41. ПРАВО НА ПЕРЕСУВАННЯ

Право особи на вільне пересування відноситься до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.Конституція України у статті 33 гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.Правам особи на вільне пересування також присвячено Протокол № 4 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини. У ньому зазначено, що на здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров’я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.Цивільний кодекс України зазначає віковий ценз, з якого особа має право самостійно розпоряджатися своїм правом на свободу пересування.Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними (ч. 2 ст. 313 ЦК України).Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними (ч. 3 ст. 313 ЦК України).