54. РЕКВІЗИЦІЯ

Реквізиція - одна із підстав припинення права власності. Цивільний кодекс України реквізицію визначає так: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (ст. 353 ЦК України).У статті 1 Протоколу № 4 до Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може позбавляться свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.Стаття 41 Конституції України також зазначає, що право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Цивільний кодекс України надає можливість оскаржити оцінку, за якою попередньому власнику була відшкодована вартість реквізованого майна. Крім того, попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо та якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення, якщо це можливо. У разі повернення майна особі, у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов’язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв’язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.