§ 2. Особливості виконання покарання у виді арешту відносно військовослужбовців

Відповідно до ст. 55 КВК України військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

Стаття 55 КВК України регулює також і інші загальні питання по­рядку та умов відбування арешту військовослужбовцями, але більш де­тально ці питання розглядаються у спеціальному відомчому норматив­но-правовому акті Міністерства оборони України — Інструкції про по­рядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями, затвердженій наказом Міністра оборони України №81 від 26.02. 2002 р. (далі — Інструкція).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 Інструкції вона стосується не тільки питань відбування арешту військовослужбовцями Збройних Сил України, але й іншими військовослужбовцями, які належать до будь-яких, утворених відповідно до законів України, військових формувань (Державної прикордонної служби України, Міністерства з питань над­звичайних ситуацій та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внутрішніх військ МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань та інших).

На військовослужбовців, засуджених до арешту, поширюється дія відповідних вимог КВК України та вимоги додатку 12 Статуту гарнізон­ної та вартової служб Збройних Сил України.

Частина 2 ст. 55 КВК України містить правила роздільного триман­ня на гауптвахті засуджених до арешту військовослужбовців, зокрема визначає, що на гауптвахті тримаються:

- засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окре­мо від інших категорій військовослужбовців;

- засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядо­вого складу;<

- засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців за контрактом.

Крім того, наказ Міністра оборони України №81 від 26.02.2002 р. визначає, що засуджені до арешту військовослужбовці жіночої статі відбувають покарання на окремій гауптвахті — гарнізонній гауптвахті міста Кіровограда.

Засуджені до арешту військовослужбовці направляються на гаупт­вахту для відбування покарання в десятиденний строк після отриман­ня розпорядження суду про виконання вироку.

Про відправлення засуджених до арешту військовослужбовців до місця відбування покарання командування військової частини зо­бов'язано у десятиденний термін повідомити його сім'ю або близьких родичів про те, куди і коли він відряджений. З цією метою засуджено­му, який відбуває, видається поштовий конверт, де засуджений запов­нює адресу, прізвище, ім'я та по батькові, кому він надсилається. За дорученням командира військової частини у листі вміщується текст повідомлення про те, хто, коли саме і куди (адреса гарнізонної гауптвах­ти) вибув засуджений для відбування покарання.

Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гарні­зонну гауптвахту за вироком суду під вартою, яка озброюється штатною зброєю. При цьому для супроводу засуджених військовослужбовців із числа офіцерського складу, прапорщиків, мічманів призначаються офіцерські варти або з числа прапорщиків, мічманів відповідно. Для супроводу до місця відбування покарання військовослужбовців-жінок призначається варта з числа військовослужбовців-жінок від підрозділів територіального управління військової Служби правопорядку міста Кіровограда.

Приймання військовослужбовців, засуджених до арешту, на гаупт­вахту здійснюється начальником територіального управління Служби правопорядку або одним з його заступників спільно з начальником гарнізонної гауптвахти на гауптвахті у спеціально обладнаній кімнаті.

Усі військовослужбовці, засуджені до арешту, які прибули на гауптвахту, підлягають обов'язковому медичному огляду. Організація медич­ного огляду та надання медичної допомоги покладається на начальника медичної служби гарнізону.

Військовослужбовець, засуджений до арешту, передається безпосе­редньо начальником варти разом із документами, особистими речами які дозволяється мати при собі засудженим, начальнику територіально­го управління Служби правопорядку або одному з його заступників у присутності начальника гарнізонної гауптвахти. При цьому начальник територіального управління Служби правопорядку або його заступник у присутності начальника гарнізонної гауптвахти, який приймає засу­дженого військовослужбовця, повинен:

- прийняти від начальника варти доставлених військовослужбовців, засуджених до арешту, про що зробити запис у другому примірнику опи­су документів і предметів та завірити його гербовою печаткою;

- прийняти за відомістю на тимчасове зберігання зброю та боєпри­паси варти, забезпечити їх збереження у кімнаті зберігання зброї чер­гового варт або у спеціально обладнаному для цього приміщенні, ор­ганізувати розміщення та відпочинок особового складу варти, а за по­треби — миття у лазні із заміною натільної білизни;

- повідомити (у день приймання) начальника штабу оперативного командування та командира військової частини, звідки прибув військо­вослужбовець, про приймання зазначеного військовослужбовця та час прибуття варти у зворотному напрямку.

Командиром військової частини через начальника варти надсила­ються до гауптвахти такі документи:

- супровідний лист;

- копія вироку суду, а у разі зміни вироку — копія постанови судці чи ухвали відповідного суду;

- особова справа (обліково-послужна картка);

- службова картка;

- медична книжка;

- посвідчення офіцера (прапорщика або мічмана), військовий квиток;

- продовольчий, речовий та грошовий атестати (розрахункова книжка);

- особисті речі та опис особистих речей засудженого. До опису заносяться предмети першої потреби, які дозволяється мати засуджено­му протягом усього строку покарання у спеціальній кімнаті для зберіган­ня особистих речей повсякденного користування. Час та порядок от­римання предметів першої необхідності визначається внутрішнім розпорядком гарнізонної гауптвахти.

