Радник

---

 

Право інтелектуальної власності  Дахно, 2006

 

 

 

 

3.27. Мадридська угода про припинення неправдивих або

таких, що вводять в оману, вказівок походження товарів

{Madrid Agreement for the Repression of False or Deceptive

Indications of Source of Goods)

Угода укладена в 1891 p. Вона кілька разів переглядалася: Ва­шингтон (1911), Гаага (1925), Лондон (1934), Лісабон (1958), Сток­гольм (1967).

Угода є відкритою для держав-учасниць Паризької конвенції. Ця Угода передбачає, що на всі товари, які містять неправдиву або таку, яка вводить в оману, вказівку походження, яка прямо чи опосеред­ковано вказує на одну з країн-учасниць чи на місце, що знаходиться в ній, як на країну чи місце походження, накладається арешт при ввезенні, або ж таке ввезен

ня забороняється. Можуть також застосо­вуватися інші заходи і санкції щодо такого ввезення.

Угода регламентує, у яких випадках і як саме накладається арешт. Ця Угода забороняє використання позначень рекламного змісту, здат­них ввести громадськість в оману щодо джерела походження товару у зв'язку з продажем, демонстрацією чи пропозицією товарів до про­дажу.

Згідно з Угодою, суди держав-учасниць мають право визначати, які найменування не підпадають під дію положень Угоди з огляду на те, що вони мають загальний характер. Винятком з цього є найме­нування походження продукції виноробства.

На відміну від Паризької конвенції, Мадридська угода не пе­редбачає утворення керівного органу (Союзу) чи формування бюд­жету. На даному етапі учасниками Мадридської угоди є понад ЗО держав.

< Попередня   Наступна >