127

---

58. ПОНЯТТЯ І ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Спільною власністю є належність майна як єдиного об’єкта права власності кільком суб’єктам права власності.Цивільний кодекс України у статті 355 дає визначення спільного майна.Спільне майно - це майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) і належить їм на праві спільної власності. А також поділяє майно, що належить особам на праві спільної часткової та на праві спільної сумісної власності.Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦК України). Прикладом може бути акціонерне товариство, де статутний фонд розбито на частки, які належать різним особам.Стаття 358 ЦК України встановлює порядок користування правом спільної часткової власності між суб’єктами цього права. Відповідно до неї, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.Спільною сумісною власністю є власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них (наприклад, власність подружжя, що перебуває у шлюбі).Стаття 369 ЦК України регулює відносини між суб’єктами спільної сумісної власності. Відповідно до статті, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спіль

но, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.Спільна власність виникає у разі спільного придбання майна, об’єднання майна, спільного будівництва, при успадкуванні, якщо майно переходить у спадщину до кількох осіб.Виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку згідно зі статтею 87 Земельного кодексу України виникає за таких умов:• при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок;• при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;• при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;• за рішенням суду.Суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні і юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 ЦК України). < Попередня   Наступна >