68
146. ПОНЯТТЯ ЗАПОВІТУ
Заповіт - це розпорядження фізичної особи (спадкодавця) щодо свого майна на випадок своєї смерті, вчинене у встановленому законом порядку. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому випадку особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.У заповіті може бути зазначено усі права та обов’язки, які належать заповідачу на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов’язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.За заповітом на спадкоємця може бути покладено обов’язок до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.Незалежно від заповіту неповнолітні, повнолітні непрацезда
тні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку.Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та особисто підписується заповідачем. Якщо заповідач не може особисто підписати заповіт, за його дорученням текст у його присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті заповіту засвідчується нотаріусом із зазначенням причин, з яких текст заповіту не може бути підписаний заповідачем. Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (ст. 1251 ЦК України).Секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.До нотаріально засвідчених заповітів прирівнюються також заповіти, засвідчені при не менш як двох свідках, якими можуть бути:• головний лікар, його заступник з медичної частини або черговий лікар лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів щодо заповітів осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинку для осіб похилого віку та інвалідів;• капітан судна (щодо заповітів осіб, які перебувають під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України);• начальник експедиції щодо заповітів осіб, які перебувають у пошуковій або іншій експедиції;• командир (начальник) частини, з’єднання, установи або закладу щодо заповітів військовослужбовців у пунктах дислокації цих військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповітів робітників, службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців;• начальник місця позбавлення волі або начальник слідчого ізолятора щодо осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі або тримаються під вартою.Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Не можуть бути свідками:• нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;• спадкоємці за заповітом;• члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;• особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
< Попередня Наступна >
Підручники