109

---

19. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НЕДІЙСНОСТІ ПРАВОЧИНУ

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Законодавець встановив шість вимог до дійсності правочину:1. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.5. Правочин повинен спрямовуватися на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.Якщо порушуються зазначені вимоги, правочин визнається нікчемним.Форми правочину. Правочин може вчинятися в усній і письмовій формах. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення (реальні правочини), за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми стає наслідком їх недійсність.Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:• його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;• воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку;• він підписаний

його стороною (сторонами). У письмовій формі належить вчиняти:• правочини між юридичними особами;• правочини між фізичною та юридичною особами, крім правочинів, які можуть вчинятися усно;• правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, які можуть вчинятися усно;• інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.У нотаріальній формі слід вчиняти правочин у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін.Державній реєстрації підлягає правочин лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, одна із сторін зобов’язана повернути другій у натурі все, що одержала на виконання цього правочину. А в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, у виконаній роботі чи наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо через вчинення недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. < Попередня   Наступна >