65. НЕДІЙСНІСТЬ АКТІВ, ЩО ПОРУШУЮТЬ ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Стаття 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.Відповідно до Закону України “Про власність”1, жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником своїх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов’язки чи обмеження. Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном. У разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи.Для визнання акта, виданого органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушує права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном власника або особи, права яких порушено, можуть звернутися до суду для визнання акта недійсним. А згідно з ч. 4 ст. 268 ЦК України, на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.