Предметами першої необхідності за Інструкцією є:

- бритва електрична (механічна) або безпечна з касетними головка­ми разового користування;

-запальнички (для тих, хто курить) — дві штуки;

- сигарети — не більше одного блоку;

- предмети туалету ( мило, зубні паста та щітка, гребінець, креми для гоління і дезінфекції, шампунь) та пластмасові футляри для їх зберігання — один комплект;

- туалетний папір — чотири рулони;

- рушник вафельний — два;

- щітки для одягу та взуття, крем для взуття — один комплект;

- кашне, носові хустинки, нитки (чорного, зеленого та білого ко­льору) та голки;

- письмовий папір, ручка, конверти, марки.

Крім того, для жінок: халат, хустка, рейтузи, бюстгальтери, гігієнічні пакети, шпильки, вата, губна помада, пудра.

Розділ 3 Інструкції про порядок і умови відбування арешту засудже­ними військовослужбовцями визначає їх правове становище і встанов­лює, що засуджені військовослужбовці несуть відповідальність і кори­стуються правами, які встановлені чинним законодавством України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для цієї категорії засу­джених, а також випливають з вироку суду та встановлені КВК України 1 нормативно-правовими актами Міністерства оборони України для відбування покарання даного виду.

Пункт 3.2 Інструкції містить перелік загальних прав засуджених Військовослужбовців, які їм надаються під час відбування арешту. Зокрема засуджені військовослужбовці мають право:

- на щоденну прогулянку тривалістю одна година;

- на восьмигодинний сон у нічний час;

- мати при собі і зберігати в камері особисті речі і предмети, перелік яких було наведено вище;

- одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

- в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, корис­туватися релігійною літературою;

- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до органів держав­ної влади, громадських організацій, а також до посадових осіб за ос­таннім місцем служби. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповно­важеному Верховної Ради України з прав людини або прокуророві, перегляду з боку посадових осіб гауптвахти не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг засудженим військовослужбовцям оголошується під розпис;

- користуватися настільними іграми;

- прослуховувати радіо;

- користуватися книгами, журналами і газетами гарнізонної гаупт­вахти;

- мати побачення з захисником для одержання правової допомоги в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку.

У разі виникнення надзвичайних обставин (при наявності технічних можливостей та за погодженням начальника територіального управління Служби правопорядку) засудженим військовослужбовцям може бути надано право платної телефонної розмови з близькими родичами.

Пункт 3.3 Інструкції визначає обов'язки засуджених військовослуж­бовців, які відбувають арешт, а саме:

- бути ввічливими у стосунках між собою та до посадових осіб гарнізону, територіального управління Служби правопорядку та варти;

- додержуватись розпорядку, встановленого на гарнізонній гаупт­вахті, і виконувати законні вимоги начальника гарнізону, посадових осіб територіального управління Служби правопорядку та варти;

- дотримуватись санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, згідно з графіком чергувати в них;

- дбайливо ставитись до інвентарю, обладнання та іншого держав­ного майна;

- виходячи на прогулянку, дотримуватись встановлених на час про­гулянки правил поведінки;

- при відвідуванні приміщень, де утримуються засуджені, посадови­ми особами правоохоронних органів, гарнізону, Служби правопорядку, начальником варти та його помічником додержуватись правил поведінки, військового вітання та ввічливості, визначених для військовослужбовців.

Відповідно до п.3.4 Інструкції засудженим військовослужбовцям забороняється:

- встановлювати зв'язки з особами, які тримаються в інших камерах;

- зберігати та користуватися засобами мобільного зв'язку;

- придбавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, що перебувають в особисто­му користуванні;

- придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

- грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

- наносити собі або іншим засудженим татуювання;

- завішувати чи міняти спальні місця без дозволу посадових осіб та варти, затуляти оглядове віконце;

- придбавати продукти харчування і предмети першої потреби;

- мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком за­хисників;

- одержувати грошові перекази, а також посилки (передачі) і бан­деролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети форми одягу за сезоном, туалету, письмове приладдя та необхідні для лікуван­ня медичні препарати.

Розділ 5 Інструкції про порядок і умови відбування арешту засудже­ними військовослужбовцями врегульовує питання щодо технічного об­ладнання камер та інших приміщень гарнізонної гауптвахти, де відбу­вають покарання засуджені до арешту.

Засуджені військовослужбовці тримаються на гарнізонних гауптвах­тах в окремих камерах по 2-5 осіб у кожній за відповідними категоріями, при цьому норма житлової площі на одного засудженого відводиться з розрахунку не менше 2,5 квадратних метрів.

У разі потреби та з метою захисту засудженого військовослужбовця від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи за­побігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням начальника гауптвахти їх можуть тримати в одиночних камерах.

При розміщенні засуджених у камерах обов'язково враховуються рекомендації заступника начальника гарнізону з виховної роботи.

