати на санацiю (санацiйний бюджет), сформулювати цiлi судового процесу та своє мiсце в ньому.

7. Провести переговори тiльки з потенцiйним санато-ром, уникаючи якомога довше будь-яких конкретних домовленостей iз кредиторами.

8. У разi позитивного результату домовленостi з iнвесто-ром розпочинати переговори iз кредиторами з метою зондування кредиторiв, виявлення кредиторiв, якi згiднi на введення процедури санацiї; Бажано, щоби сума вимог такої групи та вимоги працiвникiв по заробiтнiй платi разом з вимогами бюджету становили бiльше 50%     - це фундамент успiху! 9. Узгодити основнi риси санацiї з групою кредиторiв, якi згiднi на санацiю (п.8).

10. Опротестувати вимоги тих кредиторiв, якi не згiднi на санацiю; з будь-яких причин i поводiв максимально за­тягнути процедуру визнання вимог таких кредиторiв.

11. Провести збори та комiтет кредиторiв з тими креди­торами, хто погоджується на введення санацiї та має понад 50% вимог за Реєстром.

Пройде три-чотири мiсяцi, поки наступного разу Вам дове­деться звернутися до Реєстру: при затвердженi плану санацiї, але це, як то кажуть, - “друга частина марлезонського балету”.

Реєстр i власник, або “Розпрягайте, хлопцi, конi”

Хто втрачає вiд процедури банкрутства - так це власник пiдприємства-боржника. Що робити йому?

1. Консолiдувати спiввласникiв до голосуючої вимоги -можна й на одну-двi особи.

2. Заявити про свої вимоги.

3. Заявити про бажання перейти до процедури санацiї.

4. Спробувати “скупити борги”.

5. Очолити процедуру санацiї, що можливо через при­значення керуючим санацiєю керiвника боржника.

Якщо вдасться реалiзувати п.5, то iснує невеличкий шанс не втратити власнiсть; у будь-якому iншому випадку Вам залишиться тiльки споглядати, як на Ваше пiдпри-ємство приходять новi власники, новi керiвники.

Реєстр та iншi, або “Як умру то поховайте…”

До iнших можна вiднести: державний орган з питань банкрутства, агенцiю з питань банкрутства, правоохо-роннi органи тощо. У цьому невеликому пiдпунктi буде розглянуто тiльки вiдношення до Реєстру мiсцевої грома­ди. Законодавець, сам того не бажаючи, цим Законом дав мiсцевим громадам потужнiший iнструмент наповнення мiсцевих бюджетiв, утворення нефiскальних джерел його поповнення, практично необмеженого впливу на вироб­ника, який знаходиться на межi та за межею платоспро-можностi, такий собi “ящик Пандори” для стимулювання мiсцевих олiгархiв i мiсцевих елiт. Саме з огляду на те, що механiзм банкрутства надає необмеженi можливостi мiсцевим громадам, не станемо давати нiяких рекомен-дацiй чиновникам.

Ідея цього пiдпункту така: "Сторони у справi! Нi в якому разi не вплутуйте у Ваш господарський спiр адмiнiстрацiю: однi втратять власнiсть, iншi - грошi, а наживуться третi.

< Попередня   Наступна >