§ 2. Умови відбування покарання у виді виправних робіт
Кримінально-виконавче право - Кримінально-виконавче право України |
§ 2. Умови відбування покарання у виді виправних робіт
Засудження до виправних робіт визначає особливий правовий статус особи, до якої застосована ця міра покарання. Вона виконує обов'язки та користується правами людини і громадянина, встановленими законодавством України, за винятком обмежень, передбачених для засуджених чинним законодавством, вироком суду, порядком відбування Цього покарання.
Каральні властивості покарання у виді виправних робіт знаходять своє втілення у багатьох правових обмеженнях, які відчувають на собі особи, засуджені до нього, протягом всього строку, зокрема:
- із заробітку засуджених до виправних робіт проводяться відрахування в дохід держави (ст. 57 КК, ст. 45 КВК України);
- протягом строку відбування покарання засудженим забороняється виїжджати за межі України, переводитися на іншу посаду чи роботу, звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінальне-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування (ч. 1 ст. 42 1 КВК України);
- незарахування часу чергової відпустки до строку відбування покарання (ч. 2 ст. 42 КВК України);
- у разі злісного ухилення засудженого від відбування покарання інспекція надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України;
- згідно зі ст. 88 КК України засудження до виправних робіт тягає за собою судимість.
Засуджений до виправних робіт повинен неухильно додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, не допускати
... |
< Попередня Наступна >