У зазначеному розділі Інструкції містяться також і інші технічні ви­моги до обладнання камер гауптвахт, наприклад, до вікон, дверей, освітлення та радіофікації.

Висвітленню особливостей соціально-психологічної та виховної Роботи із засудженими військовослужбовцями присвячено 6 розділ Інструкції, в пункті 6.1 якого зазначається, що соціально-психологічна Робота із засудженими військовослужбовцями спрямована на формування та збереження навичок військової служби, нейтралізацію нега­тивного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо посадових осіб гауптвах­ти та варти, інших засуджених військовослужбовців та до себе, усвідо­млення провини за вчинений злочин.

Основними формами соціально-психологічної та виховної роботи із засудженими військовослужбовцями є:

- індивідуальна робота;

- гуманітарна та культурно-виховна робота;

- правове виховання.

Індивідуальна робота проводиться офіцерами територіального уп­равління Служби правопорядку та офіцерами з виховної роботи гарнізо­ну на основі вивчення особи кожного засудженого з урахуванням вчи­неного ним злочину, посади, військового звання, сімейного стану, фаху та інших обставин, що характеризують засудженого.

Гуманітарна та культурно-виховна робота є формою реалізації ви­ховного впливу посадових осіб гарнізону та Служби правопорядку на засуджених, яка ґрунтується на засадах Конституції України, ідеях гу­манізму, демократизму та вірності Військовій присязі, сумлінності і чес­ності під час виконання військового обов'язку. Гуманітарна та культур­но-виховна робота проводиться у часи, відведені розкладом занять, два рази на тиждень з метою формування у засуджених високих морально-психологічних якостей, уміння розбиратися у політичних ситуаціях і брати участь у житті своєї держави та її Збройних Сил.

Правове виховання є однією з форм виховної роботи з боку представни­ків військової прокуратури, Служби правопорядку та посадових осіб гар­нізону, направленої на формування у засуджених правової культури, по­ваги до закону та прагнення до його точного та неухильного виконання.

На відміну від виконання покарання у вигляді позбавлення волі, при відбуванні арешту для засуджених військовослужбовців праця не є обов'язковою. Але відповідно до положень розділу 7 Інструкції началь­ник територіального управління Служби правопорядку має право залу­чати засуджених військовослужбовців до робіт з господарського обслу­говування та благоустрою території управління без оплати їхньої праці, але не більш як на дві години на день. При цьому засуджені військово­службовці виводяться на работу за категоріями, під наглядом вивідно­го, яким під час роботи забезпечується надійна ізоляція від контакту з іншими засудженими військовослужбовцями. Залучення засуджених військовослужбовців до робіт за межами управління Служби правопо­рядку чи гауптвахти забороняється.

Для відбування покарання засуджені мають прибувати до гауптвах­ти у польовій формі одягу, яка перебуває в їхньому особистому корис­туванні. Перелік речей, які належать до цієї форми, наводиться у п. 8.1 інструкції при цьому термін носіння обмундирування (крім польового та білизни) зупиняється з дня набрання чинності вироком суду.

Крім зазначених речей засудженим військовослужбовцям надається . індивідуальне спальне місце і видаються: матрац ватяний, ковдра, по-пушка ватяна, простирадло, наволочка, рушники для обличчя та ніг.

Прання білизни та миття у лазні засуджених військовослужбовців здійснюється щотижня з одночасною заміною комплекту натільної і постільної білизни за рахунок коштів Міністерства оборони України. Мило для туалетних потреб видається безкоштовно згідно з діючими у

Збройних Силах нормами.

Засуджені до арешту військовослужбовці забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за нормами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України №426 від 29 березня 2002 р. «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань».

Засуджені приймають їжу у камерах або в їдальні при гарнізонній гауптвахті. В їдальні їжа видається у різний час: окремо для солдат (ма­тросів), окремо для сержантів (старшин) й окремо для прапорщиків (мічманів) та офіцерів. Засуджені, які утримуються в одиночній камері, їжу отримують у камері.

Медичне обслуговування військовослужбовців, засуджених до аре­шту, здійснюється у порядку, встановленому для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 КВК України під час відбування арешту засуд­жений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вишу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я.

Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту вип­лачується оклад за військове звання. Фінансовим органом, який забез­печує діяльність гарнізонної гауптвахти, ці кошти зараховуються на осо­бистий рахунок засудженого. На його прохання ці кошти можуть бути переведені поштовим переказом його рідним.

Час відбування арешту в загальний строк військової служби і вис­луги років для присвоєння чергового військового звання не зарахо­вується, крім випадків, коли зарахування строку арешту може відбува­тися як захід заохочення за сумлінну поведінку і ставлення до військо­вої служби. Крім цього, до заходів заохочення ч. 8 ст. 55 КВК України відносить: подяку і дострокове зняття раніше накладеного стягнення. Правом застосування заходу заохочення у вигляді зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби користується Начальник управління Служби правопорядку

За порушення порядку відбування покарання до засуджених вій­ськовослужбовців можуть застосовуватись заходи стягнення у вигляді Догани або переводу в одиночну камеру на строк до десяти діб.